Постанова № 49341120, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року Справа № 904/6248/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Лянкевич К.В., довіреність №2504 від 21.08.15, представник;

від відповідача-1: Громадюк О.Р., виписка з ЄДР №б/н від 21.08.15, ліквідатор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 року у справі № 904/6248/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат", м. Київ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 000 000,00 доларів США, 6 962 598,55 євро та 10 800 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором, 142 777,78 доларів США, 464 801,50 євро та 1 092 723,28 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 711 198,05 грн. пені за порушення строків повернення основної суми кредиту, 1 328 739,99 грн. пені за порушення строків оплати нарахованих процентів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015р. (суддя Бондарів Е.М.) задоволено клопотання позивача пиро вжиття заходів забезпечення позову.

В забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес" накладено арешт в межах суми позову 2 142 777,78 доларів США, 7 427 400,05 євро та 13 932 661,32 гривня, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" в усіх банках та інших фінансових установах, що будуть виявлені органами Державної виконавчої служби України.

У забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес" накладено арешт в межах суми 100 000,00 грн. на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес" в усіх банках та інших фінансових установах, що будуть виявлені органами Державної виконавчої служби України.

Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Не погодившись з ухвалою суду відповідач - 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову не враховано адекватність заявленого позивачем заходу до забезпечення позову, що призвело до повної зупинки фінансово-господарської діяльності підприємства, порушення прав та законних інтересів найманих працівників та низки контрагентів апелянта і ненадходження до Державного бюджету України загальнообов'язкових платежів, податків, зборів, що в свою чергу, порушує інтереси держави..

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та додатково зазначив, що ним виконувалися зобов'язання за кредитним договором до квітня 2015р. В забезпечення виконання зобов'язання за договором з банком укладені договори застави товарів в обороті на суму 30 000 000 грн., договори застави майнових прав на суму 50 000 000 грн., а також договори поруки, іпотечні договори та застави корпоративних прав на загальну суму 421 947 778 грн. Тому достатньо забезпечуваного майна для виконання рішення суду. Просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції правомірно взято до уваги обґрунтовані припущення ПАТ «ПУМБ» щодо фінансової неспроможності апелянта та не можливості або утруднення виконання апелянтом потенційного рішення у майбутньому. Просить апеляційну скаргу відповідача -1 залишити без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні додатково вказала, що в апеляційній скарзі відповідач не навів доказів, які б спростовували обґрунтоване припущення позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову. Також відповідачем не зазначено в чому полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Крім того, на теперішній час відповідач знаходиться в стадії ліквідації. що підтверджує незадовільний фінансовий стан відповідача та неможливість виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат", до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес" про стягнення 2 142 777,78 доларів США, 7 427 400,05 євро та 13 932 661,32 грн., з яких: 2 000 000,00 доларів США - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, наданого в доларах США; 6 962 598,55 євро - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, наданого в євро; 10 800 000,00 гривень - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, наданого в гривні; 142 777,78 доларів США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, наданим в доларах США; 464 801,50 євро - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, наданим в євро; 1 092 723,28 гривні - прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, наданим в гривні, в сумі 1 092 723,28 гривні; 711 198,05 гривень - пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту; 1 328 739,99 гривень - пеня за порушення строків сплати нарахованих процентів за користування кредитом.

Пізніше, позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, а саме 2 142 777,78 доларів США, 7 427 400,05 євро, 13 932 661,32 грн., на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" в усіх банках та інших фінансових установах, що будуть виявлені Державною виконавчою службою України; накладення арешту в межах суми 100 000,00 грн. на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн бізнес" в усіх банках та інших фінансових установах, що будуть виявлені Державною виконавчою службою України.

Заява про забезпечення позову мотивована наступним:

Відповідач-1 тривалий час не виконує умов кредитного договору №311-КД від 19.07.2011 року та постійно накопичує нові борги, що свідчить про намагання відповідача-1 ухилитись від виконання зобов'язань за договором та умисний характер його дій.

Відповідач- 1 має заборгованість перед іншими кредиторами, що свідчить про незадовільний фінансовий стан. Так 02.03.2015 року господарським судом міста Києва було постановлено рішення по зазначеній справі, відповідно до якого позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задоволено частково, стягнуто, зокрема, з товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" заборгованість за кредитним договором №2-0066/13/11-KLMV від 29.10.2013 року в загальному розмірі 169 733 008,27 грн. (сто шістдесят дев'ять мільйонів сімсот тридцять три тисячі вісім гривень 27 копійок). Зазначене рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідачів в загальному розмірі, еквівалентному 240 917 288,12грн., що значно перевищує розміри статутного капіталу відповідачів (11 731 368,28 грн.), які підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Значна сума заборгованості, що заявлена до стягнення, та відсутність жодних документально підтверджених відомостей про вжиття з боку відповідачів будь-яких дійсних дій, спрямованих на її погашення (безпосереднє внесення грошових коштів у погашення заборгованості), вказують на ймовірність настання обставин, за яких належне відповідачу майно (грошові кошти) може зменшитись, або зникнути.

Відповідач-1 вчиняє дії (дії або бездіяльність) спрямовані на відчуження майна, яке має бути передано у забезпечення позивачу відповідно до умов кредитного договору, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком" поручився передати в іпотеку нерухомість, яка визначена п. 3.1.6.3 Кредитного договору № 311-КД від 19.07.2011 року, іншій банківській установі. Такі дії, відповідача-1 є умисними, та ставлять під загрозу можливість виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у випадку задоволення вимог позивача, оскільки відчуження своїх активів, у тому числі грошових коштів на рахунках, не дадуть змоги реального виконання законного рішення суду.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального Кодексу України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення про необхідність застосування заходів по забезпеченню позову, з урахуванням адекватності вимог заявника, правомірно враховано значний розмір позовних вимог, доведеність обґрунтованості доводів позивача про вірогідність неповернення суми грошових коштів позивачу, яка підтверджена доданими доказами.

Крім того, колегією суддів під час розгляду справи встановлено, що відповідач 1 звертався до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, а також те, що відповідач-1 знаходиться в стадії ліквідації на підставі рішення засновників.

Доводи апеляційної скарги щодо достатності заставленого майна для виконання зобов'язання за кредитним договором не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач лише навів в апеляційній сказі договори поруки, іпотеки, застави не надавши їх копії, з чого не можливо зробити висновок про їх існування. і що вони забезпечують виконання зобов'язання саме по кредитному договору № 311-КД від 19.07.2011р., укладеного з позивачем.

У зв'язку з наведеним апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалу суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 101 - 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 року у справі № 904/6248/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.08.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха