Ухвала суду № 49342120, 25.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р.Справа № 816/1128/15-а

Головуючий 1 інстанції: Гіглава О.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Калиновський В.А.

при секретарі Тітова А.В.

за участю:

позивача ? ОСОБА_1

представника позивача ? ОСОБА_2

представника відповідача ? Сиромятніков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці та ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 816/1128/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні тарифної відпустки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просив: 1) визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо виключення з наказу МВС України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України відновити відомості у наказі МВС України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції; 2) визнати протиправними дії УМВС України на Південній залізниці в частині внесення змін до особової справи ОСОБА_1 (С-616179) щодо анулювання запису про присвоєння чергового спеціального звання начальницького складу «полковник міліції» та зобов'язати УМВС України на Південній залізниці відновити відомості в особовій справі ОСОБА_1 (С-616179) в частині присвоєння чергового спеціального звання начальницького складу «полковник міліції» на підставі наказу МВС України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ»; 3) зобов'язати УМВС України на Південній залізниці переробити грошовий атестат ОСОБА_1 (С-616179) з січня 2013 р. у відповідності до спеціального звання «полковник міліції»; 4) зобов'язати МВС України та УМВС України на Південній залізниці здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (С-616179) з січня 2013 р. у відповідності до спеціального звання «полковник міліції» та стягнути нараховану різницю у грошовому забезпеченні; 5) зобов'язати УМВС України на Південній залізниці здійснити нарахування ОСОБА_1 (С-616179) грошового забезпечення у періоди перебування на лікарняних з 29.09.14 р. по 02.03.15 р. у відповідності до п. 3.2.1 наказу МВС України № 499 від 31.12.07 р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та стягнути заборгованість нарахованого грошового забезпечення; 6) стягнути з УМВС України на Південній залізниці на користь ОСОБА_1 (С-616179) одноразову грошову допомогу у розмірі, яка передбачена при звільненні з посади, та компенсацію за 45 (сорок п'ять) днів невикористаної тарифної відпустки за 2015 р.; 7) стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці па користь ОСОБА_1 (С-616179) компенсацію в порядку ст. 117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього грошового утримання по день проведення фактичного розрахунку; 8) зобов'язати УМВС України на Південній залізниці внести зміни до наказу № 165о/с від 22.10.14 р. в частині спеціального звання ОСОБА_1 (С-616179) з «підполковник міліції» на спеціальне звання «полковник міліції»; 9) зобов'язати УМВС України на Південній залізниці внести зміни до наказу № 20 о/с від 03.02.15 р. в частині спеціального звання ОСОБА_1 (С-616179) з «підполковник міліції» на спеціальне звання «полковник міліції»; 10) зобов'язати МВС України внести зміни до наказу № 2141 о/с від 20.10.14 р. «По особовому складу» в частині спеціального звання ОСОБА_1 (С-616179) з «підполковника міліції» на спеціальне звання «полковника міліції».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.1 5р. по справі № 816/1128/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо виключення з наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України відновити відомості у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції, залишено без розгляду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці (ідентифікаційний код 08603175) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в розмірі 37674,0 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено

Відповідач, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, викладених в апеляційній скарзі

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача не подав.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційних скарг та пояснення позивача, його представника та представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 20.06.90 р. по 03.02.15 р. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копіями трудової книжки та послужного списку (т. 1 а.с. 12-13, 64-73). З 12.06.08 р. по 28.10.09 р. ОСОБА_1 проходив службу на посадах виконуючого обов'язки першого заступника начальника та першого заступника начальника - начальника кримінальної міліції УМВС України на Придніпровській залізниці.

