Постанова № 4931350, 16.04.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2212/09/1770

"16" квітня 2009 р. 10год. 23хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: прокурор: Полякова І.В.

позивача: не з'явився;

відповідач: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурор Рівненського району в інтересах Рівненського обласного відділення

Фонду соціального захисту інвалідів

доВАТ " Любомирський вапняно - силікатний завод "

про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів , -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Рівненського району в інтересах держави, в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний закод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 36494 грн. та пені в сумі 3368,36 грн.

Прокурор в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач подав запереченння проти адміністративного позову, в яких пояснив, що на підприємстві створена комісія з атестації робочих місць для інвалідів, розроблені та затверджені робочі інструкції для інвалідів. Про вакансії робочих місць інвалідів відповідач в 2008 році щомісячно інформував Рівненський районний центр зайнятості шляхом подачі відповідних звітів, направляв листи головам сільських рад з інформацією про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Однак, інваліди не були направленя для працевлаштування на підприємстві. Просив відмовити у задоволенні позову.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, дослідивши подані и письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (далі - підприємство), де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Термін сплати санкції встановлено до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно поданого Відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма N10-ПІ) (а.с.6) середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2007 році склала 384 . На виконання статті 19 Закону підприємство зобов'язане створити 15 робочих місць для працевлаштування інвалідів, проте в 2007 році відповідачем було створено лише 12. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 12165 грн.

Таким чином, сума штрафної санкції, яка підлягає сплаті відповідачем і яка самостійно ним визначена, відповідно до ст.20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів” (далі – Закон) складає 36494 грн.

Адміністративно-господарські санкції Відповідач мав сплатити до 15 квітня 2008 року (ч.4 ст. 20 Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Нарахування та обчислення пені здійснюється органом контролю відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

За період з 16 квітня 2008 року (термін сплати санкцій) до 28.01.2009 року (дата подання позовної заяви) позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 3368 грн. 36 коп., вказане підтверджується розрахунком пені, викладеним в позовній заяві.

Покликання відповідача на те, що ним були створені робочі місця для інвалідів, не заслуговує на увагу, оскільки позов заявлений про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворення робочих місць для інвалідів у 2007 році, а відповідач обгрунтовує свої заперечення документами щодо пошуку інвалідів для працевлаштування на створені робочі місця (звіти про навність вакансій (а.с.48-54), листи до сільських голів (а.с.57-66)) за 2008 рік. Доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 14 і 15 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси , у тому числі в суді.

Відповідно до вимог ст.21 Конституції України та п.2 ст.5, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави при наявності порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

          Оскільки позивачем не подано документів про понесені судові витрати, то підстави для застосування вимог статті 94 КАСУ у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - ВАТ " Любомирський вапняно - силікатний завод " (вул. Промислова 1,с. Нова Любомирка,Рівненський район, Рівненська область,35321, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 05467240) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (33000, м.Рівне, вул. Замкова, 10А/1, р/р 31216230700002, в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 22586331) адміністративно-господарську санкцію та пеню в сумі 39862 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                   Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 17.04.09р.