Постанова № 4921945, 26.08.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

К О П І Я

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-10454/1770

«26» серпня 2009 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Юрчука М.І. (головуючий), суддів Друзенко Н.В., Шевчук С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1до відповідача1 - Міністерства праці та соціальної політики України та відповідача2 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по грудень 2008 року в сумі 6360,40 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ОСОБА_1звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача1 - Міністерства праці та соціальної політики України та відповідача2 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по грудень 2008 року в сумі 6360,40 грн.

До початку судового розгляду справи позивач подав заяву, відповідно до якої справу просить розглядати без її участі.

Відповідач1 подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує в повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити. Просить справу розглядати без участі представника..

Відповідач2 подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує в повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити. Просить справу розглядати без участі представника.

За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

 Дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Суд виходив з такого.

Позивач -ОСОБА_1є матір'ю ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 17.03.2006 року.

Позивач є непрацюючою, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради №2782 від 09.12.2008 року, позивачу, починаючи з вересня 2007 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, передбачений і Постановою КМ України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”. Крім того, вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України від 27.12.2007 року №1751, якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд приходить до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” є підзаконним нормативно-правовим актом, а відтак, застосуванню підлягає положення ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Отже, з вказаної статті слідує, що до повноважень Міністерства праці та соціальної політики України не належить нарахування та виплата позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, позовні вимоги до вказаного Міністерства є необґрунтованими та не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

Стосовно Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, то як вбачається із змісту вищенаведеної норми закону, до повноважень вказаного відповідача належить нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

А відтак, дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є протиправними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані названою статтею Закону, ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Відтак, з 01.08.2007 по 31.12.2007 року позивач має право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2008 по 30.11.2008 року слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Вказана норма не змінювалася, неконституційною не визнавалася, а відтак є чинною для застосування та виконання.

Як вбачається з довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради №2782 від 09.12.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу в сумі 130 грн. щомісячно, тобто в розмірі встановленому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відтак, відсутні підстави вважати дії відповідача2 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради протиправними в цій частині.

Відповідач1 - Міністерство праці та соціальної політики України та відповідач2 - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради наполягають на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки порушення щодо невиплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються позивачу відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (33001, м. Рівне, вул. Соборна, 12, код за ЄДРПОУ 03195441) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислений з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 за період з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Присудити з Державного бюджету України на корись ОСОБА_1судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп. за позовними вимогами немайнового характеру.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис

М.І.Юрчук

Суддя підпис

Н.В. Друзенко

Суддя підпис

С.М. Шевчук

Постанова законної сили не набрала

«З оригіналом згідно»

Суддя М.І.Юрчук