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що 25.08.09 р. по факсу з МВС України до УМВС України на Придніпровській залізниці надійшов витяг з наказу № 1955 о/с від 20.08.09 р., облікований інвентарним № 120, про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання полковника міліції достроково (т. 2 а.с. 24). З 14.05.10 р. по 05.08.10 р. полковник міліції ОСОБА_1 проходив службу на посадах першого заступника начальника лінійного відділу - начальника кримінальної міліції лінійного відділу на ст. Лозова УМВС на Південній залізниці (згідно наказу УМВС на Південній залізниці № 40 о/с від 14.05.10 р.), виконуючого обов'язки начальника лінійного відділу на ст. Кременчук (згідно наказу УМВС на Південній залізниці № 59 о/с від 25.06.10 р.) (послужний список т. 1 а.с. 67 звор. стор.), а з 05.08.10 р. по 03.02.15 р. ОСОБА_1 ніс службу в УМВС України на Південній залізниці на посаді начальника лінійного відділу на станції Кременчук і наказом УМВС України на Південній залізниці № 86 о/с від 09.08.10 р., на підставі наказу МВС України № 1402 о/с від 05.08.10 р. (т. 2 а.с. 47), полковника міліції ОСОБА_1 призначено начальником лінійного відділу на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці з 05.08.10 р.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 30.01.13 р. за вх. № 1495 на адресу УМВС України на Південній залізниці надійшов лист УМВС України на Придніпровській залізниці, яким повідомлялось, що їхнім підрозділом було проведено службове розслідування щодо внесення запису про присвоєння чергового спеціального звання «полковник міліції» до послужного списку особової справи ОСОБА_1, колишнього першого заступника начальника Лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальника кримінальної міліції. За результатами службового розслідування факсимільну копію витягу з наказу МВС України № 1955 о/с від 20.08.09 р. визнано недійсною, оскільки у наказі МВС України, який надійшов на їхню адресу лише 15.01.13 р., відсутній запис про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання «полковник міліції» (т. 1 а.с. 152). На підставі зазначеного листа, висновку службового розслідування УМВС України на Придніпровській залізниці № 5/529 від 21.01.13 р. (т. 2 а.с 43-46) та наказу УМВС України на Придніпровській залізниці № 11 о/с від 21.01.13 р. (т. 1 а.с. 152 (звор. стор.), наказом УМВС України на Південній залізниці № 92 о/с від 14.02.13 р. (т. 1 а.с 154) були внесені зміни до наказу Управління № 40 о/с від 14.05.10 р. в частині призначення полковника міліції ОСОБА_1, якого вважати у спеціальному званні «підполковник міліції», в подальшому ОСОБА_1 вважати «підполковником міліції». На підставі вказаного наказу були внесені зміни в обліках позивача, відповідно до яких ОСОБА_1 вважати «підполковником міліції».

Наказом УМВС України на Південній залізниці № 165о/с від 22.10.14 р. (т. 1 а.с. 61) на підставі наказу МВС України № 2141 о/с від 20.10.14 р. (т. 2 а.с. 48) підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника лінійного відділу на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці та виведено в розпорядження УМВС України на Південній залізниці з 20.10.14 р. по 03.11.14 р. Наказом УМВС України на Південній залізниці № 20 о/с від 03.02.15 р. підполковника міліції ОСОБА_1, який перебував у розпорядженні Управління, з 03.02.15 р. звільнено з ОВС у запас за п. 64 «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу).

Не погодившись з вищенаведеними діями відповідачів, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність стягнення з УМВС на Південній залізниці на користь ОСОБА_1 одноразовою грошової допомоги в розмірі 37674,0 грн., а в іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, зазначив, що відповідно п. 10 постанови КМУ № 393 від 17.07.92 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління від 23.04.15 р. за вих. № 36/13/3832 розмір вихідної допомоги ОСОБА_1. при звільненні становить 37674,0 грн.

Разом з тим, апелянт зазначив, що на даний час дана допомога не виплачена, оскільки ОСОБА_1 в повному обсязі з Управлінням не розрахувався, посвідчення працівника міліції на його ім'я та обхідний лист, передбачений Інструкцією «Про бухгалтерський облік та облікову політику в Управлінні», затвердженою наказом Управління № 188 від 28.02.14 р., до відділу кадрового забезпечення не здав, зазначивши при цьому, що відповідно абз. 8 розділу 6 цієї Інструкції відділ фінансового обліку Управління повинен проводити розрахунок зі звільненими або переведеними до іншого місця проходження служби (роботи) тільки після наданого обхідного листа із підписами відповідальних осіб по службах та підрозділах, зазначених у ньому, які підтверджують повний розрахунок за отримані матеріальні цінності, документи та здані справи, що підтверджується наданням відповідних довідок.

