Постанова № 49272480, 18.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2714/2011

18 липня 2011 року 15год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" до Державна податкова інспекція у м.Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень: №0001872342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 47490,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 31660,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15830,00 грн. та №0001882342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 37992,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25328,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12664,00 грн., прийнятих відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Пояснив суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами планової виїзної перевірки ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року. Зазначає, що не погоджується із висновками податкового органу, викладеними в акті за результатами вказаної перевірки, щодо здійснення взаємовідносин з ПП "Львів Металбуд" без мети реального настання правових наслідків, оскільки господарська діяльність останнього носила фіктивний характер.

Представник позивача вказує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Зазначає, що всі вимоги, необхідні для формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість дотримано позивачем, документальне оформлення господарських операцій з ПП "Львів Металбуд" відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тому, на думку представника позивача, донарахування відповідачем податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно вказаних податкових повідомлень-рішень здійснено в порушення норм діючого законодавства.

Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти адміністративного позову.

У поданих в судовому засіданні запереченнях, зазначає, що перевіркою позивача встановлено, що ТОВ "Галспецбуд плюс" мало взаєморозрахунки з ПП "Львів Металбуд". Також перевіркою встановлено, що в провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУ МВС України в Львівській області знаходиться кримінальна справа, порушена проти директора ПП "Львів Металбуд" за ознаками злочину передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Крім того, представник відповідача зазначає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в ході документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Львів Металбуд" встановлено, що аналіз фінансово-господарської діяльності вказаного товариства свідчить про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для господарської діяльності. Тому, на думку представника відповідача, взаємовідносини ПП "Львів Металбуд" з його контрагентами, в тому числі ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" здійснені без мети реального настання правових наслідків, а лише з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків.

В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що з 11.05.2011 року по 24.05.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р. За результатами вказаної перевірки складено акт від 31.05.2011 року №693/23-100/35567529 (а.с.8-37).

Позивачем подані заперечення до акту перевірки (а.с. 38-39). У відповіді Державної податкової інспекції від 10.06.2011 року висновки, викладені в акті перевірки, в ході розгляду заперечень, залишено без змін (а.с. 40-43).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження:

- №0001872342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу збільшено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 47490,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 31660,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15830,00 грн. (а.с. 44);

- №0001882342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу збільшено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 37992,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25328,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12664,00 грн. (а.с. 45).

В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень лягли висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, про порушення ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 31660,00 грн., в т. ч. за 3 квартал 2010 року у сумі 31660,00 грн. та порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого позивачем занижено сплату податку на додану вартість до бюджету у сумі 25328,00 грн., в тому числі за вересень 2010 р. - 25328,00 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях Державної податкової інспекції у м. Рівне про безтоварність та фіктивність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП "Львів Металбуд".

Однак, доводи та висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо наявності підстав для визначення податкових зобовязань по господарських операціях ТОВ "Галспецбуд плюс" та ПП "Львів Металбуд", суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах, а на припущеннях відповідача.

При цьому суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з висновками про порушення якого, позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тому, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, податкова накладна, за правилами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2010 року між позивачем та ПП "Львів Металбуд" укладено Договір підряду №09/09 (надалі Договір підряду №09/09 від 02.09.2010 року), предметом якого стало виконання ПП "Львів Металбуд" в межах договірної ціни власними та залученими силами і засобами зовнішнього утеплення та оздоблення фасаду будівлі (надалі роботи) на обєкті: "Комплексна реконструкція будівлі магазину "Будинок Одягу" під торгово-розважальний комплекс на вулиці Короленка, 1 та будівництво торгових закладів під майданом Короленка". Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів ТОВ "Галспецбуд плюс" (а.с. 64-69).

27 вересня 2010 року між позивачем та ПП "Львів Металбуд" укладено Договір поставки №09/05 (надалі Договір поставки №09/05 від 27.09.2010 року), предметом якого стала поставка та передача у власність ТОВ "Галспецбуд плюс" товару (партії товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару (а.с. 70-72).

На виконання умов Договору поставки №09/05 від 27.09.2010 року ПП "Львів Металбуд" у власність позивача передано будівельні матеріали на загальну суму 102460,20 грн., що підтверджується накладними на відвантаження від 27.09.2010 року за №МЦВВ-00326, виписаної на суму 25922,53 грн., в тому числі ПДВ у сумі 4320,42 грн. та №МЦВВ-00327 на суму 76537,67 грн., в тому числі ПДВ у сумі 12756,28 грн. (а.с. 46-47).

Транспортування будівельних матеріалів позивачем підтверджується: договором оренди автомобіля від 20.08.2010 року №08/03, укладеного між ТОВ "Галспецбуд" (орендодавець) та ТОВ "Галспецбуд плюс" (орендар) (а.с. 62-63); актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді автомобіля Вольво FL 618 від 27-29.09.2010 року, укладеними на виконання вказаного договору оренди автомобіля (а.с. 59-61); подорожніми листами вантажного автомобіля Вольво FL 618 від 27-29.09.2010 року (а.с. 56-58).

На виконання умов Договору підряду №09/09 від 02.09.2010 року, ПП "Львів Металбуд" виконано будівельні роботи на загальну суму 49508,40 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 30.09.2010 року (а.с. 48) та актом приймання-передачі робіт, підписаним сторонами на суму 49508,40 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8251,40 грн. (а.с. 49-51).

Вартість вказаних будівельних матеріалів та робіт оплачена ТОВ "Галспецбуд плюс" в повному обсязі відповідно до умов укладених договорів, що випискою руху коштів по банківському рахунку позивача за вказаний період (а.с. 82-85).

Витрати по придбанню будівельних матеріалів та оплаті будівельних робіт у загальній сумі 126641,00 грн. (102460,20 грн. + 49508,40 грн. (12756,28 грн. + 4320,42 грн. + 8251,40 грн.) включено позивачем до складу валових витрат товариства, що відображено у декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року, поданої позивачем до податкового органу 08.11.2010 року (а.с. 98-101).

ПП "Львів Металбуд" надано для позивача податкові накладні за №0000000781 від 23.09.2010 року на суму 8250,00 грн., №0000000768 від 27.09.2010 року на суму 4320,42 грн., НОМЕР_1 від 27.09.2010 року на суму 12756,28 грн., №0000000781 від 30.09.2010 року на суму 1,40 грн. (а.с. 52-55). На підставі вказаних податкових накладних ТОВ "Галспецбуд плюс" у вересні 2010 року сформовано податковий кредит у сумі 25328,00 грн., що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої позивачем до податкового органу 19.10.2010 року (а.с. 86-97).

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи на підтвердження господарських операцій з ПП "Львів Металбуд" є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат, вартості прийнятих робіт, отриманих товарів та послуг.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідні податкові періоди на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. Зауваження до форми і змісту накладних у акті перевірки відсутні. Органом державної податкової служби і в акті перевірки, і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ПП "Львів Металбуд" було включені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах видали податкові накладні.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Львів Металбуд" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Стаття 234 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з ПП "Львів Металбуд".

Посилання відповідача на факт наявності кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) проти директора ПП "Львів Металбуд", як на підставу для висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та даним контрагентом також не можуть братися судом до уваги.

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 22.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

У акті перевірки, податковий орган вказує як обставину, яка встановлена перевіркою, наявність в провадженні СВ УБОЗ у Львівські області ГУ МВС України у Львівській області кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) проти директора ПП "Львів Металбуд". Жодних доказів на підтвердження даної обставини, зокрема, постанови про відкриття провадження у кримінальній справі, у акті перевірки не зазначено. Під час судового розгляду справи, відповідачем вказаних доказів також не надано.

Крім того, в силу положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу вказаної норми, випливає, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочину між ТОВ "Галспецбуд" та ПП "Львів Металбуд", як наслідок протиправних дій директора вказаного підприємства, може буде обґрунтовано за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності даної особи за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній, а податковий орган посилається лише на наявність у провадженні СВ УБОЗ у Львівські області ГУ МВС України у Львівській області кримінальної справи, суд вважає, що висновки ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочину вчиненого між ТОВ "Галспецбуд" та ПП "Львів Металбуд" є передчасними.

За таких обставин податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані позивачем, які підтверджують вчинення господарських операцій з ПП "Львів Металбуд".

Щодо твердження органу державної податкової служби про безтоварність господарських операцій позивача з ПП "Львів Металбуд" у звязку з відсутністю у вказаного контрагента необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, здійснення взаємовідносин ПП "Львів Металбуд" з постачальниками лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, то слід зазначити наступне.

Вказані обставини не можуть бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП "Львів Металбуд" та підставою для збільшення податкового зобов'язання позивача. Законодавство не ставить право платника податку на включення сум до валових витрат та податкового кредиту в залежність від господарських та виробничих можливостей своїх постачальників, від належного виконання всіма учасниками ланцюга постачання своїх податкових зобовязань.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

За наведених обставин, висновки Державної податкової інспекції у м. Рівне про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 31660,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 25328,00 грн. є необґрунтованими, а отже і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за вказані порушення є протиправним. У звязку з цим, підлягають визнанню нечинними та скасуванню податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0001872342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу нараховано податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 47490,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 31660,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15830,00 грн. та №0001882342 від 14.06.2011 року, згідно якого позивачу нараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 37992,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25328,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12664,00 грн.

Згідно статті 94 КАС України судові витрати в сумі 3,40 грн. присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 14 червня 2011 року: №0001872342, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 47490 грн., в тому числі за основним платежем на суму 31660 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями на суму 15830 грн.; №0001882342, яким ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 37992 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25328 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями на суму 12664 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.