Ухвала суду № 49319969, 26.08.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/412/15 Справа № 712/9281/15-к Категорія: ст. ст. 183, 193, 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 150 діб, тобто до 16 жовтня 2015 року включно, відносно

ОСОБА_7, 08.10.1968 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що, працюючи згідно з наказом № ПО-02 від 12.12.2006 з 20.03.2007 по 18.10.2008 на посаді заступника голови правління, а в період з 18.10.2008 по 01.10.2010 на підставі наказу № ПК-01-18-10 від 18.10.2008 на посаді начальника кредитного відділу кредитної спілки «Благо» (код за ЄДРПОУ 34338378), що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 325 і зареєстрована рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 11.06.2007, та у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.08.2006 за реєстраційним номером 14101804 як небанківська неприбуткова фінансова установа, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками щодо здійснення керівництва, забезпечення фінансово-господарської діяльності, діючи всупереч інтересам служби для незаконного та безоплатного обертання чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом привласнення заволодів коштами членів кредитної спілки «Благо» за наступних обставин.

Так, він протягом 2006-2010 років, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння коштами кредитної спілки, на підставі отриманої-ліцензії від 14.09.2006 № 863-Л на діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на термін з 13.09.2007 по 13.09.2010, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок членів кредитної спілки, не маючи наміру виконувати зобов'язання перед вкладниками, здійснював фінансово господарську діяльність кредитної спілки «Благо» щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки шляхом укладання договорів про внесення коштів на депозитні рахунки з мешканцями м. Черкаси та Черкаської області, гарантуючи їм високі відсотки по закінченню строку вкладу, та, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи одноосібний доступ до сховища, в якому зберігалися грошові кошти, що використовувались у діяльності фінансової установи, незаконно, без оформлення відповідних документів, систематично, різними сумами отримував з сейфу грошові кошти готівкою, які в подальшому використовував на власні потреби. По закінченню строків депозитних договорів, чуже майно, яке знаходилось у його правомірному володінні, він не повертав, а переукладав договори з більш вигідними умовами з наміром в подальшому обернути грошові кошти вкладників на свою користь чи користь третіх осіб, і таким чином заволодів коштами кредитної спілки «Благо» на загальну суму 12 123 928,1 грн., тим самим спричинивши вкладникам кредитної спілки збитків на вказану суму, що більш як в 27 903 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на цей період, та є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_7, працюючи згідно з наказом № ПО-02 від 20.03.2007 з 20.03.2007 по 29.07.2011 на посаді заступника голови правління, а на підставі наказу № ПК-01 -18-10 від 18.10.2008 ще й на посаді начальника кредитного відділу кредитної спілки «Рушник» (код за ЄДРПОУ 34997900), що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 325 і зареєстрована рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 617935 від 03.04.2007, та у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.08.2007 за реєстраційним номером 14102026 як небанківська неприбуткова фінансова установа, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками щодо здійснення керівництва, забезпечення фінансово-господарської діяльності, діючи всупереч інтересам служби для незаконного та безоплатного обертання чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом привласнення заволодів коштами членів кредитної спілки «Рушник» за наступних обставин.

Так, він протягом 2007-2010 років, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння коштами кредитної спілки, на підставі отриманої ліцензії від 10.09.2007 № 1270-Л на діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки на термін з 13.09.2007 по 13.09.2010, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок членів кредитної спілки, не маючи наміру виконувати зобов'язання перед вкладниками, здійснював фінансово - господарську діяльність кредитної спілки «Рушник» щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, шляхом укладання договорів про внесення коштів на депозитні рахунки з мешканцями м. Черкаси та Черкаської області, гарантуючи їм (вкладникам) високі відсотки по закінченню строку вкладу, та, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи одноосібний доступ до сховища, в якому зберігалися грошові кошти, що використовувались у діяльності фінансової установи, незаконно, без оформлення відповідних документів, систематично, різними сумами отримував з сейфу грошові кошти готівкою, які в подальшому привласнював та використовував на власні потреби. По закінченню строків договорів, чуже майно, яке знаходилось у його правомірному володінні, він не повертав, а переукладав договори з більш вигідними умовами з наміром в подальшому обернути грошові кошти кредитної спілки на свою користь чи користь третіх осіб, і таким чином заволодів коштами кредитної спілки «Рушник» на загальну суму 5 450 500,92 грн., тим самим спричинивши вкладникам кредитної спілки збитки на вказану суму, що більш як в 12 544 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на цей період, та є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_7, знаходячись за адресою м. Черкаси, вул. Гоголя, 325, являючись начальником кредитного відділу кредитної спілки «Благо», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками щодо здійснення керівництва та забезпечення фінансово-господарської діяльності установи, умисно, маючи на меті приховати фактичний фінансовий стан в кредитній спілці та вчинене ним привласнення депозитних вкладів членів кредитної спілки «Благо», у вересні 2009 року, усвідомлюючи, що термін дії ліцензії на право здійснення приймання депозитних вкладів у членів кредитної спілки закінчується, надав до кредитної спілки завідомо підроблені документи про нібито одержання громадянами, які не являлись членами та не мали відношення до КС «Благо», кредитних коштів в загальній сумі 2 171 500 гривень. Переслідуючи мету виведення вказаних грошових коштів із фонду спілки, він використав завідомо підроблені видаткові касові ордери зазначеної установи, в яких згідно з висновками судово-почеркознавчих експертиз підписи в графі «підпис одержувача» та рукописні записи в графі «Одержав» виконані не вище переліченими громадянами, а іншою особою.

13.08.2015 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України.

20.05.2015 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.07.2015 року.

20.05.2015 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси повернуто прокурору обвинувальний акт відносно ОСОБА_7

Згідно з ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17.07.2015 року, ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.05.2015 року про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_7 залишено без змін, а строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено на 30 діб, тобто до 18 серпня 2015 року.

12.08.2015 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання начальника відділення СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7

Ухвалою слідчого судді від 14 серпня 2015 року клопотання начальника відділення СВ Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області задоволено та продовжено строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 до 150 діб, тобто до 16 жовтня 2015 року включно.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, та ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.

Обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція вказаної частини статті визначає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. Внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення завдано матеріальної шкоди в особливо великих розмірах (17 574 429, 02 грн.) великій кількості потерпілих, а саме шістсот чотирьом особам.

Також, зазначено в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнає повністю, відшкодовувати завдані потерпілим збитки відмовляється, що свідчить про стійке неприйняття ним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів. Тому зазначає слідчий суддя, крім ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ст. 177 КПК України, мають місце ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також скоїти нові злочини.

Крім того, слідчий суддя врахував, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини, не має постійного джерела доходів; перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, переховуватись від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти нові умисні злочини.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року та змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 150 днів на інший запобіжний захід - особисту поруку або особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків.

Свою апеляційну скаргу захисник мотивує тим, що ухвала суду є незаконною та невмотивованою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, матеріалам провадження; істотне порушення вимог процесуального закону.

Зазначає, що взяття під варту ОСОБА_7 найсуворіший запобіжний захід серед передбачених кримінальним законодавством. Його застосовують лише тоді, коли інші запобіжні заходи не можуть забезпечити досягнення мети: запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду; перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні або продовженню злочинної діяльності, а також забезпечити виконання процесуальних рішень.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (прийнятий 16.12.1966 року Генеральною Асамблеєю ООН) встановлено: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути піддано свавільному арешту чи триманню під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, які встановлено законом».

Щодо посилання суду на те, що ОСОБА_7 не визнає вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та відмовляється відшкодувати завдані потерпілим збитки, апелянт вказує, що це право підозрюваного визнавати чи не визнавати вину, і ОСОБА_7 не визнає вину, тому що не вважає себе винуватим, а тому не відшкодовує матеріальні збитки потерпілим.

Вважає, що посилання суду на те, що відмова ОСОБА_7 у відшкодуванні збитків свідчить про стійке неприйняття ним загально визначених у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів, є безпідставним та надуманим, адже слідчим не надано суду доказів систематичності скоєння ОСОБА_7 нових злочинів.

Також апелянт не погоджується з думкою суду щодо існування ризиків, зазначених у п.п. 2, 4 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 жодним чином не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вся документація, штампи та печатки кредитних спілок вилучено, а досудове розслідування закінчено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 в ході досудового розслідування надавав необхідні слідству документи, надавав покази, приймав участь у всіх визначених досудовим розслідуванням слідчих діях, зявлявся на всі виклики слідчого та суду; не має на меті уникати кримінальної відповідальності. Тому в даний час говорити про те, що він може впливати на хід досудового розслідування і перешкоджати встановленню істини у справі недоцільно і безпідставно, адже суду не надано жодного доказу перешкоджання слідству чи впливу на свідків та потерпілих у провадженні.

Аналогічно, вказує апелянт, слід оцінювати і ту обставину, що обвинувачений може ухилитись від слідства та суду. Під час досудового розслідування ОСОБА_7 не ухилявся від слідства і в даний час йому немає потреби та намірів ухилятись від суду.

Також, зазначає, що ОСОБА_7 має міцні родинні зв'язки, а саме: дружину, сина, малолітню доньку та хвору матір, і намірів їх залишати не має. Навпаки вони потребують його допомоги. До того ж ОСОБА_7 не має закордонного паспорта, щоб виїхати за межі України.

Крім того, ОСОБА_7 є засновников кредитних спілок «Благо» та «Рушник», робота яких фактично паралізована з моменту вилучення правоохоронними органами документації, печаток та штампів у 2010 році, чим позбавлено можливості кредитних спілок вести свою діяльність щодо повернення виданих кредитів та виплати коштів вкладникам. ОСОБА_7 від посади був відсторонений, а відсутність іншого постійного місця працевлаштування не може бути підставою застосування ризику при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зауважує, що ОСОБА_7 жодним чином не порушував обраного запобіжного заходу відносно нього, а тому підстав для продовження на даний час запобіжного заходу у виді тримання під вартою є недоцільним і таким, що не відповідає вимогам ст. 178 КПК України, Конституції України та Конвенції про права та основоположні свободи людини.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які в ній наведені.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги та просив її відхилити. Вказав, що існує надто великий ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може зникнути з метою ухилення від відповідальності та перешкоджати судовому провадженню.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, захисників, прокурора, вивчивши матеріли кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою для застосування такого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 вказаної вище статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Колегія суддів вбачає, що слідчий суддя обґрунтовано встановив той факт, що ризики, які існували на час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли, а навпаки залишаються актуальними. Їх актуальність також вже визнавалася й судом апеляційної інстанції.

Зокрема, ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2015 року, якою була підтверджена обґрунтованість ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2015 року про повернення обвинувального акту прокурору, також було вирішено запобіжний захід ОСОБА_7 залишити у виді тримання під вартою до 18 серпня 2015 року.

На думку колегії суддів, слідчий суддя і прокурор у судовому засіданні слушно вказують, що існує надто значний ризик того, що ОСОБА_7, перебуваючи на свободі, може зникнути з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочини у разі визнання його винуватим в установленому законом порядку, а також з метою уникненні відповідальності в частині необхідності відшкодування шкоди, завданої значній кількості потерпілих осіб, необхідність чого може виникнути у разі задоволення судом заявлених потерпілими цивільних позовів до обвинуваченого на значну загальну суму коштів.

Колегія суддів не вбачає достатньо обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 має досить сталі соціальні звязки за місцем проживання. Зокрема, немає жодних даних про наявність у нього постійного місця роботи, немає жодних даних про наявність у нього певного офіційного джерела доходу. Неповнолітніх дітей він також не має. Тому такі доводи колегія суддів оцінює критично.

Також колегія суддів вбачає, що існує досить значний ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може перешкоджати належному судовому провадженню шляхом незаконного впливу на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні, яких є значна кількість. Адже саме покази потерпілих є одним з головних джерел доказування у провадження. При цьому колегія суддів бере до уваги, що обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було здійснено судом з ініціативи саме потерпілих осіб.

Враховуючи це, колегія суддів вбачає, що вказаним ризикам дієво може запобігти лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, й менш суворий запобіжний захід є недостатнім для цього.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст. 193, 194, 199, 396, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2015 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 150 діб, тобто до 16 жовтня 2015 року включно, відносно ОСОБА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :