Ухвала суду № 49346455, 28.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р. Справа № 14080/09/9104/

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009р. в адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій обл., з участю прокуратури м.Хмельницького, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і стягнення бюджетної заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.10.2008р. позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство /ЗАТ/ «Тесмо-М» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Хмельницькому № 0000902302/0/8258 від 29.09.2008р.; стягнути з Державного бюджету України на його користь 312983 грн. відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість /ПДВ/; судові витрати стягнути з Державного бюджету України (а.с.3-6, 53-55).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.153-155).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ЗАТ «Тесмо-М», який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, їх недоведеність під час розгляду справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.157-167).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по операціям з придбання сталі листової у ПП «Картельбудпостач»; факт поставки товарів стверджується наданими видатковими накладними і податковими накладними; податковим органом в порушення вимог закону проведено перевірку позивача і порушено строки бюджетного відшкодування сплаченого податку; також відповідачем не доведено факту безтоварності здійснених поставок товарів та нікчемності укладених позивачем договорів, чинним законодавством не заборонено використання факсимільного підпису на документах, відповідно до схеми поставок позивач не зобовязаний був отримувати товарно-транспортні накладні.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 18.-19.09.2008р. відповідачем ДПІ у м.Хмельницькому проведена виїзна позапланова перевірка ЗАТ «Тесмо-М» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 року, за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», по результатам якої складено Акт перевірки № 9105/23-3/14152653 від 25.09.2008р. (а.с.7-28).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на 312983 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000902302/0/8258 від 29.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2008 року на 312983 грн. (а.с.29).

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, з якими підставно і обґрунтовано погодився суд першої інстанції, слугували наступні обставини.

Відповідно до поданої ЗАТ «Тесмо-М» до податкового органу податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року і Розрахунку суми бюджетного відшкодування сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 347518 грн. (а.с.62-66).

За результатами проведеної перевірки зясовано, що основним постачальником товарів (сталі листової нержавіючої) в березні 2008 року для позивача було ПП «Картельбудпостач» (м.Львів), що засвідчується представленими позивачем договором поставки від 04.03.2008р., податковими і видатковими накладними, платіжними дорученнями, звітами про рух товарів і тари на складі (а.с.69-115).

Разом з тим, ПП «Картельбудпостач» є посередником реалізованих товарів, останні були придбані в ТзОВ «Гранд Алско» (м.Київ).

При цьому угоди на поставки наведених товарів на момент проведення перевірки були відсутніми, також не надано документів про транспортування товарів, якість та джерела походження сталі, через що відповідачем зроблено висновок про те, що фактично в розглядуваній ситуації мало місце лише документальне оформлення операцій з придбання сталі без фактичного здійснення таких операцій.

Окрім цього, проведеними перевірками стверджується неподання ТзОВ «Гранд Алско» податкової звітності із відповідними показниками, на вказаному підприємстві відсутні наймані працівники, основні засоби і запаси ТМЦ.

Додатково колегія суддів підкреслює, що предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

У розглядуваній справі приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивач фактично товари (послуги) у контрагентів не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були фіктивними.

На підтвердження своїх доводів ДПІ у м.Хмельницькому надала суду письмові документи про те, що позивач товар не придбавав; його постачальник співпрацював з фіктивним субєктом господарювання.

Зокрема, підтвердженням таких висновків є те, що позивачем на час перевірки не були надані документи, що засвідчують транспортування, якість та джерело походження сталі; надані до перевірки видаткові накладні ПП «Картельбудпостач» засвідчені факсимільним підписом директора ПП «Картельбудпостач» ОСОБА_2; згідно вказаних накладних позивач отримав від ПП «Картельбудпостач» сталь листову: 12.03.2008р. - у кількості 14,656 тонн загальною вартістю 466158 грн. 49 грн., 24.03.2008 року - у кількості 38,856 тонн загальною вартістю 1411737 грн. 05 коп.

У наданому до перевірки «Звіті № 2 про рух товарів і тари на складі» задокументовано отримання ТМЦ (без визначення номенклатури та кількості ТМЦ, без фіксування дати оприбуткування) від ПП «Картельбудпостач» завідувачем складом ОСОБА_3 без дотримання хронологічного порядку, а саме: згідно вчинених записів спочатку оприбутковано ТМЦ по накладній № 240301 від 24.03.2008р. на суму 467798 грн. 80 коп., потім оприбутковано ТМЦ по накладних від 12.03.2008р., після чого знову оприбутковано ТМЦ по накладних від 24.03.2008р.

Отримання сталі позивачем від ПП «Картельбудпостач» задокументовано 12.03.2008р. та 24.03.2008р, при цьому ПП «Картельбудпостач» придбано сталь у ТзОВ «Гранд Алско» у той же день 12.03.2008р.; здійснення в один день таких операцій є неможливим з урахуванням того, що ЗАТ «Тесмо-М» знаходиться у м.Хмельницькому, ПП «Картельбудпостач» - у м.Львові, а ТзОВ «Гранд Алско» - у м.Києві.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою згаданої статті, є нікчемним.

Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до фактичного висновку про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ПП «Картельбудпостач», ПП «Картельбудпостач» та ТзОВ «Гранд Алско» (м.Київ).

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, в порушення вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем завищений податковий кредит за березень 2008 року на загальну суму 312983 грн. за рахунок віднесення суми ПДВ по операціях, що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

Інші доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

При цьому висновок суду про правомірність дій податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009р. в адміністративній справі № 2а-8302/08/2270 залишити без задоволення, а вказану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_4