Також апелянт (УМВС України на Південній залізниці) послався на те, що за своєю останньою посадою (начальник ЛВ на ст. Кременчук) ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою та з позивачем був підписаний договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Оскільки на даний час в розпорядженні Управління відсутній сформований у відповідну номенклатурну справу акт приймання-передачі при зміні керівника ЛВ на ст. Кременчук, як це передбачено наказом МВС України № 424 від 14.05.14 р. «Про затвердження Інструкції про порядок передачі-приймання справ органу (підрозділу) внутрішніх справ України у разі зміни його керівника, реорганізації, ліквідації чи передачі до іншого центрального органу виконавчої влади», товарно-матеріальні цінності, отримані в 2010 р. у свій підзвіт, ОСОБА_1 не передані, що за висновком УМВС України на Південній залізниці унеможливлює здійснення одноразової вихідної допомоги на даний час.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 03.02.15 р. звільнений з ОВС на підставі пп. «б» п. 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (через хворобу), згідно якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії. У зв'язку зі звільненням з ОВС на підставі наведеної норми позивач набув право на виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на підставі п. 10 постанови КМУ № 393 від 17.07.92 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта (УМВС України на Південній залізниці) на те, що одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби не може бути виплачена позивачу у зв'язку з неповним виконанням з боку останнього вимог Інструкції «Про бухгалтерський облік та облікову політику в Управлінні», є безпідставним, оскільки, як правомірно зазначив суд першої інстанції, підставою для виплати одноразової грошової допомоги є факт звільнення особи з ОВС за станом здоров'я (через хворобу) і інших підстав для невиплати такої допомоги постановою КМУ № 393 від 17.07.92 р. не передбачено. При цьому, колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати саме положення постанови КМУ № 393 від 17.07.92 р., а не Інструкції № 188 від 28.02.14 р., яка має нижчу юридичну силу та є виключно внутрішнім організаційно-обліковим документом.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому, суд першої інстанції правомірно вказав, що стягненню з УМВС України на Південній залізниці підлягає одноразова грошова допомога саме у розмірі 37674,0 грн., оскільки при зверненні до суду першої інстанції позивач помилково виходив з розрахунку середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 4974,88 грн., в той час як необхідно було виходити з розміру 2898,0 грн.

Що стосується постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що наказом УМВС України на Південній залізниці № 125 о/с від 13.08.14 р. йому було зменшено грошове забезпечення, а саме знято премію за липень 2014 р. в повному розмірі, хоча до цього за травень і червень 2014 р. премія складала 83% (що підтверджується довідкою відповідача № 36/8/137 від 12.06.15 р.), що на думку позивача суперечить вимогам п. 3.2.1 наказу МВС України № 499 від 31.12.07 р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», яким встановлено, що особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби, але не більш ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

Таким же чином відповідачем наказом Управління МВС України на Південній залізниці № 143о/с від 15.09.14 р. позивачу було зменшено розмір грошового забезпечення за серпень 2014 р. шляхом зменшення розміру премії з 83% до 5% під час перебування на лікарняному (лист непрацездатності АГО № 002733 з 11.08.14 р. по 20.08.14 р.).

Відповідно наказу Управління МВС України на Південній залізниці № 24 від 10.09.14 р. «Про надання відпусток» ОСОБА_5 надано чергову відпустку за 2014 р. на 48 діб з 21.08.14 р. по 07.10.14 р. При цьому, у жовтні 2014 р., за час перебування у черговій відпустці за 2014 р., відповідачем також був зменшений розмір грошового забезпечення за вересень 2014 р. шляхом зменшення премії з 83% до 5% наказом Управління МВС України на Південній залізниці № 161 о/с від 10.10.14 р. У листопаді 2014 р. за час перебування позивача на лікарняному відповідачем також був зменшений розмір грошового забезпечення за жовтень 2014 р. шляхом зменшення премії з 83% до 5% наказом Управління МВС України на Південній залізниці № 172 о/с від 13.11.14 р., а у грудні 2014 р. за час перебування на лікарняному відповідачем був зменшений розмір грошового забезпечення за листопад 2014 р. шляхом зменшення премії з 83% до 5% наказом Управління МВС України на Південній залізниці № 186 о/с від 11.12.14 р.

З урахуванням наведених фактів позивач в доводах апеляційної зазначив, що вищевикладене ставить під сумнів легітимність наказів Управління МВС України на Південній залізниці про преміювання, виданих всупереч визначених вимог після 10-го числа, а також у зв'язку з не наданням підтверджуючих документів, зокрема, жодного мотивованого рапорту, в яких зазначаються конкретні причини, які стали підставою для зменшення йому розміру премії.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище доводи позивача про не легітимність (слід розуміти неправомірність, незаконність) наведених вище наказів про преміювання є безпідставними, оскільки вказані вище накази не є предметом спору по даній справі та є чинними і в судовому порядку не скасовані, а тому правова оцінка зазначеним наказам щодо правомірності чи неправомірності не може надаватися судом в межах розгляду даної справи.

