Рішення № 49197343, 07.07.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1993/13-ц

Провадження № 2/638/2219/15

07.07.2015

07 липня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді - Наумової С.М.

секретаря - Абсалямової А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-я особа Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці Харківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції звернулось до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовною заявою, в якій просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №014/1800/74/85161, укладеного сторонами 27.02.2007 р. та стягнення судового збору в розмірі 3441,00 грн., вказуючи про наступне.

27.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником за усіма правами та обов'язками, якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та гр. ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №014/1800/74/85161 у відповідності до якого Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 171 700,00 доларів США (сто сімдесят одна тисяча сімсот доларів США 00 цент.), строком по 28.03.2027 р.

Підписавши кредитний договір ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання щодо виконання його умов, як в частині погашення суми тіла кредиту так і щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13,25 % відсотків річних, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а також при кінцевому погашенні кредиту. Взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконує, у зв'язку з чим, станом на 04.02.2013 р. виникла заборгованість, яка складається з залишку заборгованості за кредитом в розмірі 145 672,81 долара США; нарахованих відсотків в розмірі 55 895,80 доларів США, суми пені та штрафу нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків в розмірі 205 840,61 доларів США.

31 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_2, був укладений ще один кредитний договір №014/1800/82/96993, згідно якому Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 184 620,00 доларів США (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять доларів США 00 цент.) з відсотковою ставкою 14 %, строком по 31 січня 2018 року.

Взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 04.02.2013 р. виникла заборгованість, яка складається залишок заборгованості за кредитом 173 173,03 долара США, в тому числі прострочена заборгованість 46 058,63 доларів США; заборгованість за відсотками 71 139,44 доларів США; сума пені та штрафу нарахованих за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати відсотків 303 061,83 доларів США.

Таким чином загальна сума заборгованості гр. ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції станом на 04 лютого 2013 року за кредитним договором №014/1800/74/85161 укладеного сторонами 28 березня 2007 року та кредитним договором №014/1800/82/96993 укладеного 31 січня 2008 року становить 954 783,52 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2013 р. складає 7 673 724,68 грн. (сім мільйонів шістсот сімдесят три тисячі сімсот двадцять чотири грн. 68 коп.).

28 березня 2007 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором №014/1800/74/85161 між Банком та гр. ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір за №014/1800/74/85161/1.

31 січня 2008 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором №014/1800/82/96993 між Банком та гр. ОСОБА_2 був укладений договір наступної іпотеки за №014/1800/82/96993/1.

Предметом іпотечного договору №014/1800/74/85161/1 та договору наступної іпотеки №014/1800/82/96993/1 виступає нерухоме майно :

квартира АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м., предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Середенко Н.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального, 28.03.2007 року за № 451, згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 27.03.2007 р. за № 1992577, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Середенко Н.В. Згідно з рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 29.12.2012 р. квартира АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м., зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р., частка 1/1.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 р. по справі 638/1993/13-ц залучено ОСОБА_3 у якості співвідповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з*явився , про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином , про причини своєї неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову , в судове засідання на 07.07.2015 року не з*явився , про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином , про що свідчить явочний аркуш.

Суд , вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , прийшов до наступного.

Судом встановлено: 27.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_2, був укладений кредитний договір №014/1800/74/85161 у відповідності до якого Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 171 700,00 доларів США (сто сімдесят одна тисяча сімсот доларів США 00 цент.), строком по 28.03.2027 р.

31 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_2, був укладений ще один кредитний договір №014/1800/82/96993, згідно якому Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 184 620,00 доларів США (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот двадцять доларів США 00 цент.) з відсотковою ставкою 14 %, строком по 31 січня 2018 року.

Відповідачеві належним чином роз'яснено щодо сукупної вартості кредитів, зокрема відсоткової ставки, терміну дії договорів та вартості застави, що відображено у відповідних додатках до вищезазначених кредитних договорах.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 6.5 кредитного договору, кредитор має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом.

Зобов'язання за кредитними договорами з боку ОСОБА_2 належним чином не виконувались в зв'язку з чим виникла заборгованість, загальна сума якої перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції станом на 04 лютого 2013 р. за кредитним договором № 014/1800/74/85161 від 28 березня 2007 р. та кредитним договором № 014/1800/82/96993 від 31 січня 2008 р. становить 954 783,52 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2013 р. складає 7 673 724,68 грн. (сім мільйонів шістсот сімдесят три тисячі сімсот двадцять чотири грн. 68 коп.).

Частиною 2 ст. 1050 УК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати належних йому процентів.

28 березня 2007 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором №014/1800/74/85161 між Банком та гр. ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір за №014/1800/74/85161/1.

31 січня 2008 р. в рахунок забезпечення позичальником будь-яких зобов'язань передбачених кредитним договором № 014/1800/82/96993 між Банком та гр. ОСОБА_2 був укладений договір наступної іпотеки за № 014/1800/82/96993/1.

Предметом іпотечного договору №014/1800/74/85161/1 та договору наступної іпотеки №0147/1800/82/96993/1 виступає нерухоме майно:

квартира АДРЕСА_1, предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Середенко Н.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального, 28.03.2007 року за № 451, згідно витягу з Державного реєстру правочинів від 27.03.2007 р. за № 1992577, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Середенко Н.В.

В ході розгляду справи встановлено, що згідно з рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 29.12.2012 р. квартира АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м., зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р., частка 1/1.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Тож, наступний набувач майна стає іпотекодавцем та несе всі його права і обов'язки. Про що безпосередньо зазначено у ч.2 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», а саме: особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

В Постанові Пленуму 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин" від 30.05.2012 року, ВССУ зазначає, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (п. 36 постанови).

Виходячи з наведених норм Закону, до ОСОБА_3 перейшли обов'язки іпотекодавця. Зважаючи на положення ч.1, 2 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», іпотека є дійсною для ОСОБА_3, яка давала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1. Заява завірена приватним нотаріусом ХМНО Саврасовою І.О.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням.

Ст. 12 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його не виконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1,3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", зазначено що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку", суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає в тому числі спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу , встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якою визначено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві , якщо це передбачено в рішенні суду.

При цьому ціна продажу предмета іпотеки, згідно з ч. 6 ст. 38 Закону встановлюється на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Розділом 5. "Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки" п.п. 5.4 договору іпотеки та п.5.5.1 договору наступної іпотеки - звернення стягнення на предмет іпотеки в разі набуття Позивачем права на таке звернення відбувається в тому числі за рішенням суду шляхом продажу предмету іпотеки Позивачем будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі - продажу в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" при цьому ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена за вибором Іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, або на підставі оцінки майна, що підготовлена незалежним суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідачем - ОСОБА_3 подана заява про застосування строків позовної давності до вимог про сплату пені.

Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті З ЦК України).

Згідно ч.І ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед кредитором (с є неустойка (пеня). Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислює відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день просі виконання.

Згідно ч.2 ст. 551 ЦКУ якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлк договором або актом цивільного законодавства. Також цією ж статтею передбачено, що неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до п.16.7. кредитного договору №014/1800/82/96993 від 31.01.2008 р. до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується загал строк позовної давності тривалістю у три роки.

ОСОБА_2 особисто підписав кредитний договір №014/1800/82/96993, чим підтвердив своє ознайомлення з умовами кредитування, а відповідно і свої обов'язки за ним. Підписанням договору та отриманням кредитних коштів ОСОБА_2 підтвердив факт укладення договору. Поведінка ОСОБА_2 засвідчила його волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, встановлене п. 16.7. кредитного договору положення щодо застосування до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору загального строку позовної давності тривалістю у три роки відповідає чинному законодавству, оскільки сторонами при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди з даного питання, а тому Банком правомірно нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором з 01.03.2010 р. по 03.02.2012 в межах встановленого кредитним договором №014/1800/82/96993 строку позовної давності.

На підставі викладеного , суд задовольняє позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в сумі 3441,00 грн. сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,209, 212-218, ЦПК України, ст. ст. 4, 5, 16, 509, 526, 530, 533, 536, 553, 554, 589, 610, 611, 612, 1054 ЦК України , ст.1, ч.1 ст. 12,ст. 33, 37, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" суд, -

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором ?014/1800/74/85161 укладеного 28.03.2007 р. та кредитного договору за ?014/1800/82/96993 від 31.01.2008 р. сума якої становить 7 673 724,68 грн. (сім мільйонів шістсот сімдесят три тисячі сімсот двадцять чотири грн. 68 коп.) перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м., що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р., частка 1/1 згідно витягу про державну реєстрацію прав від 29.12.2012 р.

Надати Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції право на продаж предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м., що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.04.2011 р., частка 1/1 згідно витягу про державну реєстрацію прав від 29.12.2012 р., будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Надати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської ОД право на проведення усіх дій пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення копій правовстановлюючих документів та технічної документації на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 168,2 кв. м., житловою площею 92,9 кв. м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної суму судового збору в розмірі 3441,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: