Ухвала суду № 49199112, 31.01.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1239/15-к

Провадження № 1-кс/646/654/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.15 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Білінська О.В., за участю секретаря Жура О.В., прокурора Константінова К. В., слідчого Янченкова О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, який мешкає за адресою: м. Харків, пров. Хорошевський, 34, не судимого, одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ :

31.01.2015 року до суду надійшло вищезазначене клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про застосування у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, працюючи згідно наказу №135 від 30.03.2012 року військовим комісаром Жовтневого обєднаного районного військового комісаріату міста Харкова, маючи спеціальне звання полковник, одержав неправомірну вигоду шляхом вимагання з наступних обставин.

Відповідно до ст.28 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Відповідно до ст.30 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобовязаний перевіряти їх виконання.

Згідно з ч. 9 Положення про військові комісаріати затвердженого Указом Президента України від 15.02.1994, військовий комісар керує діяльністю військового комісаріату: видає приписки громадян до призовних дільниць і призову їх на строкову військову службу, призову військовозобовязаних та поставки техніки підприємств, установ, організацій у Збройні Сили та інші військові формування України в разі загальної чи часткової мобілізації, організовує і контролює їх виконання. Розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені законодавством до його компетенції.

Відповідно до функціональних обовязків Військового комісара Жовтневого ОРВК м. Харкова ОСОБА_1 є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за бойову та мобілізаційну готовність військового комісаріату; за підготовку і успішне проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Жовтневого і Ленінського районів м. Харкова; за підготовку молоді до військової служби проведення призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом, за військову службу у військовому резерві.

27.01.2015 в період часу з 14.00 до 15.00 години заступник директора ТОВ «Харківенергосервіс» ОСОБА_5 прибув до Жовтневого обєднаного районного військового комісаріату м. Харкова територіального управління «Північ», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях,13/15, де військовий комісар зазначеного військомату ОСОБА_1 у звязку з затвердженням Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 повідомив останнього про необхідність його явки для проходження медичної комісії для подальшої мобілізації.

ОСОБА_5 про вказане повідомив директора ТОВ «Харківенергосервіс» ОСОБА_6

28.01.2015 ОСОБА_6 прибув до Жовтневого обєднаного районного військового комісаріату м. Харкова територіального управління «Північ», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях,13/15, де звернувся до військового комісара ОСОБА_1 щодо можливості нездійснення мобілізації (призову) ОСОБА_5 у звязку із прийняттям Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року.

У розмові ОСОБА_1 почав вимагати від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 4000 грн. за не здійснення мобілізації (призову) стосовно ОСОБА_5, у тому числі виключення останнього зі списків призовників. При цьому ОСОБА_1 посилаючись на вищевказаний Указ Президента України, відповідальністю перед Державою щодо мобілізаційною готовністю повідомив ОСОБА_6, що в іншому разі ОСОБА_5 буде мобілізований (призваний) до лав Збройних Сил України, на що ОСОБА_6 вимушений був погодитись оскільки втрачав кваліфікованого працівника. При цьому ОСОБА_6 передав ОСОБА_1 через підлеглого йому працівника райвіськомату - ОСОБА_7, неправомірну вигоду в сумі 1000 грн.

Крім того, ОСОБА_1 зажадав від ОСОБА_6 останню частину неправомірної вигоди в сумі 3000 грн.

29.01.2015 року ОСОБА_1 було допрошено в якості підозрюваного, однак останній відмовився від дачі свідчень керуючись ст.63 Конституції України. 30.01.2015 прокуратурою Харківської області ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Своє клопотання слідчий також обґрунтував тим, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

- протоколом огляду місця події від 29.01.2015 року;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5;

- матеріалами проведених оперативно-технічних заходів, аудіо-, відео контроль особи у формі спеціального слідчого експерименту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.

Крім того, слідчий зазначив, що, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_1 ніж тримання під вартою у даному кримінальному провадженні орган досудового слідства вважає недостатніми для запобігання переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення у якому він підозрюється.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно використовуючи свої організаторські здібності, які проявились під час вчинення інкримінованого йому злочину, впливати на свідків та підлеглих шляхом погроз у тому числі шляхом використання своїх звязків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час проведення оперативно-технічних заходів встановлено низку фактів причетності підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що слідчим в клопотанні не наведено доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надано суду доказів, які б свідчили про доведеність скоєння ОСОБА_1 інкримінуємого йому злочину, крім того, зазначив, що підозрюваний є особою похилого віку, має поганий стан здоровя, страждає на ряд небезпечних захворювань, одружений, не судимий, має постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться непрацездатна за віком дружина та мати, за бездоганну та сумлінну службу нагороджений відзнаками, медалями, грамотами та подяками, позитивно характеризується за місцем проживання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав викладені в клопотанні фактичні обставини, однак, зазначив, що грошові кошти отримав не для власного збагачення, а для потреб військомату, в подальшому буде сприяти досудовому розслідуванню, просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_1 був його безпосереднім керівником, у січні 2015 року ОСОБА_1 викликав його до кабінету та в присутності ОСОБА_7 отримав від раніше невідомого йому чоловіка грошові кошти, які останній за вказівкою ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 Крім того, свідок пояснив, що 31.01.2015 року до нього підходив захисник підозрюваного ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2, який висловлював невдоволення тим, що свідок, з його слів, написав заяву до правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_1

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, матеріли кримінального провадження № 42015220000000044 від 28.01.2015 року, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 42015220000000044 від 28.01.2015 року.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вручено ОСОБА_1 30.01.2015 року.

При розгляді клопотання слідчим доведена вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_1, зокрема, викладені в клопотанні обставини підтверджуються: протоколом огляду місця події від 29.01.2015 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5; матеріалами проведених оперативно-технічних заходів, аудіо -, відео контроль особи у формі спеціального слідчого експерименту.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Так, слідчий суддя згідно положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законодавством віднесено до категорії тяжких, за скоєння якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 5 років, що він, може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тобто, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Даних про те, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, слідчому судді не надано.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, його тяжкості та наслідків, наявність наведених ризиків, даних про особу підозрюваного ОСОБА_1, має спеціальне звання полковника, є особою похилого віку, має поганий стан здоровя, одружений, не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні непрацездатну за віком дружину та мати похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки його слід утримувати під вартою.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, повязаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

Строк тримання від ватою необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, обчислювати з 29.01.2015 року, з моменту затримання ОСОБА_1

Слідчий суддя, з урахуванням наведених даних, положень ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат, тобто 121 800, 00 гривень (100 Х 1 218,00 гривень), розмір якої є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним покласти на ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого,

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радник юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 27 березня 2015 року з утриманням його в Харківському слідчому ізоляторі.

Одночасно визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 мінімальних заробітних плат, тобто 121 800 (сто двадцять одна тисяча вісімсот) гривень 00 коп., при внесенні якої ОСОБА_1 з під варти звільнити.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова:

р/р 373 18008000164;

МФО 851011;

ЄДРПОУ банку: 26281249;Банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області.

Отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі № ____ від __(П.І.П.), назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки у кримінальному провадженні № 42015220000000044:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого,

- повідомляти слідчого, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківського слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Харківського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_3 та слідчого суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В.Білінська