Рішення № 49201905, 09.07.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12415/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

"09" липня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Сазоновій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 170 676,16 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитним - 94 123,07 гривень, сума заборгованості за відсотками - 76 553,09 гривень; стягнути пропорційно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1 706,76 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11096196000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35 100,00 євро з розрахунку 11% річних на строк з 18 грудня 2006 року по 18 грудня 2013 року. 08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 76169 від 18 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (поручитель), згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 11096196000 від 18 грудня 2006 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся. Однак, зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 14 січня 2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 170 676,16 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 94 123,07 гривень, сума заборгованості за відсотками - 76 553,09 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила справу розглядати у її відсутність, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів, та за згодою представника позивача постановити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладеного договір про надання споживчого кредиту № 11096196000, відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 35100 євро 00 центів та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 233834 гривні 80 копійок за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

Згідно виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Укрсиббанк» погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх ПАТ «Дельта Банк», а ПАТ «Дельта Банк» цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі (а.с.21-22).

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» від 08 грудня 2011 року, до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 11096196000 (а.с.23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За загальним правилом, закріпленим в частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року, 18 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_1 зобов'язувалася перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

За приписом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися крім іншого порукою.

Частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України, визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.п. 1.3., 1.4. Розділу 1 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.п. 1.2.1 - 1.2.2. п. 1.2. Розділу 1 договору про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року, надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: 18 грудня 2006 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 18 грудня 2013 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. договору.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 1.3.1. п. 1.3. Розділу 1 договору про надання споживчого кредиту № 11096196000, за використання кредитних коштів протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця користування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного договору.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 договору про надання споживчого кредиту, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.1. Розділу 7 договору про надання споживчого кредиту, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме:

-в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

-в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нараховування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

-пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:

1.припиненнязобов'язаннявнаслідокодносторонньоївідмовивідзобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2.зміна умов зобов'язання;

3.сплата неустойки;

4.відшкодуваннязбитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_2 порушені умови договору про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року в частині сплати кредитних коштів.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року становить 15638,79 євро, що згідно курсу НБУ складає 170676,16 гривень (100 євро - 1091.3642 гривень), з яких: 8624,35 євро (еквівалентно 94123,07 гривень) - тіло кредиту; 7014,44 євро (еквівалентно 76553,09 гривень) - відсотки (а.с.20).

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, а також враховуючи, що будь-яких спростувань заявлених позовних вимог відповідачами надано не було, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідачів кредитної заборгованості, відсотків підлягає судовому захисту в порядку визначеному пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України, а відповідно позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідачів підлягає до стягненню солідарно на користь позивача заборгованість на загальну суму 170 676,16 гривень, яка включає в себе заборгованість по кредиту в розмірі 94 123,07 гривень, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 76 553,09 гривень.

Крім того, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення пропорційно суму сплаченого позивачем за подання позовної заяви судового збору у розмірі 1 706,76 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 546, 553, 554, 610 - 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.10, 11, 58, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11096196000 від 18 грудня 2006 року в розмірі 170 676 (сто сімдесят тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 853 (вісімсот п'ятдесят три) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 853 (вісімсот п'ятдесят три) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: