Рішення № 49331692, 27.08.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/2293/2015 Єдиний унікальний номер справи: 654/4651/15-ц

Головуючий в І інстанції Сіянко В.М.

Категорія 27 Доповідач: Приходько Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року серпня місяця 27 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3При секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 травня 2015 року у справі

за позовом

публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом, який був уточнений в ході розгляду справи, до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилаючись на те, що 19 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11238320000, за умовами якого ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 кредит в іноземній валюті в сумі 75000,00доларів США, який остання зобов'язалась повернути у повному обсязі в строк до 19 жовтня 2014 року зі сплатою 11,20 % річних за користування кредитом. В той же день з метою забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_6 укладено Договір поруки, згідно якого ОСОБА_6 виступив поручителем і взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати по зобовязанням ОСОБА_5, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.

Внаслідок порушення позичальником зобовязань за кредитним договором щодо своєчасного погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, станом на 15.07.2014року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 21811,77доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 19699,12 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом 947,97доларів США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 1114,35 доларів США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 50,33 доларів США. ОСОБА_7 просив стягнути з відповідачів всю суму заборгованості по кредиту, процентів за його користування в іноземній валюті в розмірі 20647,09доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 13622,38грн. та вирішити питання про стягнення судових витрат.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 травня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11238320000 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 255115,86грн., а також суму судового збору в розмірі 2551,16 грн., а всього 257667,02грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду в частині визначення розміру заборгованості в національній валюті України змінити, стягнути з боржників заборгованість по сплаті кредиту та відсотків в сумі 20647,09доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами в розмірі 13622,38грн.

Під час розгляду справи представник апелянта, ОСОБА_8, апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду змінити стягнувши з боржників заборгованість по сплаті кредиту та відсотків в сумі 20647,09доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 13622,38грн.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_9С, зазначили, що на їх думку, рішення суду є законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 19 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11238320000, за умовами якого ОСОБА_7 надав ОСОБА_5 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 75000,00доларів США, який зобов'язалась повернути у повному обсязі в строк до 19 жовтня 2014 року зі сплатою 11,20 % річних за користування кредитом.

В той же день з метою забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_6 укладено Договір поруки, згідно якого ОСОБА_6 виступив поручителем і взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати по зобовязанням ОСОБА_5, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобовязань.

Внаслідок порушення позичальником зобовязань за кредитним договором щодо своєчасного погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, станом на 15.07.2014року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 20647,09 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 19699,12 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом 947,97доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за процентами, нарахованими відповідно до п.7.1 кредитного договору в загальному в розмірі 13622,38грн.

20.06.2014 року відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується реєстром про відправку рекомендованих листів, однак станом на сьогоднішній день відповідачі свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості, не виконали.

Враховуючи наведені обставини суд першої інстанції на підставі ст.ст. 554, 610, 1054 ЦК України дійшов висновку, що зазначена вище заборгованість підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_5 та ОСОБА_6

В цій частині рішення суду в апеляційному порядку не оскаржено.

Стягуючи заборгованість у національній валюті суд першої інстанції виходив з того, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобовязання), валюта платежу тобто засобом погашення грошового зобовязання і фактичного його виконання є національна валюта України гривня.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1 та 3 статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 статті 533 ЦК України, якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України № 6-145цс14 від 24.09.2014р., прийнятій в порядку ст.ст. 355, 360-4 ЦПК України, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З матеріалів справи вбачається, що кредит відповідачу надавався саме в іноземній валюті- доларах США та що сторонами в п. 1.1 кредитного договору № 11238320000 від 19 жовтня 2007 року обумовлено повернення кредиту (грошові кошти) в іноземній валюті.

На здійснення валютних операцій АКІБ «Укрсиббанк» має видані Національним банком України Банківську ліцензію № 75 від 24 грудня 2001 року, Дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 року і Додаток до нього.

Отже, ухвалюючи рішення про стягнення основного боргу, який виник в іноземній валюті, у гривневому еквіваленті, суд порушив вимоги вказаних норм матеріального права та, відповідно, права позивача, який має право на отримання кредиту та відсотків в валюті кредиту.

Виходячи з принципу диспозитивності, враховуючи вимогу позивача про стягнення суми боргу саме у валюті, а також те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, що стягненню в іноземній валюті підлягають також проценти за кредитним договором, оскільки такі не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом в сумі 20647,09 доларів США підлягають задоволенню.

Пеня за порушення позичальником термінів погашення своїх зобовязань, передбачених кредитним договором, відповідно до умов Договору (п. 7.1) підлягає стягненню в національній валюті в розмірі 13622,38грн.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України від 2 липня 2014 року № 6-79цс14 в обргунтування свого висновку про необхідність стягнення заборгованості у національній валюті, суд І інстанції не звернув уваги на те, що вказаний правовий висновок зроблений Верховним Судом України щодо обставин, які виникли з інших правовідносин, і не може бути застосований для вирішення даного спору.

Зважаючи на викладені обставини, колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнутого судом розміру заборгованості, а саме: заборгованість за кредитом та процентами належить стягнути у доларах США, а нараховану пеню у гривнях.

Висновок суду першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідачів суми судових витрат є невірним, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічні роз'яснення викладені в п. 35 абз.6 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» .

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені до документально підтверджені позивачем в розмірі 3826,74грн. підлягають стягненню з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь ПАТ «УкрСиббанк» по 1913,37грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 19 травня 2015 року змінити.

Викласти резолютивну частину зазначеного рішення в такій редакції.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в рахунок стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11238320000 від 19 жовтня 2007 року 20647,09 доларів США та у рахунок сплати пені 13622,38грн.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по 1913,37грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: