Рішення № 49318355, 31.08.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Оніпко О.В., Собіна І.М.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

за участі: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 21 травня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 21 травня 2015 року позов задоволено:

Стягнуто з відповідача на користь правонаступника Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") іноземної компанії Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) заборгованість за кредитним договором в сумі 15 143, 95 доларів США, що за курсом Національного банку України гривні до долара США станом на 5 грудня 2014 року складає 233 368, 27 гривень, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 333, 68 гривень, а всього 235 701, 95 гривень.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 покликається на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначалося про неврахуванням судом вимог ст.ст. 3, 37, 159, 213 ЦПК України та розяснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" щодо залучення правонаступника до участі в справі, оцінки доказів у справі та законності й обґрунтованості рішення суду.

Вважав ухвалу суду від 03.04.2015 року, якою залучено до участі в справі іноземну компанію Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC), такою, що суперечить вимогам закону і обставинам справи.

Так, правонаступництво передбачає припинення юридичної особи, права і обовязки якої перейшли до правонаступника. Однак припинення ПАТ КБ "Приватбанк" не відбулося. Відтак визнання іноземної компанії Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) правонаступником ПАТ КБ "Приватбанк" є незаконним.

В звязку з порушенням норм процесуального права судом застосовано норми матеріального права, які не підлягали застосуванню.

На її думку, іноземна компанія Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) набула самостійних прав і обов'язків кредитора внаслідок укладення 19 лютого 2007 року з ПАТ КБ "Приватбанк" договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги. З цієї дати відбулася заміна кредитора.

Крім того, довіреність від іноземної компанії Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC), апостиль англійською мовою та їх переклад українською мовою, а також довіреність ПАТ КБ "Приватбанк", якою уповноважено ОСОБА_3 брати участь у справах, не відповідають вимогам ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 100 Закону України "Про нотаріат", що на порушення ст.ст. 10, 57, 60, 61 ЦПК України судом залишено без уваги.

З цих міркувань та вважаючи, що вирішення судом справи на користь іноземної компанії Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) без предявлення позовних вимог та невирішення позову ПАТ КБ "Приватбанк" грубо суперечить процесуальному законодавству, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності і обґрунтованості позову правонаступника ПАТ КБ "Приватбанк", а тому стягнув із відповідача на користь іноземної компанії Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) заборгованість за кредитним договором.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (після зміни найменування ПАТ КБ "Приватбанк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ROH0GF00000433. За умовами договору банк зобов'язався надати позичальникові 21 760 доларів США на купівлю нерухомості за програмою "Житло в кредит" у сумі 17 000 доларів США та на сплату страхових платежів у сумі 4 760 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 00 % відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0, 14 % від суми виданого кредиту щомісяця на період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору (а.с. 9-10, зв.).

Тоді ж ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, про що свідчить ордер-розпорядження №1 (а.с. 11).

Сторонами визнається і не оспорюється той факт, що 19 лютого 2007 року Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" відступлено на користь покупця Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1, що також стверджується договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити (а.с. 24-25, зв.).

5 листопада 2009 року позичальником укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №ROH0GF00000433 від 26 травня 2005 року з Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC ), за яким попередній обєкт іпотеки замінено на інший АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Того ж числа між ними укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, яким забезпечено виконання кредитного зобовязання іпотекодавця зазначеною у додатковому договорі №1 квартирою загальною площею 39, 8 м.кв, житловою 25, 5 кв.м (а.с. 27-29).

Вважаючи, що невиконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором призвело до порушення субєктивних цивільних прав позивача як кредитора, у лютому 2015 року банк звернувся до суду з позовом до позичальника з вимогою стягнути з неї на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 15 143, 95 доларів США, що складає 233 368, 27 гривень, заборгованості за кредитним договором.

У березні 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" заявлено клопотання про залучення до участі в справі правонаступника банку Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC ).

3 квітня 2015 року зазначене клопотання судом задоволено і залучено Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) до участі в справі як правонаступника ПАТ КБ "Приватбанк", про що постановлено відповідну ухвалу.

Між тим, нез'ясування процесуально-правового становища ПАТ КБ "Приватбанк" і залучення до участі в справі Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) як правонаступника банку призвело до неправильного вирішення справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 511 ЦК України вказує про неможливість створення зобовязанням обовязку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що заміна кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №ROH0GF00000433 від 26 травня 2005 року відбулася в момент укладення між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" і Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC) договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, в т.ч. і щодо ОСОБА_1, тобто 19 лютого 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Норми ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин при зверненні до суду у лютому 2015 року з позовом до ОСОБА_1 у ПАТ КБ "Приватбанк", як у позивача, не було законних матеріально-правових підстав. Тому в суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України не було достатніх мотивів залучати до участі в справі іншу особу Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс (Ukraine Mortgage Loan Finanse No.1 PLC ) як правонаступника банку, якраз якій і були передані у повному обсязі права та обовязки кредитора, тобто відбулася заміна сторони у зобовязанні, ще задовго до пред'явлення ПАТ КБ "Приватбанк" позову до ОСОБА_1

Як убачається, місцевий суд при вирішенні спірних правовідносин уваги на викладені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Оскільки ОСОБА_1 на час предявлення позову і судового розгляду справи суб'єктивних цивільних прав ПАТ КБ "Приватбанк" не порушувала, тому у задоволенні позову слід відмовити.

В силу правил ст. 88 ЦПК України понесені відповідачем 1 167 гривень судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню на її користь з банку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі ст. 15, ч. 1 ст. 509, 511, п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 303, 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 21 травня 2015 року скасувати.

Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) гривень понесеного судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: