Вирок № 49328581, 12.04.2011, Сумський районний суд Сумської області

Сумський районний суд Сумської області

м. Суми, вул. Академічна, 13, 40000, (0542) 600-771

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням :

судді - Куца В.І.

при секретарі - Лисянській А.І.

з участю прокурора - Мокренка Ю.М.

та адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4 та ОСОБА_5

потерпілого та

цивільного позивача- Петренка С.М.

його представника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про обвинувачення :

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працездатного, не військовозобовязаного, не працюючого, не маючого судимості згідно ст. 89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та с. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не військовозобовязаного, працездатного, студента !У курсу 935 групи інституту фізичної культури Сумського ДПІ ім.. ОСОБА_9, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8 Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працездатного, не військовозобовязаного, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_12, не одруженого, працездатного, військовозобовязаного, водія ПП Адамович, раніше судимого за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 листопада 2008 року за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_12,

ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_14, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працездатного, не військовозобовязаного, електро-монтера ТОВ ОСОБА_9 України, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_16, пр.-т ОСОБА_14 № 51АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, водія ТОВ АФ Криниця, не одруженого, працездатного, не військовозобовязаного, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

2 жовтня 2009 року, близько 22 годин, ОСОБА_15 замовив автомобіль служби таксі Сітіпід керуванням водія ОСОБА_10 Рухаючись в напрямку свого дому, розташованого в с. Сад по вул. Березовій № 4, Сумського району ОСОБА_15 пояснив ОСОБА_10, що оплата за проїзд буде здійснена за місцем його мешкання і що саме гроші винесе його мати.

Використовуючи даний надуманий привід для вчинення хуліганських дій ОСОБА_10 по радіостанції через диспетчера подав сигнал тривоги, викликавши таким чином інших водіїв служби такс. Сіті. Після цього ОСОБА_10 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю наніс удар кулаком лівої руки рл обличчю потерпілого ОСОБА_15 та зупинив автомобіль на автодорозі в районі перехрестя вулиць Березова-Заозерна та перехрестя ВАТР Суми Насінняв с. Сад Сумського району. Після цього ОСОБА_10 витягнув потерпілого з автомобіля, залишив його на узбіччі дороги та став відуїжджати від місця події, під час чого отримав повідомлення від диспетчера та інших водіїв служби таксі Сітіпро те, що до нього на допомогу їдуть інші водії і щоб він залишався на місці, що він і зробив.

Через деякий час до місця, де він залишив потерпілого, стали підїзджати на автомобілях водії служби таксі Сіті, серед яких знаходились підсудні : ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_13

При цьому ОСОБА_16 та ОСОБА_12, які підїхали одночасно до місця події та бачили, що ОСОБА_10 стояв біля раніше їм невідомого ОСОБА_15, у якого обличчя було в крові, та розуміючи, що між останніми виник конфлікт, діючи в групі з іншими водіями, маючи малозначний привід, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, по черзі нанесли ОСОБА_15 декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого, від чого останній впав на землю.

Після цього до місця події підїхали одночасно ОСОБА_13 та ОСОБА_11, які помітили, що на землі лежав раніше їм невідомий ОСОБА_15, поруч з якими стояли вище вказані водії служби таксі Сіті, та розуміючи, що між останніми виник конфлікт, діючи в групі з іншими водіями, маючи малозначний привід, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, нанесли лежавшому на землі ОСОБА_15 по декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла.

Після цього до місця події підїхав ОСОБА_8, який помітив, що на землі лежав невідомий йому ОСОБА_15, а поруч з ним стояли ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_11 і ОСОБА_10, та розуміючи, що між останніми виник конфлікт, діючи в групі з іншими водіями, маючи малозначний привід, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс лежавшому на землі ОСОБА_15 декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла.

Після цього ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_16 та ОСОБА_8 припинили хуліганські дії та зникли з місця скоєння злочину.

Внаслідок сумісних хуліганських дій та побиття ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 спричинили потерпілому ОСОБА_15 легкі тілесні ушкодження у вигляді: рани лінійної форми в області лоба, саднин в правій скроневій області, біля зовнішнього куша правого ока та в області перенісся, крововиливів в області лівого плечового суглобу, в середній третині по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, крововиливу в лівій поперековій області, забою мяких тканин тімяної області зліва та забою лівої нирки.

Безпосередньо після вчинення підсудними хуліганських дій ОСОБА_16 помітив на шиї потерпілого ОСОБА_15 золотий ланцюжок, яким вирішив заволодіти. Реалізуючи замислене ОСОБА_16, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном нахилився над ОСОБА_15 та зірвав з його шиї золотий ланцюг вартістю 3251 гривня, розуміючи, що його протиправні дії , направлені на заволодіння чужим майном відбуваються в присутності потерпілого, чим відкрито викрав належний ОСОБА_15 золотий ланцюг вартістю 3251 гривня, яким розпорядився на власний розсуд.

В свою чергу ОСОБА_8 після вчинення хуліганських дій та побиття підсудними потерпілого ОСОБА_15, не зупиняючись на скоєному, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном, в присутності сторонніх осіб став обшукувати кишені одягу ОСОБА_15, де в кишені куртки виявив мобільний телефон марки Нокіа-2610вартістю 200 гривень з сім карткою вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 110 гривень. ОСОБА_8 розуміючи, що його протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, відбуваються в присутності потерпілого та сторонніх осіб, відкрито викрав належне ОСОБА_15 вказане майно на загальну суму 335 гривень, яким розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 свою вину за ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, а за ч. 2 ст. 186 КК України не визнав повністю і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22 годин, почувши від диспетчера сигнал про напад на таксиста служби таксі СітіОСОБА_10 в с.Сад Сумського району поїхав туди на автомобілі. Приїхавши на місце події зупинив автомобіль і вийшов з нього. Там побачив ОСОБА_17 та ОСОБА_10, які стояли на автодорозі, а біля них стояв раніше йому незнайомий ОСОБА_15, в якого обличчя було в крові. Підійшов до них та поцікавився, що відбулося. ОСОБА_17 показав йому на потерпілого. Він підійшов до ОСОБА_15, який щось невнятно казав, і наніс йому удар правою долонею в область лівої щоки. До них підійшов підїхав ший ОСОБА_12, бризнув в обличчя потерпілого газовим балончиком і наніс йому удар правою рукою в область грудей. ОСОБА_15 став відходити назад і він наніс йому удар право. Ногою в область лівого стегна, від чого той став падати. Повернувшись до автомобіля побачив, як до потерпілого пішов ОСОБА_13 і наніс йому удар правою ногою в область живота. До них підійшов таксист на ім.я ОСОБА_2, який підійшов до потерпілого і став на нього кричати. Потім до них на автомобілі підїхав ОСОБА_8, який підійшов до ОСОБА_15 і наніс йому 2-а удари кулаком, один з яких в область обличчя та близько 3-х ударів ногою в область живота. Він підійшов до ОСОБА_8 і став відтягувати його за руку від потерпілого, після чого разом з ним вони від нього відійшли.

ОСОБА_15 став підніматися на руку, він підійшов до нього, наніс йому удар лівою рукою в праве плече і сказав йому, щоб він лежав поки не розїдуться таксисти. Направився в сторону свого автомобіля, біля якого стояв приїхавший разом з ним пасажир. Він показав йому на золотий ланцюг, який лежав на асфальт і між тим місцем, де був потерпілий, і його автомобілем.

Він підібрав на асфальті золотий ланцюг і поклав його в кишеню своїх джинсів. Він тоді не знав кому він належав, нічого про нього не казав і нікого про нього не питав. Після цього разом з пасажиром поїхав на автомобілі в м. Суми. Він не вчиняв викрадення майна у потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296 КК України свою вину визнав частково, а за ч. 2 ст. 186 КК України своєї вини не визнав повністю і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, почувши по рації сигнал про напад на таксиста він приїхав на місце пригоди в с. Сад, де були ОСОБА_10 та інші таксисти. Потерпілий ОСОБА_15 сидів на узбіччі. ОСОБА_10 розповів, що між ними відбулося. Він підійшов до ОСОБА_15, 2-а рази ляснув його рукою по голові, при цьому не висловлювався нецензурною лайкою, а назвав його козлом, після чого відійшов до групи таксистів, які знаходилися на відстані 2-х 3-х метрів від потерпілого. Недалеко від потерпілого на відстані близько 4-х метрів знайшов мобільний телефон, який забрав з собою і поклав в автомобіль. Тоді не подумав, що мобільний телефон належав ОСОБА_15, а думав, що він належав комусь із таксистів. Мобільного телефону він у потерпілого не викрадав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою вину визнав частково і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, працюючи водієм в службі таксі Сітівін виконував замовлення в віз в автомобілі раніше йому незнайомого пасажира ОСОБА_15 з вул. Островського в м. Суми в с. Сад Сумського району. Потерпілий перебував в стані алкогольного спяніння і сидів рядом з ним на передньому сидінні. По дорозі на прохання потерпілого підібрав другого пасажира, який сів на заднє сидіння автомобіля. Зупинив автомобіль на перехресті, щоб запитати у потерпілого про напрямок руху і побачив, що він заснув. Щоб його розбудити своїм правим ліктем штовхнув його в ліве плече. ОСОБА_15 прокинувся, подивився на нього, щось йому сказав і наніс йому удар правою рукою в область обличчя. Після цього він намагався нанести йому другий удар правою рукою, але він виставив проти нього руку. Він взяв рацію, вийшов з автомобіля та по рації повідомив диспетчеру служби таксі Сітіпро здійснення на нього нападу в с. Сад. В той час із заднього сидіння виліз з салону автомобіля другий пасажир і побіг звідти. Йому показалось, що пасажири знайомі і мають намір вчинити грабіж або заволодіти автомобілем. Поклавши рацію відкрив передні пасажирські двері автомобіля та витіг звідти за курточку ОСОБА_15 на землю. Сів в салон автомобіля на своє місце і повідомив диспетчера, що в нього все гаразд, але диспетчер сказала йому, щоб він залишався там, так як до нього вже їхали інші таксисти. До них на автомобілях стали підїзджати таксисти. ОСОБА_16 підійшов до потерпілого і штовхнув його рукою в груди, а потім- в ліве плече. ОСОБА_12 також став штовхати потерпілого, після чого той упав на узбіччі на землю. Він підійшов до свого автомобіля. До потерпілого підійшов ОСОБА_13, нагнувся над ним і наніс йому декілька ударів. Потім він побачив, як до потерпілого підійшов ОСОБА_8 і наніс йому близько 5-и ударів ногою в область голови, тулуба та ніг. ОСОБА_8 нагнувся над ОСОБА_15, став його обшукувати, а потім він побачив як в його правій руці щось блиснуло. Після цього всі таксисти підійшли до нього, він їм розповів, що відбулося. Вони сіли в автомобілі і звідти розїхались. Тоді він ОСОБА_15 не бив і погроз йому не висловлював.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину визнав повністю і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, після повідомлення про напад на таксист а він приїхав на автомобілі до місця пригоди в с. Сад Сумського району. Там вже були таксисти. Потерпілий лежав на узбіччі. Він підійшов до нього і наніс йому 2-а удари кулаком в область обличчя. Потім підїхав на автомобілі ОСОБА_13, підійшов до ОСОБА_15 і на ніс йому 2-а удари кулаком в область обличчя і один удар ногою в область живота. Після цього до них підїхав ОСОБА_8, підійшов до потерпілого, наніс йому 2-а удари рукою в область обличчя, а потім нагнувся до нього з опущеними руками. Після цього він направився до них і в правій його руці він побачив мобільний телефон. Коли до цього ОСОБА_8 підходив до потерпілого в його руках не було мобільного телефону і він нагнувся до нього з протягнутими руками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину визнав повністю і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, почувши по рації сигнал про напад на таксиста він приїхав на автомобілі на місце пригоди в с. Сад. Там вже були таксисти. ОСОБА_16 підійшов до потерпілого і наніс йому декілька ударів руками в область обличчя. ОСОБА_15 намагався піднятися, він підійшов до нього, бризнув йому газовим балончиком в обличчя і наніс йому 2-а удари кулаком правої руки в область обличчя. До них підїхав ОСОБА_13, підійшов до потерпілого і наніс йому декілька ударів рукою в обличчя і декілька ударів ногою в область живота. До потерпілого підійшов ОСОБА_11 і наніс йому декілька ударів рукою в обличчя. Потім до них підїхав ОСОБА_8, підійшов до ОСОБА_15, наніс йому декілька ударів рукою в обличчя і декілька ударів ногою в область живота. Потім він присів біля потерпілого і коли підіймався від нього він побачив в його правій руці мобільний телефон.

В той же день близько 23 годин разом з іншими таксистами служби таксі Сітівони зустрілись в м. Суми біля ВАТ Укртелеком, де під час розмови ОСОБА_16 сказав, що він забрав у потерпілого золотий ланцюг, а ОСОБА_8 сказав, що забрав у нього мобільний телефон.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину визнав повністю і пояснив, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, після повідомлення про напад на таксиста він на автомобілі приїхав на місце пригоди в с. Сад.

Там вже були таксисти служби таксі Сіті, а на узбіччі дороги лежав раніше йому не знайомий потерпіли й ОСОБА_15 Хтось з таксистів сказав, що він напав на ОСОБА_10 Він розлютився на ОСОБА_15, став на нього кричати, висловлюватися нецензурною лайкою і наніс йому 2-а удари ногою по лівому стегну. Останнім туди приїхав на автомобілі ОСОБА_8, який підійшов до потерпілого, наніс йому 2-3 удари ногою, потім над ним нагнувся, піднявся і підійшов до групи таксистів, яка знаходилась на відстані близько 2-х метрів від потерпілого.

Крім часткового визнання своєї вини підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та повного її визнання підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 їх вина підтверджується іншими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_15, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ввечері 2 жовтня 2009 року він знаходився в гостях у його товариша ОСОБА_18 в м. Суми по вул. Островського № 143 і на початку 22-ї години той викликав таксі служби таксі Сіті, щоб відвезти його до дому в с. Сад.

Після приїзду автомобіля він сів в його салоні на заднє пасажирське сидіння і в автомобілі під керуванням ОСОБА_10 вони поїхали до нього до дому в с.Сад. По дорозі на вул.Роменській в м. Суми вирішив приготувати гроші для розрахунку з водієм за проїзд, але виявив, що в нього залишилось 5 гривень. Він сказав підсудному, що після прибуття до дому гроші за проїзд винесе його мати. На це ОСОБА_10 обурився, сказав йому, що мало того, що він везе його за місто, а він ще і їде без грошей, і запропонував йому віддати за проїзд мобільний телефон. Він відмовився віддати підсудному мобільний телефон, сказав йому, що після приїзду його мати винесе гроші і розрахується з ним, і дальше до повороту до семстанції вони їхали мовчки. ОСОБА_10 зробив гучніше музику і став з кимсь розмовляти по рації. На перехресті в с. Сад на відстані близько 50-и метрів від його будинку підсудний зупинив автомобіль і наніс йому один удар лівою рукою в область лобу. Удару він не бачив, але почув, що він був нанесений якимсь твердим предметом. Закрив обличчя руками, з нього текла кров і його руки були в крові. ОСОБА_10 вийшов з автомобіля, в той момент в автомобілі відчинились двері, хтось витягнув його з салону автомобіля і 2-а чи 3-и чоловіки збили його з ніг і стали бити його ногами.

Він лежав, закрив голову руками і з рани текла кров.

Коли на деякий час припинились удари намагався піднятися і втекти, але це йому зробити не вдалося. До нього підійшов один з хлопців, став бити його ногами. Потім до нього підходили інші хлопці по 1-у чи по 2-є і наносили йому удари по різним частинам тіла, в основному ногами. Били до тих пір, поки один із них не сказав, що хвате його бити, а то вони його убють. Чоловік, який стояв рядом з ним, сказав, що на ньому золото і що, будем залишати золото. Один з чоловіків підняв його ліву руку і зірвав з неї золотий браслет, другий наступив йому на праву руку і зняв з пальця золоту обручку. Підійшов третій чоловік, зірвав з його шиї золотий ланцюг і забрав його з собою. Через декілька хвилин до нього підійшов один з чоловіків, наніс йому близько 2-х ударів рукою в область голови, тримав його за куртку, а потім відійшов, і він побачив, що то був ОСОБА_8 При цьому хтось його обшукав і дістав з правої кишені спортивної куртки належний йому мобільний телефон Нокіа-2610з сім-карткою, на рахунку якої було 110 гривень. Коли чоловіки розїхались на автомобілях він піднявся і пішов до дому / т. 1, ар.с. 189-191, 201-202/.

Протоколом очної ставки між потерпілим та підсудним ОСОБА_8, де ОСОБА_15 підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і пояснив, що після побиття ОСОБА_8 почав лазити по кишенях його спортивної куртки, звідки витяг належний йому мобільний телефон Нокіа-2610/ т. 3 ар.с. 15-17/.

Протоколом очної ставки між потерпілим та підсудним ОСОБА_10, де ОСОБА_15 підтвердив свої показання, дані ним в судовому за сіданні і на досудовому слідстві, і пояснив, що ОСОБА_10 в салоні автомобіля наніс йому один удар правою рукою в область лоба, а потім його витягли з автомобіля і стали бити /ар.с. 100-101/.

Показаннями свідка ОСОБА_17, даними ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що 2 жовтня 2009 року, близько 22-х годин, почувши по рації сигнал про напад на таксиста він прибув на автомобілі на місце пригоди в с. Сад . Там був таксист ОСОБА_10, з яким вони підійшли до раніше йому не знайомого потерпілого ОСОБА_15, який перебував в стані алкогольного спяніння і на обличчі і лобі якого була кров.

До них на автомобілі підїхав ОСОБА_16, який підійшов до потерпілого і наніс йому 2-а удари кулаком в область грудей. Потім до ОСОБА_15 підійшов ОСОБА_12 і наніс йому удар кулаком в область обличчя. Став розмовляти по мобільному телефону. В той час до них стали підїзджати інші таксисти служби таксі Сіті, які підходили до потерпілого, і він чув звуки ударів / т.1, ар.с. 237-239, 253/.

Показаннями свідка ОСОБА_18, пояснившого суду, що ввечері 2 жовтня 2009 року до нього до дому приїхав його знайомий ОСОБА_15, з яким вони спілкувалися та вживали спиртні напої. Потерпілий пробув у нього близько 2-х годин. Він по телефону викликав автомобіль таксі служби таксі Сіті. Після приїзду автомобіля разом з ОСОБА_15 вони вийшли з будинку на вулицю, де ОСОБА_15 самостійно сів в автомобіль на заднє сидіння. Тоді в потерпілого був з собою мобільний телефон і на його шиї був золотий ланцюг.

Показаннями свідка ОСОБА_19, пояснившої суду, що 2 жовтня 2009 року, близько 24-х годин, вона прийшла до дому. Її співмешканець ОСОБА_15 лежав у спальні на ліжку. В нього на лобі була рана, з якої текла кров. Він їй розповів, що він їхав на таксі до дому, його побили таксисти і викрали в нього мобільний телефон, золотий ланцюг та інше майно.

Показаннями свідка ОСОБА_20., пояснившого суду, що ввечері 2 жовтня 2009 року він був дома і відпочивав. Після того як його розбудила дружина він пішов в іншу кімнату і побачив, що його син ОСОБА_15 був побитий і лежав на ліжку. Він йому розповів, що його побили таксисти і забрали в нього золотий ланцюг, мобільний телефон та інше майно. На шиї сина була червона полоска слід від зриву золотого ланцюга.

Висковком судово-медичної експертизи, згідно якої у потерпілого ОСОБА_15 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді рани в області лоба, садини в правій скроневій області, біля зовнішнього кута правого ока та в області перенісся, крововиливів в області лівого плечового суглобу, в середній третині по зовнішній поверхні, лівого ліктьового суглобу, в лівій поперековій області, забою мяких тканин тімяної області зліва та забою лівої нирки / т. 2 , ар.с. 7/.

Висновком судово-товарознавчої експертизи, згідно якої вартість викраденого у ОСОБА_15 майна на час скоєння злочину становила : ланцюга з золота 3251 гривню та мобільного телефону Нокіа-2610- 200 гривень / т.2, ар.с. 229-230/.

Протоколом добровільної видачі від 7 жовтня 2009 року, згідно якого ОСОБА_8 добровільно видав працівнику міліції викрадений у потерпілого мобільний телефон Нокіа-2610без сім-картки / т.1, ар.с.54/.

Протоколом очної ставки між підсудними ОСОБА_12 та ОСОБА_10, де ОСОБА_12 підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і пояснив, що ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_15, наніс йому декілька ударів ногою, присів біля нього, водив руками по його курточці, а коли піднявся побачив в його руці мобільний телефон. Після цього в той вечір біля ВАТ Укртелекомпід час розмови ОСОБА_8 казав, що забрав у потерпілого мобільний телефон, а ОСОБА_16 казав, що зірвав з потерпілого золотий ланцюг /т.3, ар.с. 186-187/.

Протоколом очної ставки між підсудними ОСОБА_12 та ОСОБА_16, де ОСОБА_12 підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що в той вечір вони зібралися біля ВАТ Укртелекомі під час розмови ОСОБА_8 сказав, що він забрав у потерпілого мобільний телефон, а ОСОБА_16 сказав, що зірвав з потерпілого золотий ланцюг / т. 3 ар.с. 190-192/.

Протоколами очних ставок між підсудними ОСОБА_11 та ОСОБА_21, ОСОБА_11 та ОСОБА_16, де ОСОБА_11 підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і пояснив, що під час побиття потерпілого ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_15, наніс йому 2-а удари кулаком, присів над ним, став руками робити рухи по його одягу, а коли піднявся в його руці він побачив мобільний телефон / ч.3, ар.с. 274-276/.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_11, де він підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і показав механізм скоєння злочинів / ар.с.279-284, т.3/.

Протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного ОСОБА_12, де він підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і показав механізм скоєння злочинів / т.3, ар.с. 195-202, 205-208/.

Протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_15, де він підтвердив свої показання, дані ним в судовому засіданні і на досудовому слідстві, і показав механізм скоєння злочинів /т.1, ар.с. 193-195, 197-199/ та іншими доказами.

Часткове визнання своєї вини підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є вибраною формою захисту.

Ствердження ОСОБА_16, що він не викрадав золотого ланцюга у потерпілого, а підібрав його на асфальті на місці скоєння злочину є безпідставними і спростовуються : показаннями потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що під час його побиття підсудними хтось з них зірвав з його шиї золотий ланцюг; показаннями підсудного ОСОБА_12 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що в той вечір після скоєння злочинів під час розмови ОСОБА_16 сказав, що він зірвав з потерпілого золотий ланцюг; протоколами відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_15 та підсудного ОСОБА_12 та протоколами очних ставок з їх участю, де вони підтвердили свої показання, дані ними в судовому засіданні і на досудовому слідстві ; показаннями свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що після вчинення злочинних дій відносно його сина ОСОБА_15 йому розповів, що його побили таксисти і разом з іншим майном забрали золотий ланцюг і тоді на його шиї він бачив слід від зриву золотого ланцюга.

Ствердження ОСОБА_8, що тоді він тільки 2-а рази ляснув рукою потерпілого по голові і не викрадав у нього мобільного телефону з сім-карткою, а знайшов мобільний телефон на місці пригоди, є безпідставними і спростовуються : показаннями потерпілого ОСОБА_15 на досудовому слідстві, що після побиття його підсудними хтось з них його обшукував і дістав з правої кишені спортивної куртки належний йому мобільний телефон Нокіа-2610з сім-карткою, на рахунку якої було 110 гривень; протоколом очної ставки потерпілого з підсудним ОСОБА_8, де ОСОБА_15 підтвердив свої показання і показав, що саме ОСОБА_8 витягнув з його кишені куртки мобільний телефон; показаннями підсудного ОСОБА_12 на досудовому слідстві і в судовому засіданні, протоколами очних ставок та відтворення обстановки і обставин події з його участю, що після населення ОСОБА_8 ударів ногами потерпілому він над ним нагнувся, став його обшукувати, а коли піднявся побачив в його руці мобільний телефон і після вчинення злочинних дій під час розмови ОСОБА_8 сказав, що він забрав у потерпілого мобільний телефон; показаннями підсудного ОСОБА_11 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, що ОСОБА_8 після нанесення потерпілому 2-х ударів кулаком в область обличчя над ним нагнувся, став його обшукувати, а коли піднявся в його руці він побачив мобільний телефон ; протоколами очних ставок та відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12, де вони підтвердили свої показання, дані ними в судовому засіданні і на досудовому слідстві.

Суд приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні в тій частині, що під час побиття та вчинення відносно нього хуліганських дій мобільний телефон міг випасти з кишені його куртки, оскільки це суперечить його показанням на досудовому слідстві та вказаним вище доказам, і в судовому засіданні він не міг пояснити причину зміни в цій частині своїх показань.

Є безпідставними і ствердження підсудного ОСОБА_10, що потерпілий першим наніс йому удар рукою в область обличчя і він йому ударів не наносив, які спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_15 в судовому засіданні і на досудовому слідстві, протоколами очних ставок та відтворення обстановки і обставин події з його участю, що саме ОСОБА_10 був ініціатором вчинення хуліганських дій і першим наніс йому удар.

Органи досудового слідства дій ОСОБА_16 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення належного ОСОБА_15 майна, яке поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, кваліфікували не вірно. В судовому засіданні не було встановлено, що вони з застосуванням насильства вчинили грабіж, оскільки насильство ними було застосоване до потерпілого при вчиненні хуліганських дій і умисел на викрадення майна у них виник після вчинення хуліганства, тому їм необхідно виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку грабежу поєднання з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, і перекваліфікувати в цій частині їх дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України.

Суд вважає, що в іншій частині обвинувачення вина підсудних в судовому засіданні була встановлена повністю.

Дії ОСОБА_22 необхідно кваліфікувати :

за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилися в заподіянні потерпілому ОСОБА_15 легких тілесних ушкоджень, які вчиненні групою осіб;

за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні належного ОСОБА_15 майна вартістю 3251 гривня.

Дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати :

за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в спричиненні потерпілому ОСОБА_15 легких тілесних ушкоджень, які вчинені групою осіб;

за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні належного ОСОБА_15 майна на загальну суму 335 гривень.

Дії ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки вони вчинили умисні дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, яка виразилася в спричиненні потерпілому ОСОБА_15 легких тілесних ушкоджень, які вчинені групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, які помякшують покарання, та обставину, яка обтяжує покарання, а також роль кожного із них у вчиненні хуліганства.

