Ухвала суду № 49342017, 27.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 814/929/15

Категорія: 10.1

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві до малого приватного підприємства «Новатор Корабельного району» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві (далі – позивач, Відділення фонду) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило стягнути з малого приватного підприємства «Новатор Корабельного району» (далі – відповідач, МПП «Новатор Корабельного району») заборгованість в сумі 3 680,08 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що МПП «Новатор Корабельного району» має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування за 2006 рік, проте, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не сплатив суму, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову – відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення фонду посилаючись на порушення матеріального та процесуального права ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової – про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що МПП «Новатор Корабельного району» зареєстровано у Відділенні фонду, як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідачем 19 жовтня 2006 року подано до Відділення фонду звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2006 року, згідно з яким заборгованість зі сплати страхових внесків, пов’язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати складає 3 680,08 грн., а сума заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду становить 140 114,50 грн. (а.с.11).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі відсутності коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків, перерахування таких внесків до Фонду не здійснюється.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно із абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2014 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI), стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі – Закон № 2240-III), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Підпунктами 4.5 пункту 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001року № 16, чинної на момент виникнення спірних відносин, визначено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Як встановлено судом першої інстанції, сума, яку просить стягнути позивач, складається із суми внесків, які не сплачені у зв'язку з невиплатою заробітної плати.

Оскільки обов'язок із сплати внесків виникає у день отримання коштів на виплату заробітної плати, а відповідні кошти відповідачем не виплачено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності та обґрунтованості відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаєві до малого приватного підприємства «Новатор Корабельного району» про стягнення коштів – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова