Ухвала суду № 49306431, 26.08.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1978/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

26.08.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Чорнобривець О.С., Потапенка В.І.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.06.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу.

Позивач зазначив, що 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу, а тому відбулася заміна кредитора, саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 14.07.2008 року № 030/07.08/88-523КЛ, позивальником згідно якого є ОСОБА_2

Позивач зазначив, що 14.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 030/07.08/88-523КЛ та надано останній 35000 доларів США.

Відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 01.02.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом - 29836 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 482084,63 грн., по відсоткам - 17821,30 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 287953,31 грн., пеня - 28422,50 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 459245,55 грн.

Позивач зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 14.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 030/07.08/88-523П.

Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в розмірі 933579,45 грн., а саме за кредитом - 482084,63 грн., по відсоткам - 287953,31 грн., пеня - 163541,51 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу №15 ( а.с. 17-30).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Суд першої інстанції встановив , що 28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ « Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу ( а.с. 31 -39).

Суд першої інстанції встановив, що 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №030/07.08/88-523КЛ, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 35 000 доларів США, на строк з 14 липня 2008 року по 13 липня 2018 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредит надається лише після підписання іпотечного договору, що забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання ( а.с. 5-7 ).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.п. 1.2-1.4 кредитного договору кредит надається Банком у готівковій формі через касу Банку на підставі заяви позичальника з урахуванням вартості і ліквідності майна, що передається в іпотеку Банку. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі.

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека: квартира, загальною площею 47,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Суд першої інстанції зазначив,що у відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд першої інстанції встановив, що 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №030/07.08/88-523-П, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком поручителю у вигляді кредиту згідно з кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року, у сумі 35 000 доларів США, строком до 13 липня 2018 року, з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання ( а.с. 10 ).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно п. 2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції встановив , що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року в розмірі 293 117 грн. 95 коп., а також судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. ( а.с. 82-83 ).

Суд першої інстанції встановив, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист №2-2111/2011, виданий 05.02.2013 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» борг у розмірі 294 937,95 грн. ( а.с. 84).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2014 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони за виконавчим листом №2-2111/2011, в якому стягувач ПАТ «Сведбанк», а боржник ОСОБА_2, ОСОБА_3, з ПАТ «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - відмовлено у зв'язку з тим, що передання ПАТ «Сведбанк» своїх прав іншій особі за договором відступлення права грошової вимоги не є правонаступництвом, крім того, право вимоги вже було реалізоване і виконавче провадження було відкрито.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2011 року, з відповідачів в солідарному порядку вже була стягнута заборгованість за кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року у розмірі 293 117 грн. 95 коп., яка складалася з наступного: основний борг -29 836 доларів США, що за курсом НБУ становить 238 046,52 грн., відсотки - 4443 доларів США, що за курсом НБУ становить 35 454,77 грн., пеня за порушення терміну погашення кредиту - 19 616,66 грн., тобто, позивач повторно пред'явив до відповідачів ті ж самі позовні вимоги, тільки згідно розрахунку боргу збільшив лише розмір відсотків та пені відносно того самого кредитного договору.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при винесені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з чим погодилась і колегія суддів, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №030/07.08/88-523КЛ, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 35 000 доларів США, на строк з 14 липня 2008 року по 13 липня 2018 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №030/07.08/88-523-П, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком поручителю у вигляді кредиту згідно з кредитним договором №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року, у сумі 35 000 доларів США, строком до 13 липня 2018 року, з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання ( а.с. 10 ).

Вбачається, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Сведбанк» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту №030/07.08/88-523КЛ від 14 липня 2008 року у розмірі 293 117 грн. 95 коп., яка складалася з наступного: основний борг -29 836 доларів США, що за курсом НБУ становить 238 046,52 грн., відсотки - 4443 доларів США, що за курсом НБУ становить 35 454,77 грн., пеня за порушення терміну погашення кредиту - 19 616,66 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.11.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Встановлені обставини свідчать , що ПАТ «Сведбанк» достроково реалізував своє право по поверненню кредитної заборгованості , у зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань по кредитному договору при цьому змінив термін повного виконання зобов'язання по кредитному договору, зверненням з позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення звернено до примусового виконання.

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15 відповідно до якого Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

28 листопада 2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ « Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу відповідно до якого Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості Боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від Боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Встановлені обставини свідчать , що ТОВ « Кредитні ініціативи» має право вимоги до боржників по заборгованості яка виникла по кредитному договору від 14 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 , зокрема по сумам боргу які визначені рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.11.2011 року.

Колегія суддів приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку , що позовні вимоги ТОВ « Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 липня 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 в тому обсязі який зазначено в позовній заяві, а саме про стягнення заборгованості по тілу кредиту , по процентам за користування кредитом та пені за період з 2008 року по 01.02.2015 року є необґрунтованими, оскільки даний спір заборгованості по кредитним зобов'язанням за період з 14.07.2008 року по 17.05.2011 року вже вирішено Ленінським районним судом м. Кіровограда від 11.11.2011 року і рішення суду набрало законної сили.

Відповідно позивач у випадку, якщо вважав , що його право порушене в частині виконання кредитних зобов'язань мав право ставити питання в судовому порядку про стягнення заборгованості з відповідачів по справі по кредитним зобов'язанням в тому обсязі , які виникли після винесення рішення Ленінським районним судом м. Кіровограда від 11.11.2011 року, оскільки кредитний договір на даний час діє, так як дані про те , що договір припинив свою дію, відповідно до діючого законодавства в матеріалах справи відсутні, відповідно зобов'язання по кредитному договору припиняються тільки після виконання зобов'язання в повному обсязі.

Під час розгляду справи відповідач по справі направив до суду апеляційної інстанції письмове клопотання про виправлення помилки в апеляційній скарзі в якому просив суд стягнути з відповідачів заборгованість по відсоткам згідно кредитного договору нарахованим за період з 17.05.2011 року по 01.02.2015 року та пені за 12 календарних місяці, що передували подачі позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, так як зазначені вимоги не ґрунтуються на нормах процесуального права оскільки фактично змінюють позовні вимоги, як в частині предмету спору так і в частині грошових вимог , що на стадії апеляційної інстанції є неможливим в силу статті 31, 303 ЦПК України.

Крім того відповідно до статті 300 ЦПК України доповнення, зміни до апеляційної скарги можливо вносити тільки протягом строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів і дійшов правильного висновку відмовивши у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: