Ухвала суду № 49372427, 31.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/3087/14-к

Провадження № 11-кп/779/369/2015

Категорія ст.296 ч.4 КК України

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І. М. І.

Суддя-доповідач Кривобокова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Кривобокової Н.М.,

суддів: Повзла В.В., Томенчука Б.М.,

секретаря судового засідання Лесів М.Ф.,

з участю прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, на вирок Косівського районного суду від 23 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України несудимого, громадянина України,-

засуджено: за ст.296 ч.4 КК України на чотири роки позбавлення волі; за ст.263 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України на засудженого покладено певні обов'язки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь УДКСУ УМВС України в Івано-Франківській області 3298,38 грн. витрати на проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст.100 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за те, що він 29 серпня 2014 року близько 04.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в кафе-барі «Перлина», що в с.Річка Косівського району розпочав словесну суперечку із ОСОБА_3, яка продовжувалась на дворі поряд із приміщенням даного кафе. Надалі ОСОБА_2, діючи з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, під час словесного конфлікту, дістав із лівої кишені штанів спеціально пристосований і заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень пістолет № НОМЕР_1 із написом «Р.А.Knall ПГШ 790», виробництва СП «Шмайсер» та діючи з особливою зухвалістю, здійснив декілька пострілів із даного пістолета по тілу ОСОБА_3, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих поранень в ділянках грудної клітки, передньої черевної стінки, лівого стегна та правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_2 у 2013 році незадовго до своєї смерті ОСОБА_4 подарував пістолет № НОМЕР_1 із написом «Р.А.Knall ПГШ 790», виробництва СП «Шмайсер», який згідно балістичної експертизи є коротко ствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом, придатним для стрільби, який виготовлений шляхом переробки саморобним способом. Даний пістолет ОСОБА_2 зберігав по місцю свого проживання.

В своїй апеляційній скарзі та в доповненні до неї прокурор вважає, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м"якості. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.4, 263 ч.1 КК України і у відповідності ст.70 КК України призначити йому остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. Крім того зазначає, що у резолютивної частини вироку слова «орган кримінально-виконавчої системи» слід змінити на «орган кримінально-виконавчої інспекції».

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та доповнення до неї, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі. Крім того зазначив, що резолютивній частині вироку належало вказати правильну назву органу, яка контролює поведінку вказаного засудженого, а саме: кримінально-виконавча інспекція, а не орган кримінально-виконавчої системи;

- обвинувачений ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, заперечив апеляційну скаргу прокурора та просить вирок залишити без зміни.

З'ясувавши всі обставини кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на досліджених доказах, яким дана належна оцінка.

Фактичні обставини справи та правильність кваліфікації неправомірних дій обвинуваченого в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, тому відповідно до вимог ст.404 КПК України вирок суду в цій частині не переглядається.

Дії ОСОБА_2 за ст.ст.296 ч.4, 263 ч.1 КК України кваліфіковано правильно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, зокрема: повне визнання ним вини у вчиненому, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, проживає в незадовільних матеріальних умовах, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Косівської райполіклініки не перебуває, те що тяжких наслідків від злочину не наступило, добровільно відшкодував завдані збитки, потерпілі будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають і просять суворо не карати (а.с.25, 97-99), ОСОБА_2 сам хворіє (а.с.178), здійснює догляд за перестарілою родичкою - ОСОБА_5, яка є лежачою хворою, що підтверджується відповідними медичними документами (а.с.169,170-171).

Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції взято до уваги той факт, що потерпілий ОСОБА_3 перший затіяв конфлікт із обвинуваченим і також був в нетверезому стані, а на даний час вони помирились та жодних претензій потерпілий до ОСОБА_2 не має і просить не призначати покарання останньому пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про можливість застосування ст.75 КК України та виправлення засудженого з призначенням покарання, яке не пов'язане з обмеженням волі є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

За наведених обставин, підстав для призначення суворішого покарання ОСОБА_2, про що йдеться в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.

Разом з тим покликання прокурора в доповненні до апеляційної скарги щодо неправильного застосування кримінального закону відносно ОСОБА_2 в частині покладення на нього відповідних обов'язків згідно вимог ст.76 КК України, є обґрунтованим.

Відповідно до Закону України №1254-VІ від 14.04.2009 р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України» внесено зміни до ст.76 КК України.

Тому в резолютивній частині вироку належало вказати правильну назву органу, яка контролює поведінку вказаного засудженого, а саме: кримінально-виконавча інспекція, а не орган кримінально-виконавчої системи.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора у зміненому вигляді підлягає до часткового задоволення, а вирок зміні в частині застосування вимог ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у зміненому вигляді задовольнити частково.

Вирок Косівського районного суду від 23 червня 2015 року відносно ОСОБА_2 змінити, а саме: в резолютивній частині вироку змінити назву органу, що виконує покарання на «орган кримінально-виконавчої інспекції».

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку учасниками судового провадження шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Кривобокова

В.В. Повзло

Б.М. Томенчук

Згідно з оригіналом

Суддя Н.М. Кривобокова