Рішення № 49339525, 25.08.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.15 Справа № 914/1885/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м. Львівдо відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», м. Львівдо відповідача-2:Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт», м. Гадячпро:стягнення 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. три відсотки річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І.Представники сторін:від позивача:Лазор М.О. - представник (довіреність б/н від 07.08.2015р.);від відповідачів:не з'явилися.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

11.06.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Галичина» (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» (надалі - відповідач-2) про стягнення 624518,10 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2015р. порушено провадження по справі, її розгляд призначено на 02.07.2015р. Розгляд справи відкладався на 13.07.2015р., 10.08.2015р. та 25.08.2015р. У зв'язку з укладенням 30.06.2015р. між ПрАТ «Галичина» та ТОВ «Молочна компанія «Галичина» договору про відступлення права вимоги №1, суд ухвалою від 13.07.2015р. замінив позивача ПрАТ «Галичина» його правонаступником - ТОВ «Молочна компанія «Галичина». Крім цього, ухвалою від 10.08.2015р. суд припинив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «Люс-Три» на користь ТОВ «Молочна компанія «Галичина» боргу, прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача-2 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. три відсотки річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат) та продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, зменшені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю та повернути позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог зайво сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23.03.2015р. між ПрАТ «Галичина» (правонаступником котрого являється ТОВ «Молочна компанія «Галичина») та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №23/03-15, на виконання якого відповідачу було передано товар на загальну суму 674816,60 грн. Цього ж дня, між ПрАТ «Галичина» та ТОВ «Люс-три» (відповідачем-1) було укладено договір поруки №1, за яким поручитель (відповідач-1) зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Білогір'я молокопродукт» зобов'язань за договором купівлі-продажу №23/03-15 від 23.03.2015р. За умовами договору купівлі-продажу покупець зобов'язувався оплатити одержаний товар протягом 10 календарних днів після його одержання. У зв'язку з тим, що взятих на себе зобов'язань за договором відповідач-2 належним чином не виконав, зокрема, лише частково розрахувався за одержаний товар, до сплати залишилося 574816,60 грн. ПрАТ «Галичина» звернулося з позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів суми основного боргу, 3% річних та пені. Оскільки в подальшому, основний борг був сплачений відповідачем у повному обсязі, а строк дії договору поруки закінчився, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та відмовився від позовних вимог про стягнення боргу з відповідача-1 - ТОВ «Люс-Три». Відтак, у зв'язку з неналежним (несвоєчасним) виконанням відповідачем-2 зобов'язання щодо оплати одержаної продукції, позивач просить стягнути з відповідача-2 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. 3% річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат.

Відповідачі явки повноважних представників в судові засідання жодного разу не забезпечили не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомлених про час, дату та місце судового розгляду відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015р. між Приватним акціонерним товариством «Галичина» (правонаступником котрого за Договором про відступлення права вимоги №1 від 30.06.2015р. являється позивач) та відповідачем-2 укладено Договір купівлі-продажу №23/03-15 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити молоко коров'яче незбиране охолоджене.

Приймання-передача товару оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних документів про приймання-передачу товару та надання супровідної документації на кожну партію товару, а саме: транспортна накладна за формою 1-ТН, сертифікат якості, декларація виробника, податкова накладна (раз на 10 днів) та інші документи, необхідність складання яких визначено законодавством України або погоджено сторонами (п. 3.3. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного Договору, ПрАТ «Галичина» було передано, а відповідачем-2 прийнято товар на загальну суму 674816,60 грн. за період з 23.03.2015р. по 19.04.2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Згідно п.п. 2.4., 3.3. Договору купівлі оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів після передачі товару. Підставою для оплати за товар є пакет документів: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат відповідності, сертифікат якості, товаротранспортна накладна, акт звірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 умов Договору купівлі-продажу, позивач звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 624518,10 грн. заборгованості.

Оскільки в подальшому, відповідач-2 погасив заборгованість по сплаті основного боргу, позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та збільшив вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, зокрема, за несвоєчасне виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача-2 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. 3% річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем-2 пені, 3% річних та інфляційних втрат в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 2.4. Договору сторони погодили, що оплата за прийнятий товар здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів з моменту його отримання.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки у встановлений п. 2.4. Договором строк, кошти за одержаний товар сплачені відповідачем-2 не були, останній вважається таким, що прострочив.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача-2 3778,06 грн. 3% річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок інфляційних та річних суд зазначає, що такі розраховані позивачем правильно, а відтак підлягають стягненню з відповідача повністю.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за отриманий товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з боржника 75561,15 грн. пені. Провівши перерахунок пені, суд прийшов висновку, що її розрахунок здійснено вірно, а тому пеня підлягає стягненню з відповідача повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, відповідно до абз. 2 п. 2.8. Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідачів 624518,10 грн. боргу ПрАТ «Галичина» згідно платіжного доручення №203 від 05.06.2015р. сплачено 12245,46 грн. судового збору. В подальшому, позовні вимоги позивача були зменшені до 98639,81 грн.

Враховуючи те, що ціна позову складає 98639,81 грн., судовий збір за подання такої позовної заяви з врахуванням положень пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен складати 1972,80 грн., суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету України 10272,66 грн. зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 81, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» (37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23; код ЄДРПОУ 33707592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; код ЄДРПОУ 39685014) 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. 3% річних, 19300,60 грн. інфляційних втрат та 1972,80 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; код ЄДРПОУ 39685014) з державного бюджету України 10272,66 грн. зайво сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №203 від 05.06.2015р.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2015р.

Суддя Крупник Р.В.