Ухвала суду № 49209781, 31.05.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"31" травня 2011 р. Справа № 2а-6246/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_1,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 11-03-85 від 28.02.2011р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду

від "19" січня 2011 р. у справі № 2а-6246/10/1770

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма " ДП Рівнетрансекспедиція"

до Державної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.01.2011р. у справі № 2а-6246/10/1770 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0009401541/0/15-214 від 17 грудня 2010 року, а в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівне звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України, системний аналіз яких свідчить про прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, а також про те, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по його сплаті; крім того, при відпрацюванні ланцюгів постачання ТОВ "ДП Рівнетрансекспедиція" нафтопродуктів та запчастин встановлено ряд підприємств, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум ПДВ й сплату їх до бюджету.

Скаржник своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення, а.с. 238).

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ДП Рівнетрансекспедиція в письмових запереченнях від 19.05.2011р. за № 11-05-182 (а.с.240) та його представник в судовому засіданні, вважаючи постанову законною та обгрунтованою, просять останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,15.12.2010 р. ДПІ у м. Рівне проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція за жовтень 2010 р., за результатами якої складено акт № 913/15-200-30712154 (а.с.9-11).

Згідно висновків, наведених в акті, ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція порушено п. 1.8. статті 1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97р., а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 47071,33 грн. та завищено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) в сумі 4555 грн. за вересень 2010 р.

На підставі акта перевірки № 913/15-200-30712154 від 15.12.2010 р. заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009401541/0/15-214 від 17.12.2010 р., яким ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція було зменшено бюджетне відшкодування на суму 47071,33 грн.(а.с.8).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення - рішення незаконним, ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування останнього та визнання протиправними дій відповідача, що полягають у зменшенні суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) в сумі 4555 грн. за вересень 2010 р. та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 р.

Як вже зазначалося в цій ухвалі, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.01.2011р. було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0009401541/0/15-214 від 17 грудня 2010 року, а в решті позовних вимог відмовлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи таке..

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 р. бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, до складу податкового кредиту на підставі якого було визначено ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція бюджетне відшкодування за жовтень 2010 р. позивачем було включено податкові накладні від ТОВ ВТФ Авіас та ПП Ніка Ойл, виписані у звязку з придбанням в останніх паливно-мастильних матеріалів.

Факт придбання вказаних паливно-мастильних матеріалів позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та податкових накладних. Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ ВТФ Авіас та ПП Ніка Ойл. Крім того, наявність вказаних обставин не заперечується відповідачем.

Отже, ТОВ ДП Рівнетрансекспедиція було дотримано вимоги Закону України Про податок на додану вартість, необхідні для отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2010 р., і зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0009401541/0/15-214 від 17.12.2010 р. підлягає скасуванню в повному обсязі.

Згідно ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Законом України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

При цьому, у відповідності до пп. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону податкові органи перевіряють правильність визначення платником податків бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акта перевірки № 913/15-200-30712154 від 15.12.2010 р. податковий орган, зменшуючи значення рядка 26 декларації по ПДВ за вересень 2010 р. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 4555 грн. вказує, що згідно до додатку № 2 декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. підприємством віднесено суму 4555 грн., що не була оплачена.

А тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у зменшенні суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) в сумі 4555 грн. за вересень 2010 р. та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 р.

Підсумовуючи наведене, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у даній справі слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не є переконливими та такими, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі № 2а-6246/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма " ДП Рівнетрансекспедиція" вул.Уласа Самчука,5,м.Рівне,33000

3- відповідачу ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівні вул.Відінська , 8,Рівне,33023