Ухвала суду № 49215316, 05.04.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"05" квітня 2011 р. Справа № 2а-3681/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_1,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №197 від 24.03.11р.,

ОСОБА_3, довіреність від 01.04.11р.,

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №54712/Б/10 від 23.09.10р.,

ОСОБА_5, довіреність №7641/Г/10 від 07.02.11р.,

від прокуратури: не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Першого заступника прокурора Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" липня 2010 р. у справі № 2а-3681/10/0670

за позовом Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок", м.Житомир

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, м.Житомир

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2010р. у даній справі визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирі № 00005523004/0 від 20.05.2010 р. й відшкодовано Житомирському відкритому акціонерному товариству "Крок" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з постановою, ДПІ у м. Житомирі та Перший заступник прокурора Житомирської області подали апеляційні скарги, в яких просили її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи апеляційні скари, скаржники посилаються на неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, про що, на їх думку, свідчить те, що матеріалами справи не підтверджено факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, а отже відсутні підстави з врахуванням приписів пункту 1.8 ст.1 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 й підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" для бюджетного відшкодування.

Представники ДПІ у м. Житомирі (відповідача) в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча останнього було своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.185).

Позивач в письмових запереченнях на апеляційні скарги від 24.03.2011р. за № 196 (а.с.188-190) та його представники в судовому засіданні, вважаючи оскаржувану постанову Житомирського окружного адміністративного суду обгрунтованою та законною, просять останню залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вислухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2010 р. ДПІ у м. Житомирі на підставі ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Крок" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 р., листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. станом на 18.05.2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 2890/23-2/04594746 від 18.05.2010 р., згідно висновку якого позивачем порушено п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97 ВР, в результаті чого зменшено бюджетне відшкодування на суму 1878876 грн., а саме: за вересень 2009 р. в сумі 52333 грн., за листопад 2009 р. в сумі 26167 грн., за грудень 2009 р. в сумі 1032052 грн., за січень 2010 р. в сумі 768324 грн. (а.с.8-12).

Висновок акту вмотивовано тим, що на час перевірки відсутні результати зустрічних перевірок ДПІ в Оболонському районі м. Києва на підтвердження сплати податку на додану вартість основними постачальниками підприємства СП ТОВ "РІФ"та ТОВ "Інтер-Форум", а отже не підтверджено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, що виключає можливість реалізації ВАТ "Крок"права на його відшкодування.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі прийняте податкове повідомлення-рішення №0000552304/0 від 20.05.2010 р., згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1878876 грн. (а.с.13).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, ОСОБА_6 відкрите акціонерне товариство "Крок" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання його недійсним.

Як вже зазначалося в цій ухвалі, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2010р. у даній справі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирі № 00005523004/0 від 20.05.2010р. визнано протиправним та скасоване, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Законодавчим актом, що регулює порядок обчислення та сплати ПДВ, а також строки бюджетного відшкодування, є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки дати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що право на проведення позапланової документальної перевірки виникає, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень.

Положеннями пп. 7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку заявлену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отриманого висновку податкового органу.

Таким чином, за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині проведення перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування законодавець визначає обовязок проведення спочатку камеральної перевірки заявлених даних у декларації, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, провести й позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування; також у випадку подання платником податків декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, встановлено право на проведення позапланової виїзної перевірки незалежно від наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.

Тобто, строк в межах якого, може бути проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, визначеного у поданій платником податків декларації, становить 30 днів з дня, наступного за днем отримання податковим органом податкової декларації, як і одержання платником податку бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів встановлених діючим законодавством.

Як свідчать матеріали справи, декларація з ПДВ за вересень 2009 р. платником подана до податкового органу 20.10.2009 р.(а.с.22-25). Позапланова виїзна перевірка зазначених у декларації показників проведена 30.11.2009 р., за результатами якої складена довідка № 7599/23-2/04594746 (а.с.66-80).

Декларації з ПДВ за листопад 2009 р. та за грудень 2009 р. платником подані відповідно 21.12.2009 р. та 20.01.2010 р. (а.с.39-42, 48-51). Позапланова виїзна перевірка зазначених у деклараціях показників проведена 04.02.2010 р., за наслідками якої складено акт № 613/23-2/04594746 (а.с.81-106).

Декларація з ПДВ за січень 2010 р. платником подана до податкового органу 22.02.2010 р.(а.с.57-60). Позапланова виїзна перевірка зазначених у декларації показників проведена 31.03.2010р., за результатами якої складена довідка № 1849/23-2/04594746(а.с.107-125).

Проаналізувавши вказані обставини з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про проведення податковим органом - ДПІ у м.Житомирі позапланових виїзних перевірок ВАТ "Крок" з порушенням визначених строків.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні", для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання, наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зі змінами, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України № 354 від 13.06.2007 року, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, пунктом 1.2. якого визначено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Разом з тим, ДПІ в м.Житомирі, провівши невиїзну документальну перевірку 18.05.2010 року, зробила висновок про відсутність підстав для бюджетного відшкодування ПДВ лише враховуючи відсутність матеріалів зустрічних перевірок (не надійшли відповіді на запити до ДПІ у Оболонському районі м.Києва) контрагентів позивача (ТОВ "Інтер-Форум", СП ТОВ "РІФ") щодо включення до податкових зобов'язань та сплати ними податку на додану вартість по господарським операціям.

За змістом статей 10,11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведення зустрічних перевірок є обов"язком податкових органів. Однак, законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, а відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.п. 7.5.1 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать довідка № 7599/23-2/04594746 від 30.11.2009 р., акт № 613/23-2/04594746 від 04.02.2010 р., довідка № 1849/23-2/04594746 від 31.03.2010 р. податковий кредит позивачем відображений в податкових деклараціях з ПДВ на підставі таких документів: прибуткових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, податкових накладних, банківських виписок, які надавались працівникам ДПІ в м.Житомирі в ході проведення позапланових виїзних документальних перевірок. Податкові накладні та інші документи, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит, не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Вказані обставини також були підтверджені поясненнями представників відповідача, які вони надавали в судовому засіданні.

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України "Про податок на додану вартість", останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, який був постачальником товарів (послуг), так і, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг) (перевірка по ланцюгу), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Тобто, позивач правомірно на підставі п.7.5.1. п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних, що засвідчує факт придбання ним товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1, абз. 1, 2 пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт несплати податку до бюджету підприємствами постачальниками, а висновок щодо зменшення ВАТ "Крок" сум бюджетного відшкодування ним зроблено лише на підставі відсутності висновків зустрічних перевірок з ДПІ в Оболонському районі м.Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 00005523004/0 від 20.05.2010 р. прийняте з порушенням вимог законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи ж апеляційних скарг не є такими, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на все наведене, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2010р. у даній справі є обгрунтованою та законною й підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня у справі № 2а-3681/10/0670 залишити без змін, а апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Житомирі та Першого заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_6 відкрите акціонерне товариство "Крок" вул. Героїв Пожежних, 122,м. Житомир,10006

3- відповідачу ОСОБА_7 податкова інспекція у м. Житомирі пл. Перемоги, 2,Житомир,10014

4- прокуратура Житомирської області, м.Житомир, вул.1 Травня, 11