ОСОБА_16 характеризується з позитивної сторони; добровільно відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду / обставина, яка помякшує покарання/.

ОСОБА_8 характеризується з позитивної сторони; раніше не судимий,страждає захворюванням, добровільно відшкодував потерпілому матеріальну і моральну шкоду / обставини, які помякшують покарання/.

ОСОБА_10 характеризується з позитивної сторони ; раніше не судимий, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду / обставини, які помякшують покарання/.

ОСОБА_11 характеризується з позитивної сторони; свою вину визнав повністю, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду / обставини, які помякшують покарання/; раніше судимий /обставина, яка обтяжує покарання/.

ОСОБА_12 характеризується з позитивної сторони ; раніше не судимий, свою вину визнав повністю, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду / обставини, які помякшують покарання/.

ОСОБА_13 характеризується з позитивної сторони; раніше не судимий, свою вину визнав повністю, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду / обставини, які помякшують покарання/.

З урахуванням даних обставин їм необхідно призначити покарання : ОСОБА_8, ОСОБА_16 Д,С., ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 у вигляді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України необхідно звільнити їх від відбування даного покарання з випробуванням; ОСОБА_11 у вигляді позбавлення волі.

Судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи в сумі 150 гривень 20 копійок необхідно стягнути з підсудних ОСОБА_16 та ОСОБА_8 по 75 гривень 10 копійок з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Речові докази : газовий балончик Терен-1, який є знаряддя злочину, необхідно знищити як не представляючий цінності / т. 1, ар.с. 133, 134/; мобільний телефон марки Нокіа-6210необхідно залишити потерпілому ОСОБА_15 /т. 2, ар.с. 239,240/; одяг та взуття залишити їх власникам : ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_24, ОСОБА_25В./т.1, ар.с. 72, 73, 80, 81, 87, 88, 95, 96, 103, 104, 110, 111, 118, 119, 126, 127/.

Керуючись ст. ст. 323 та 324 КПК України,

П Р И Г О В О Р И В :

Визнати винними : ОСОБА_16 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296 та ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 296 КК України і призначити їм по даним законам покарання :

ОСОБА_7:

за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 1-го року позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України визначити йому по даним злочинам остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 2 / двох / років та 6 / шести / місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 / два / роки.

ОСОБА_8 :

за ч. 2 ст. 296 КК України вигляді 2-х років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 1-го року позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України визначити йому по даним злочинам остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 2 / двох / років та 3 / трьох / місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 / два / роки.

ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 / двох / років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК Ураїни звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 / два / роки.

ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 / двох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 листопада 2008 року, по якому він був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3-х років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, у вигляді 1-го року та 1-го місяця позбавлення волі і визначити йому остаточне покарання у вигляді 3 / трьох / років та 1 / одного / місяця позбавлення волі.

ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 / двох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 / два / роки.

ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 2 / двох / років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 / два / роки.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_26, ОСОБА_8 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_27 та ОСОБА_13 у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Зарахувати ОСОБА_8 в рахунок відбування покарання час утримання його під вартою з 14 жовтня 2009 року по 4 червня 2010 року включно.

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області / код ЕДРПОУ 25574892, р/р 31256272210011, банк одержувача ТУДКУ в Сумській області, МФО 837013 /по 75 / сімдесят пять / гривень 10 копійок з кожного судових витрат по проведенню судово-товарозначої експертизи.

Речові докази: газовий балончик Терен 1, якій є знаряддям злочину і зберігається в камері схову речових доказів Сумського РВ УМВС України в Сумській області, знищити як не представляючий цінності; мобільний телефон марки Нокіф 6220залишити потерпілому ОСОБА_15; одяг та взуття залишити їх власникам: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_24 та ОСОБА_25

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 15-и діб після його проголошення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом вірно

Суддя: В.І.Куц