Ухвала суду № 49204307, 20.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2015 року № 810/3650/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару:

- від 11.02.2015 №100260002/2015/000109/1;

- від 10.02.2015 №100260002/2015/000094/1;

- від 11.02.2015 №100260002/2015/000107/1;

- від 10.02.2015 №100260002/2015/000101/1;

- від 10.02.2015 №100260002/2015/000099/1.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 106 до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про накладення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Саме така правова позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору на рівні 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Положеннями ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень.

Розмір переплати податків і зборів після коригування митної вартості товару здійсненої позивачем становить 283570,22 грн.

Отже, при зверненні до суду з цим позовом позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 487,20 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору 4872,00 грн.), в той же час як доказів сплати судового збору до адміністративного позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" взагалі не додано.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження згідно адміністративного позову є п'ять рішень відповідача про коригування митної вартості товару, прийнятих протягом лютого 2015 року в результаті розгляду п'яти різних митних декларацій, поданих позивачем для митного оформлення товарів, що були доставлені на територію України різними поставками.

Суд зазначає, що в позові позивач посилається на наявність договірних відносин з "ELWADI EXPORT CO. FOR AGRICULTURSL PRODUCTS" (контракт купівлі-продажу товарів №735), по взаємовідносинам з яким були поставлені товари, та інші документи, які зумовлюють обставини виникнення спору, однак жодних документів на підтвердження цього не надає.

Надані до позову лише копії рішень про коригування митної вартості товару та поданих повторно митних декларацій не є достатніми для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі та її вирішення у розумні строки.

Відповідно до частини 2 статті 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

Проте, невиконання позивачем приписів ч. 2 ст. 106 КАС України та ненадання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду з метою її розгляду в одному судовому засіданні протягом розумного строку, оскільки не надає змоги визначити суть спірних відносин.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви (ч. 1 ст. 105 КАС України).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Заявляючи в одному позові кілька вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, прийнятих на підставі розгляду різних митних декларацій, позивачем не було враховано, що підстави позову у даному випадку не є єдиними, навіть за умови їх тотожності, що не надає можливості обєднувати в одному позові кілька вимог.

Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначену невідповідність, визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків до 25.09.2015.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.

2. У строк до 25 вересня 2015 року усунути вказані недоліки позовної заяви:

- надати докази сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.;

- надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги;

- визначити позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/3650/15 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.