Також в доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що з 18.11.14 р. по 02.12.14 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні відповідно листка непрацездатності серії АГО № 097238 від 02.12.14 р., а з 03.12.14 р. по 19.12.14 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГО № 079382 від 19.12.14 р. Також з 22.12.14 р. по 12.01.15 р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГЦ № 109186 від 12.01.15 р., а з 13.01.15 р. по 26.01.15 р. він знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією довідки № 1604 від 26.01.15 р. З 27.01.15 р. по 02.02.15 р. позивач знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АГЦ № 109130 від 27.01.15 р.

На підставі наведеного позивач по справі зазначив, що частина його тарифної відпустки за 2014 р. в розмірі 9 діб залишилася невикористаною у зв'язку з його знаходженням на лікуванні, пославшись при цьому на приписи п. 52 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою КМУ № 114 від 29.07.91 р., де вказано, що особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час чергової відпустки, вона після одужання продовжується на число невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється начальником, який надав її на підставі відповідного документу, засвідченого лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу. У зв'язку з цим позивач вважає, що УМВС України на Південній залізниці повинно було продовжити відпуску позивача після закінчення лікарняного на підставі листка непрацездатності.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище доводи позивача є безпідставними, оскільки, як було вказано самим позивачем, продовження відпустки здійснюється начальником, який надав її на підставі відповідного документу, засвідченого лікарем і начальником (головним лікарем) лікувального закладу. В свою чергу, як було правильно встановлено судом першої інстанції та позивачем по справі не заперечувалося, листки тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 до Управління були надані в грудні 2014 р. та 03.02.15 р., що свідчить про те, що на момент закінчення відпустки позивача у начальника УМВС України на Південній залізниці були відсутні підстави для продовження відпустки позивача у зв'язку з ненаданням останнім листків непрацездатності.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що в оскаржуваній постанові суд взяв за базу нарахування компенсації за невикористану відпустку розмір грошового забезпечення, встановленого на момент звільнення, при цьому суд керувався листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України від 12.11.13 р. (том 2, а.с. 193). Крім того, Полтавським окружним адміністративним судом було залишено поза увагою ті роз'яснення, які малися у тому ж листі Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України від 12.11.13 р. Зокрема, у зазначеному вище листі було зазначено, що підставою для проведення виплати грошової компенсації є наказ про звільнення особи з органів внутрішніх справ із зазначенням кількості невикористаних днів щорічної відпустки в році звільнення, тобто за фактично відпрацьований період у робочому році. Під робочим роком розуміється період служби протягом 12 місяців, відлік якого починається від дня початку служби до закінчення 365 (366) днів.

Відповідно даних трудової книжки ОСОБА_1 був прийнятий на службу до органів МВС 20.06.90 р. і згідно наказу № 20 о/с від 03.02.15 р. вислуга років на службі складає 26 років 07 місяців 27 днів, що за висновком позивача свідчить про те, що у робочому році він фактично відпрацював 07 місяців 27 днів, що по суті складає 8 місяців служби.

Відповідно п. 51 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу, зокрема, від 20 років і більше - 45 діб щорічно. Згідно з абз. 2 п. 56 Положення особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з ОВС наказом УМВС України на Південній залізниці № 20 о/с від 03.02.15 р. При цьому, наказами Управління № 83 о/с від 05.05.15 р. та № 89 о/с від 12.05.15 р. внесені зміни до наказу про звільнення № 20 о/с від 03.02.15 р. (т. 2 а.с. 68, 192), зокрема, доповнено його словами «виплативши компенсацію за невикористану відпустку в період з 01 січня по 03 лютого 2015 року». Відповідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління № 156 від 13.05.15 р. на підставі наказу Управління від 05.05.15 р. № 83 о/с здійснено нарахування компенсації за невикористану позивачем відпустку за період з 01.01.15 р. по 03.02.15 р. в розмірі 350,56 грн., виплата нарахованої компенсації проведена на рахунок позивача в травні 2015 р. згідно розрахункового листа та відомості за травень 2015 р. (т. 2 а.с. 191, 206).

