Ухвала суду № 49206839, 14.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2015 рокусправа № 804/9288/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі №804/9288/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуась до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2014 року за №ІІІ -002/2014 та рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року. В іншій частині розгляд справи продовжено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи та невідповідність висновків суду обставинами справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Апеляційна скарга обґрунтована безпідставністю висновків суду першої інстанції, що про оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року позивачу стало відомо в день його прийняття, тобто 10.01.2012, що відображено в протоколі дисциплінарної палати на якому позивач була присутня, оскільки на засіданні дисциплінарної палати позивач присутня не була та примірник прийнятого відповідачем рішення їй не було вручено. Про існування вказаного рішення позивач дізналась лише 23.05.2013 з рішення дисциплінарної палати, а його зміст став відомий 28.05.2013.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, буду повідомленими належним чином, подавши клопотання про проведення апеляційного розгляду справи без участі їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 січня 2012 року дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури було винесено рішення №04-12/ДПР про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку зі спливом строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, визначальним для обчислення початку перебігу строку звернення до суду є встановлення часу коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позов без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду в частині оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач будучи присутньою на засіданні дисциплінарної палати при розгляді дисциплінарної справи, порушеної відносно неї, що підтверджується протоколом засідання дисциплінарної плати Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, була обізнана з прийнятим рішенням №04-12 від 10.01.2012 року. Тому, звернувшись до суду з позовом 27.06.2014 року, позивачем пропущено строк звернення до суду та відсутні підстави для його поновлення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції, що протокол засідання дисциплінарної палати є належним доказом обізнаності позивача про прийняте відносно неї рішення від 10.01.2012 не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки рішення прийняте дисциплінарною платою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинно бути вручено особі відносно якої було прийнято і саме з цього часу виникає право на оскарження вказаного рішення.

При цьому, відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області не надано належних та допустимих доказів саме вручення позивачу оскаржуваного рішення №04-12 від 10.01.2012. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Натомість, відповідно до матеріалів справи позивачем 28.05.2013 подано до КДКА Дніпропетровської області заяву про видачу копій рішень про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та записом на вказаній заяві позивачем засвідчено отримання 28.05.2013 копії рішення №04-12 від 10.01.2012.( а.с. 98)

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про адвокатуру» та пункту 26 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію (чинних на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012 року), щодо строків оскарження рішення дисциплінарної палати адвокатури, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, визначено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Водночас зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

В силу вимог частини другої статті 5 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Доводи позивача щодо подання позову в строки встановлені Законом України» Про адвокатуру» та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що були чинними на час прийняття рішення №04-12 від 10.01.2012, не можуть бути визнані обґрунтованим зважаючи на наступне.

Як встановлено судом та на чому наполягає позивач, копію рішення №04-12 від 10.01.2012 позивачем отримано 28.05.2013.

В даному випадку початком перебігу строку звернення до суду є дата отримання позивачем оскаржуваного рішення, тобто 28.05.2013. Отже, відповідно до наведених норм законодавства, застосуванню підлягають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, який набрав чинності 15.08.2012.

Статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Позивачем було оскаржено рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії лише 08.08.2013.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 29 травня 2014 року скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 залишено без задоволення у зв'язку з пропуском строку оскарження.

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась 27.06.2014, тобто після закінчення тридцяти денного строку встановленого статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012.

Позивачем не наведено та судом не встановлено причин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду для оскарження рішення №04-12 від 10.01.2012.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку про, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято без урахування наведених норм законодавства, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду із постановленням нової ухвали.

Керуючись п.6 ч.1 ч.4 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі №804/9288/14- скасувати із постановленням нової ухвали.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в частині скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №04-12 від 10.01.2012 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров