Ухвала суду № 49207018, 01.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 рокусправа № 804/13256/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. у справі № 804/13256/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Автоцентр Дніпро"

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС Автоцентр Дніпро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро") звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) №0001981530 від 06 червня 2013 р., яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 83084 грн., в тому числі 66467 грн. - основне зобов'язання, 16617 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки акту № 1323/222/35448001 від 21.05.2013 р. не відповідають дійсності та суперечать наданим податковому органу під час перевірки документам первинного бухгалтерського обліку, складеним за фактично отриманими послугами з суборенди нерухомого майна.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що висновок акту перевірки спростовується наданими позивачем документами про фактичне використання у господарській діяльності останнього отриманих послуг відповідно до видів діяльності за КВЕД нерухомого майна, орендованого у ТОВ "Центр автозапчастини", які підтверджують правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту у січні 2013 року суми ПДВ на підставі податкових накладних.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з придбання послуг у ТОВ "Центр автозапчастини", оскільки наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28.09.2007 р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та здійснює господарську діяльність, основними видами якої є: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля, торгівля іншими автотранспортними засобами (а.с. 49).

Відповідачем, на підставі наказу № 424 від 13.05.2013 р., п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Центр автозапчастини" за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р.

За результатами перевірки складено акт №1323/222/35448001 від 21.05.2013 р., в якому зазначається про порушення ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" абз. "а" п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по операціях з придбання у ТОВ "Центр автозапчастини" послуг суборенди, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму на 66467 грн. (а.с. 10-28).

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0001981530 від 06.06.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, в тому числі, за основним платежем - на 66467 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16617 грн. (а.с. 29).

За результатом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення Рішенням Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області №1745/10/10-25 від 09.08.2013 р. скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001981530 від 06.06.2013 р. - без змін (а.с. 44-47).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За нормами пп. 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (ПК України) в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.

01.07.2011 р. між ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" (суборендар) та ТОВ "Центр автозапчастини" (орендар) укладено договір суборенди нерухомого майна № ЦЗ/А005-49/1, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в оплатне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 3 315 кв.м, а саме: автосалон Лит. А-2 загальною площею 3193,5 кв.м, будівля Б (тимчасова споруда) загальною площею 107,20 кв.м, будівля В загальною площею 14,3 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 20, з метою його використання суборендарем у своїй господарській діяльності. За умовами договору, об'єкт передається в суборенду за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Зазначений договір укладений на підставі договору оренди нерухомого майна № ЦЗ/А005-48 від 01.07.2011 р. між ПІІ АТ "Автоінвестсрой-Дніпропетровськ" та ТОВ "Центр автозапчастини" (а.с. 68-70).

21.07.2011 р. між ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" (суборендар) та ТОВ "Центр автозапчастини" (орендар) укладено договір суборенди нерухомого майна № ЦЗ/А005-87, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в оплатне термінове користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 6 кв.м, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Берегова, 208, з метою його використання суборендарем у своїй господарській діяльності. За договором, об'єкт передається в суборенду за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Зазначений договір укладений на підставі договору оренди нерухомого майна № ЦЗ/А005-85 від 21.07.2011 р. між ПІІ АТ "Автоінвестсрой-Дніпропетровськ" та ТОВ "Центр автозапчастини" (а.с. 72-74).

На виконання умов зазначених договорів, сторонами угоди підписано акти приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.07.2011 р., та від 21.07.2011 р. (а.с. 71, 75). Актами № 40, № 41 від 31.01.2013 р. підтверджено факт отримання ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" від ТОВ "Центр автозапчастини" послуг суборенди приміщень по вул. Набережна Перемоги, 20 та по вул. Берегова, 208 в м.Дніпропетровську згідно з договорами № ЦЗ/А005-49/1 від 01.07.2011 р., № ЦЗ/А005-87 від 21.07.2011 р., відповідно, вартістю 1 000 грн. (в тому числі ПДВ 166,67 грн.), та 397 800 грн. (в тому числі ПДВ 66 300 грн.) (а.с. 79, 80).

Платіжні доручення № 6126 від 28.01.2013 р., № 6044 від 11.01.2013 р. підтверджують оплату позивачем на рахунок орендодавця - ТОВ "Центр автозапчастини" отримання зазначених послуг (а.с. 82, 84).

Згідно з виписаними постачальником послуг податковими накладними № 42 від 31.01.2013 р. на суму 397 800 грн. (в тому числі ПДВ 66 300 грн.), № 41 від 31.01.2013 р. на суму 1 000 грн. (в тому числі ПДВ 166,67 грн.), суми податку на додану вартість у розмірі 66 466 грн. 67 коп. включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, накладні відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 та податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2013 року, про що зазначено в акті перевірки, тобто податковим органом не заперечується (а.с. 16).

Акт перевірки містить висновок відповідача про нікчемність укладених між ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" з ТОВ "Центр автозапчастини" правочинів, який ґрунтується на висновках акту №193/220/37023683 від 24.04.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Центр автозапчастини" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2013 р.", складеного Харківською ОДПІ Харківської області ДПС, де зазначається, що операції з виконання робіт (послуг) між вказаними контрагентами не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Зокрема, у вказаному акті зазначено, що місцезнаходження вказаного підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою не встановлено, для надання пояснень директор ТОВ "Центр автозапчастини" на вимогу податкового органу не з'явився, відповідь на запит Харківської ОДПІ не надав. Крім того, проведеним аналізом податкової звітності встановлено, що на підприємстві працює два найманих працівника, транспорті засоби за підприємством не зареєстровані. З огляду на це, податковий орган дійшов висновку про відсутність підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності вірогідних підприємств-постачальників, відсутність технічних та трудових ресурсів, що свідчить про те, що діяльність ТОВ "Центр автозапчастини" за січень 2013 р. має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. На підставі зазначеного відповідачем було зроблено висновок, що у ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг у ТОВ "Центр автозапчастини" у січні 2013 року (а.с. 34-36).

При цьому Актом Харківської ОДПІ підтверджено декларування ТОВ "Центр автозапчастини" у січні 2013 року поставок покупцям, в тому числі і ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" (а.с. 34).

Доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Слід також зазначити, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, можливі порушення контрагента позивача щодо звітування та сплати податкових зобов'язань зокрема тих, що виникли за наслідками виконання робіт на користь позивача не є доказом порушення податкового законодавства, неправильного формування податкового кредиту позивачем.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як визначає п.123.2 цієї статті, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. При цьому, сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Таким чином, підставою для додаткового нарахування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу, є нарахування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України.

У відповідності до абз. "а" п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Реальність господарських операцій, з урахуванням показників яких позивач сформував показники з ПДВ, підтверджується матеріалами справи.

Судом першої інстанції також враховано, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 р. по справі № 820/8476/13-а задоволено позовні вимоги ТОВ "Центр автозапчастини" до Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині визнання незаконними дій щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 193/220/37023683 від 24.04.2013 р., та щодо визнання в цьому акті ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій в діяльності ТОВ "Центр автозапчастини " (а.с. 61-67).

Таким чином, суд вірно визначився щодо недоведеності факту порушення податкового законодавства позивачем як платником податку. Натомість, висновки податкового органу суперечать матеріалам справи.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення спору; висновки суду відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. у справі №804/13256/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. у справі №804/13256/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна