Рішення № 49292538, 26.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2015 Справа № 905/654/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 54 від 31.03.2015р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест», смт. Очеретине, Донецька область

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5 428 812,26 грн.

Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський банк розвитку (далі Позивач), звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест» (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № ККРОG.137661.003 від 24.09.2014р. в сумі 5 428 812,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині неповернутої суми кредиту, прострочених відсотків, що стало підставою для нарахування пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Позивача є смт. Очеретине Ясинуватського району Донецької області.

З огляду на те, що у господарського суду наявні достовірні (документально підтверджені) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до смт. Очеретине, а саме акт від 30 липня 2015 року, яким підтверджено неможливість направлення кореспонденції за адресою Відповідача, а також на те, що за зазначеним в ЄДР юридичних осіб і та фізичних осіб-підприємців номером телефону, як засобом звязку з юридичною особою повідомити Відповідача про дату, час та місце судового засідання не вбачається можливим через відсутність звязку з абонентом, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою № 379 від 17.08.2015р., інформація про час і місце судового засідання розміщена на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), докази чого наявні в матеріалах справи.

Таке повідомлення Відповідача вважається належним відповідно до приписів підпунктів 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Також, відповідно до приписів Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім відповідно до приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2014р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" (далі - Позичальник або Відповідач) укладений кредитний договір № ККРОG.137661.003, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти - кредит у розмірі 4 483 000,00грн. терміном користування до 15 жовтня 21014р.

Згідно з п.п. 1.1.3. процентна ставка за користування кредитом фіксована, 21%.

Відповідно до п.п.1.1.4. комісія за надання кредитних ресурсів складає 0%.

Кредит надається на рефінансування простроченої заборгованості за основного боргу за кредитним договором № ККРОВ.137661.031 від 05.06.2014р. (п.1.2).

Рахунок для погашення кредиту, сплати процентів, комісії 3739.8.180635873 (п.1.3.).

Вид кредиту поновлювана кредитна лінія (п.1.4.).

Відповідно до п.7.1. договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками та діє до повного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим Договором.

Додатковою угодою № 1 від 18.11.2014р. внесено зміни до п.п1.1.2 Договору продовжено термін користування за кредитом до 15 квітня 2015 року. Пункт 1.1.2. викладено в наступній редакції: Позичальник сплачує банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 157 000 грн. Позичальник здійснює сплату комісії у строк до 05.01.2015р.

Змінами до п.2.4 Договору визначений період сплати процентів.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору № ККРОG.137661.003 від 24.09.2014р. сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів.

Оскільки сторонами не надано доказів припинення договору або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

На виконання умов кредитного договору № ККРОG.137661.003 від 24.09.2014р. Позивач надав Відповідачу грошові кошти в сумі 4483000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Відповідача про видачу грошових коштів, розпорядженням на видачу кредиту від 24.09.2014р. та випискою по особливому рахунку № 20621026808545, відкритому в ПАТ «ВБР» для обліку заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту кредитного договору відповідач до 15.04.2015р. зобов'язався повернути кредит у повному обсязі. Проте, як свідчать матеріали справи відповідач зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, у зв'язку з чим створилась прострочена заборговані в сумі 4483000,00грн.

Як зазначає позивач та не спростовує належними доказами відповідач, станом на 19.06.2015р. в останнього наявна заборгованість за кредитним договором № ККРОG.137661.003 від 24.09.2014р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 4483000,00грн. та заборгованість за процентами в сумі 821 634,28 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується виписками з особливих рахунків, доданими до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 18.11.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 124 177, 98 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами погоджено, що нарахування неустойки здійснюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п.6.4) протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.8.6).

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені в повному обсязі, оскільки розрахунок здійснений з дотриманням вимог діючого законодавства.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

27.11.2014 року в ПАТ «ВБР» розпочата процедура ліквідації (Рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 132 від 27.11.2014 року). Згідно п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору. За таких обставин та враховуючи прийняте рішення в даній справі, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест», смт. Очеретне Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5 428 812,26 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест» (86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретне, вул. Залізнична, буд. 10 Ідентифікаційний код: 30844997) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку (01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість за кредитним договором № ККРОG.137661.003 від 24.09.2014р. в сумі 5 428 812,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бета-Агро-Інвест» (86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретне, вул. Залізнична, буд. 10 Ідентифікаційний код: 30844997) на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 73 080.00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 27.08.2015р.