Ухвала суду № 49372484, 31.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9708/15-к

Провадження № 11-кп/779/376/2015

Категорія ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Повзло В.В.,

суддів Кривобокової Н.М., Вилки С.С.

з участю

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури м. Івано-Франківська Харченка Ганни Юріївни на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012090250000091 від 12.12.2012 року, повернуто прокурору для усунення недоліків, -

з участю прокурора Журавльова Є.Є.

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор прохає скасувати ухвалу суду як незаконну, у зв'язку із істотним порушенням вимог КПК України, призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що слідчим дотримано вимог, передбачених ст. 291 КПК України щодо відомостей, що повинен містити в собі обвинувальний акт. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що під час досудового слідства встановлений момент вчинення злочину та зазначений в обвинувальному акті як період часу - з лютого 2010 року по січень 2011 року, оскільки в ході допиту обвинувачених через давність події останні не змогли зазначити більш конкретизовану дату вчинення злочину. Крім того, вважає, що посилання суду на те, що з обвинувального акту незрозуміло коли саме виник умисел обвинувачених на вчинення злочинів не ґрунтується на законі, оскільки вказані відомості взагалі не є обов'язковою умовою змістової частини обвинувального акту, у зв'язку із тим, що ніяким чином не впливає ні на рівень суспільної небезпечності злочину, ні на кількісний склад осіб правопорушників, які фактично вчинили цей злочин та не дає підстав для спростування прямого умислу в діях останніх, тобто не впливає на кваліфікацію злочину за ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 КК України. Зазначає, що висновки суду щодо того, що використання завідомо підробленого документа, може бути вчинене шляхом пред'явлення або подання документу, а обвинувальний акт містить, що дані документи використав лише ОСОБА_4, також не є обов'язковим елементом обвинувального акту, в результаті використання цих документів незаконні права фактично набувають обидва правопорушника. Посилається на порушення судом принципу змагальності сторін, не дослідивши доказів та не надавши стороні обвинувачення можливості обґрунтувати свою правову позицію. Також вважає, що за необґрунтованого повернення обвинувального акту, судом порушено принцип розумності строків, оскільки в судовому засіданні не виявлено жодного порушення слідчим ст. 291 КПК України. Посилається на те, що в ухвалі відсутнє будь-яке мотивування порушень п. 5 ст. 291 КПК України щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015 року, обвинувальний акт по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012090250000091 від 12.12.2012 року, повернуто прокурору для усунення недоліків, у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд послався на те, що в обвинувальному акті: 1) не конкретизований час вчинення злочину; 2) не послідовно викладені обставини справи, із яких не зрозуміло коли ж саме у обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник умисел на вчинення даних злочинів; 3) не вказано в який саме спосіб використовував підроблені документи ОСОБА_3, в той час як цю кваліфікуючу ознаку йому інкриміновано, а в тексті обвинувального акту зазначено, що тільки ОСОБА_4 використав дані документи шляхом подання їх до суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який прохав ухвалу суду скасувати, думку захисника ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3,які просили ухвалу суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.

Діючим кримінальним процесуальним законодавством передбачені відповідні вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.

Так, ст. 291 КПК України визначено вичерпні відомості щодо обвинувального акту та документів, що додаються до обвинувального акту.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, зокрема має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини стаття) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У разі невідповідності обвинувального акту вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України, суд має право, відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт.

Відповідно до вимог діючого кримінального процесуального законодавства, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України: зокрема якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному, у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину, вони не підписані слідчим, (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно), чи не затвердженні прокурором, до них не долучені передбачені законом додатки.

Як вбачається з матеріалів провадження, органами досудового слідства належним чином складено обвинувальний акт, який затверджений прокурором, обвинувальний акт не містить положень, що суперечать один одному, документи підписані слідчим, та до обвинувального акту долучені передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченим, характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Зокрема мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб'єктивних прав або звільнитись від юридичних обов'язків.

В обвинувальному акті зазначено з якою метою вчинялось ОСОБА_4 та ОСОБА_3 використання завідомо підробленого документу, а саме - з метою стягнути у судовому порядку нібито затрачені обвинуваченим ОСОБА_4 кошти на будівництво будинку колишнього подружжя ОСОБА_3, що надасть ОСОБА_3 можливості отримати від колишньої дружини ОСОБА_6 більшу частку спільного подружнього майна.

Стосовно висновків суду щодо конкретизації часу вчинення злочину, то вказане питання можливо з'ясувати під час судового розгляду кримінального провадження шляхом детального допиту обвинувачених.

Що ж стосується інших порушень, які на думку суду першої інстанції є істотними при складанні обвинувального акту, то вони не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вони не перешкоджають проведенню підготовчого засідання і призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Так, відсутність в обвинувальному акті способу використання підроблених документів з боку ОСОБА_3 не є підставою для повернення обвинувального акту в порядку, передбаченому п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Крім того, положення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить прямої вимоги зазначати в обвинувальному акті відомості щодо часу виникнення умислу у обвинувачених на вчинення кримінального правопорушення.

Вказані судом першої інстанції недоліки обвинувального акту, на думку колегії суддів, не перешкоджають якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, та не порушують право особи на захист.

В даному випадку суд у підготовчому судовому засіданні вийшов за межі своїх повноважень, встановлених главою 27 КПК України, оскільки вирішив питання щодо правильності встановлення фактичних обставин провадження, які підлягають перевірці лише безпосередньо під час судового розгляду по суті.

Таким чином, висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, є безпідставними.

Зазначене свідчить про те, що рішення суду не відповідає вимогам, передбаченим п.3 ч.3 ст.314 КПК України.

Твердження потерпілої ОСОБА_6, під час апеляційного розгляду, про наявність в діях обвинувачених ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, не може бути підставою для залишення ухвали суду без змін, та не позбавляє права потерпілої на звернення з відповідною заявою до компетентних органів про скоєння відповідного злочину.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12012090250000091 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків - скасувати.

Призначити по кримінальному провадженню №12012090250000091 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Повзло

Судді: Н.М. Кривобокова

С.С. Вилка