Рішення № 4925681, 05.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.09 Справа№ 29/74

За позовом:

Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

до відповідача:

корпорації будівельних підприємств "Галичартбуд", м. Львів,

про:

стягнення 4’238,46 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

прокурора:

Чорнописка Н.М. –помічник прокурора Шевченківського району м. Львова,

позивача:

Бекерська О.І. –дов. №1 від 09.01.2008 р.,

відповідача:

Чупахін І.Р. –дов. №181 від 07.08.2009 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до корпорації будівельних підприємств "Галичартбуд" про стягнення 4’238,46 грн. Ухвалою від 10.09.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.09.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4247/Ш від 27.02.2008 р. не провів повної оплати за надані послуги за період з 27.02.2008 р. по 06.10.2008 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3’368,84 грн. Крім того, відповідачу нараховано 389,10 грн. пені, 68,91 грн. –3% річних, 411,61 грн. інфляційних збитків.

В судове засідання 05.10.2009 р. представник відповідача з’явився, подав копію платіжного доручення №2767 від 11.09.2009 р. на суму 3’368,84 грн., яким повністю погашено заборгованість перед позивачем.

В судовому засіданні 05.10.2009 р. позивачем подано клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв’язку з погашенням суми основного боргу, наполягає на стягненні 389,10 грн. пені, 68,91 грн. –3% річних, 411,61 грн. інфляційних збитків. Відповідач не заперечив проти заявлених вимог.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4247/Ш від 27.02.2008 р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим.

Внаслідок несплати відповідачем за надані послуги за період з 27.02.2008 р. по 06.10.2008 р. виникла заборгованість в сумі 3’368,84 грн. Як убачається з представленого суду платіжного доручення №2767 від 11.09.2009 р. заборгованість в сумі 3’368,84 грн. погашена повністю. Отже, заборгованість погашено після подання позову до суду та порушення провадження у справі.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 389,10 грн. пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 68,91 грн. –3% річних та 411,61 грн. інфляційних збитків є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з корпорації будівельних підприємств "Галичартбуд" (адреса: вул. Бескидська, 44, м. Львів, 79056; код ЄДРПОУ 32894492) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) 389,10 грн. пені, 68,91 грн. –3% річних, 411,61 грн. інфляційних збитків.

3. Стягнути з корпорації будівельних підприємств "Галичартбуд" (адреса: вул. Бескидська, 44, м. Львів, 79056; код ЄДРПОУ 32894492) в доход Державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя