Ухвала суду № 49353006, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ К/800/32164/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Штульман І.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держсанепідемслужби у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про прийняття додаткової постанови у справі за його позовом до Головного управління Держсанепідемслужби у Сумській області з вимогами про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.

ОСОБА_2 звертався до суду з позовом до Головного управління Держсанепідслужби України у Сумській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати дії відповідача протиправними і скасувати накази про надання позивачу у відпустки без збереження заробітної плати та про переведення на роботу на 0,5 ставки; скасувати рішення про перенесення відпустки на грудень 2014 року без згоди позивача; стягнення з відповідача коштів, що дорівнюють розміру належних позивачу відпускних з допомогою на оздоровлення, та коштів у розмірі виплат за листом непрацездатності і не отриманої заробітної плати за чотири місяці у розмірі не нижче середньомісячного заробітку за 2013 рік.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015р., у задоволенні позову відмовлено.

11.03.2015 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про винесення додаткової постанови у даній справі, оскільки, на думку позивача, судом першої інстанції під час розгляду справи не було вирішено питання щодо визнання дій відповідача несправедливими, упередженими і недобросовісними по відношенню до позивача, дискримінаційними, як до пенсіонера, ветерана праці за місцем роботи, бо лише позивача було залишено без зарплати до кінця року, тоді як іншим виплачувались повні ставки або 0,5 ставки, та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14849 грн. 09 коп.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. в задоволенні заяви позивача про прийняття додаткової постанови у справі № 818/2976/14 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держсанепідемслужби України у Сумській області відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 818/2976/14 залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення поданої заяви.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови слідує, що позивач просить вирішити питання щодо визнання дій відповідача несправедливими, упередженими і недобросовісними по відношенню до позивача, дискримінаційними, як до пенсіонера ветерана праці за місцем роботи.

З матеріалів справи встановлено, що постановою від 17.12.2014р. суд першої інстанції розглянув позовну вимогу щодо стягнення з відповідача коштів, що дорівнюють розміру належних позивачу відпускних з допомогою на оздоровлення, та коштів у розмірі виплат за листом непрацездатності і неотриманої заробітної плати за чотири місяці у розмірі не нижче середньомісячного заробітку за 2013 рік.

В заяві про винесення додаткового рішення позивач уточнював дану суму в розмірі 14849 грн. 09 коп., яка, на дуку позивача, є різницею в доході, який він отримував у 2013 році порівняно з 2014 роком.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Для прийняття додаткової постанови достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав. Додаткова постанова з першої підстави можлива лише тоді, коли для її прийняття немає необхідності знову досліджувати докази. Якщо ж суд дослідив не всі необхідні докази, то він неповністю з'ясував обставини у справі, а таке процесуальне порушення може усунути лише cуд апеляційної інстанції в порядку оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність встановлених законом підстав для постановлення додаткового рішення по справі.

Враховуючи вищевикладене, при прийнятті ухвал судами першої та апеляційної інстанцій по справі про відмову в задоволенні заяви позивача про прийняття додаткової постанови зроблені правильні висновки щодо встановлення обставин справи і правильно застосовано до спірних правовідносин норми ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Штульман І.В.