Рішення № 49355468, 31.08.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8985/15-ц

Провадження № 2/263/2839/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.05.2013 року між нею та відповідачем було укладено договір №6671/370-13 про банківський строковий вклад «Класік» в національній валюті України. За умовами договору позивач передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 47725 грн. Договір був укладений на строк з 20.05.2013 року по 25.05.2014 року з процентною ставкою 19% річних. 25.05.2014р. строк договору було пролонговано ще на 370 днів до 31.05.2015р. з процентною ставкою 25% річних. Після спливу строку договору позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою повернути суму внеску, але їй було відмовлено без пояснення причин такої відмови. Залишок за вкладом на теперішній час становить 47725 грн. та нараховані відсотки в сумі 10315,12 грн., а загалом 58040,12грн. Тому просить стягнути з відповідача вказану суму в розмірі 58040,12грн., а також 25% річних за період з 02.06.2015р. по день ухвалення рішення, 3% річних за користування чужими грошима за період з 02.06.2015р. по день ухвалення рішення та моральну шкоду в розмірі 3000грн.

Ухвалою суду від 31.08.2015 року позовні вимоги про стягнення 25% річних за період з 02.06.2015р. по день ухвалення рішення, 3% річних за користування чужими грошима за період з 02.06.2015р. по день ухвалення рішення та моральної шкоди в розмірі 3000грн. залишені без розгляду.

Позивачка в судове засідання не зявилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в частині стягнення внеску та відсотків в сумі 58040,12грн, наполягала на їх задоволенні, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, заяву про розгляд справи в його відсутність не подавав, проте надіслав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що між сторонами було укладено договір №6671/370-13 від 20.05.2013р. про банківський строковий вклад «Класік» на 370 днів по 20.05.2014р. в національній валюті України на суму 47725грн. з процентною ставкою 19% річних. На даний час сума внеску складає 58040,12грн. 02.06.2015 року банк отримав заяву вкладника про повернення грошової суми вкладу по закінченню строку дії договору про банківський вклад. З вказаної заяви позивача вбачається, що позивачем не було вказано жодного способу, яким банк мав би повернути їй вклад. Банк вважає вказані дії позивача такими, що унеможливили на певний час виконання банком своїх зобовязань. Представник вiдповiдача вказує, що оскiльки порядок видачi коштiв має бути визначений саме позивачем, отже з вини позивача банк не мав достатнiх умов для належного повернення вкладу. Вважає, що умови Договору про банківський вклад Банком виконуються та жодних порушень положення чинного цивільного законодавства України та/або положень Договору про банківський вклад, який припинено, банком не вчинено. Тому просить відмовити у задоволенні позову.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності представника відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України, заочно.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч. 2 ст. 197 ЦПК України у звязку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №6671/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в національній валюті України (далі за текстом Договір), із сумою вкладу 47725,00 гривень, з процентною ставкою 19 % річних.

Дата повернення залучених коштів 20.05.2014 року.

Згідно з положеннями п. 4 Договору після закінчення строку, визначеного п.п. 1.1 цього Договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строку та на умовах, передбачених основними умовами.

У п.п. 1.1 Договору зазначено, що вкладник надала вклад на строк з 20.05.2013 року по 25.05.2014 року.

У відповідності до п.4 Договору 25.05.2014р. строк дії договору було продовжено на 370 днів до 31.05.2015р. за процентною ставкою 25 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 02.06.2015 року звернулась до банку з заявою, в якій просила її вклад повернути.

Проте на час розгляду справи у суді кошти за договором вкладу не повернуті, що не спростовано представником відповідача.

Зазначені спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 року № 516 та зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 64 Конституції України, права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно зі ст. 1058 ч. 1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленому договором.

Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно зі ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно зі ст. 1061 ч.5, 6 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно ст. 1066 ч. 3 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, оскільки за вищевказаним договором визначена дата вимоги вкладником вкладу 31.05.2015 року, позивач наділена правом звернутися до банку з проханням повернути грошові кошти за вкладом із процентами.

З урахуванням того, що банк кошти не повернув та цей факт не спростував, залишок суми за договором №6671/370-13 від 20.05.2013 станом на 28.08.2015 року складає 58040,12грн., що визнається відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором, а ч. 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які вставлені договором.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Таким чином, суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення на її користь заборгованості по депозитному вкладу на загальну суму 58040,12грн., внаслідок чого задовольняє її позовні вимоги.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 88 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 580,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526-527, 625, 1058 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215, 224, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 09807856, МФО 321024) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), заборгованість за договором №6671/370-13 від 20 травня 2013 року про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» у розмірі 58040 гривень 12 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у дохід держави судовий збір в сумі 580 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто суддею, яким воно було винесено, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в перебігу десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Томілін