Колегія суддів зазначає, що оскільки наказами УМВС України на Південній залізниці № 83 о/с від 05.05.15 р. та № 89 о/с від 12.05.15 р. внесені зміни до наказу про звільнення № 20 о/с від 03.02.15 р., зокрема, в частині виплати компенсації за невикористану відпустку та ці накази є чинними і в судовому порядку не скасовані, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі також послався на те, що суд дійшов до висновків про неможливість застосування норм КЗпП України до правовідносин, що розглядаються, у зв'язку з тим, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку регулюють трудові відносини працівників та не підлягають застосуванню до правовідносин щодо проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому, Полтавський окружний адміністративний суд послався на те, що Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.99 р. встановлює, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

При цьому позивач вказав, що стягнення компенсації в порядку ст. 117 КЗпП України не відноситься ні до норми оплати праці, ні до порядку вирішення спорів про оплату праці, так як для вирішення спорів про оплату праці рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ існує окремий порядок - адміністративний, яким позивач і скористався, а тому позивач вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17.02.15 р. по справі № 21-8А15, яка полягає у тому, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

На підставі наведеного, позивач зазначив, що судом не було обґрунтовано, якими нормами матеріального права керувався Полтавський окружний адміністративний суд при відмові у позові в цій частині, та чому не застосував норми трудового законодавства, в той час, коли норми спеціального законодавства не врегульовують ці спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 1 КЗпП України чинність Кодексу законів про працю поширюється на всіх працівників. Положеннями ч. 1 ст. 116 КЗпП України визначено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вважаючи безпідставними доводи апелянта (ОСОБА_1Я.) про незаконність рішення суду в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку в порядку ст. 117 КЗпП України, колегія суддів зазначає, що оскільки співробітники органів внутрішніх справ України правового статусу «працівник» не мають (якщо вони не є вільнонайманими і такими, що уклали трудові договори з установами ОВС), проходження їх служби врегульовано спеціальним законодавством, тому дія КЗпП України на них не поширюється.

Положеннями п. 2 ч. 2 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства про працю» № 13 від 24.12.99 р. визначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ, тощо).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

В апеляційній скарзі позивач по справі також послався на те, що суд не здійснив юридичного аналізу спірних правовідносин та обґрунтованості позовних вимог в частині внесення змін до особової справи позивача щодо анулювання запису про присвоєння чергового спеціального звання начальницького складу «полковник міліції» та зобов'язання відновити відомості в його особовій справі в частині присвоєння чергового спеціального звання начальницького складу «полковник міліції» на підставі наказу МВС України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ», зобов'язання переробити грошовий атестат з січня 2013 р. у відповідності до спеціального звання «полковник міліції», зобов'язання МВС України та УМВС України на Південній залізниці здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з січня 2013 р. у відповідності до спеціального звання «полковник міліції» та стягнути нараховану різницю у грошовому забезпеченні, зобов'язання МВС України та УМВС України на Південній залізниці внести зміни до наказу № 165о/с від 22.10.14 р., наказу № 20 о/с від 03.02.15 р., наказу № 2141 о/с від 20.10.14 р. в частині спеціального звання позивача з «підполковник міліції» на спеціальне звання «полковник міліції», а лише послався на те, що так як позовні вимоги про внесення змін до наказу № 1955 о/с від 20.08.09 р. залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку позовної давності (при цьому судом не було здійснено юридичного аналізу чи є позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню), а вказані вище позовні вимоги є похідними, то в їх задоволенні слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, дійсно, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо виключення з наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України відновити відомості у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1955 о/с від 20.08.09 р. «Про присвоєння чергових спеціальних звань працівникам органів внутрішніх справ» пункту щодо присвоєння підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-616179) першому заступникові начальника лінійного управління на Придніпровській залізниці - начальнику кримінальної міліції, з нагоди відзначення 18-ї річниці незалежності України чергового спеціального звання начальницького складу: полковник міліції - залишені без розгляду. У зв'язку з цим, у судом першої інстанції надана правова оцінка спірним правовідносинам у цій частині, з урахуванням ухвали про залишення позовних вимог без розгляду, і оскільки заявлені вимоги дійсно є похідними від вимог, що були залишені без розгляду, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а позивачем по справі в апеляційному порядку не оскаржувала та є такою, що набрала законної сили.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційних скарг їх не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці та ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.15 р. по справі № 816/1128/15-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористані дні тарифної відпустки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28.08.2015 року.