Рішення № 49186207, 18.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/9111/13 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/1968/15 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 18.08.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Сержанюка А.С., Іванової І.В.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 18 квітня 2008 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №700005862, згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 41 938,14 дол. США із розрахунку 14,50 % річних строком до 19 квітня 2015 року для придбання транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, що випливають із основного договору, позивач та фізична особа ОСОБА_2 уклали договір поруки №700005862-П, відповідно до умов якого відповідачка як поручитель поручилася за виконання ОСОБА_3 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

ОСОБА_3 зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у визначені договором строки, однак свої зобов'язання не виконував.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань станом на 17 квітня 2012 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитом - 219 018 грн. 75 коп., за відсотками - 2 547 грн. 61 коп., пені - 1 520 грн. 50 коп., а всього - 223 086 грн. 86 коп.

На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути з поручительки ОСОБА_2 на його користь заборгованість по кредитному договору на загальну суму 223 086 грн. 86 коп. та судові витрати по справі у розмірі 2 230 грн. 87 коп.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 №700005862 і штрафні санкції в розмірі 223 086 грн. 86 коп. та судові витрати по справі в розмірі 2 230 грн. 87 коп.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ЗПТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір від 18 квітня 2008 року за №700005862 (а.с.5-6). Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 41 938 грн. 14 коп. на строк до 19 квітня 2015 року зі сплатою 14,50 % річних за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, про що свідчить виписка по особовим рахункам від 14 жовтня 2013 року.

Відповідно до п.3. кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язувався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки згідно Графіку платежів, що визначений у додатку №1 до кредитного договору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з поручительки ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по кредитному договору суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.

Проте, колегія суддів з таким висновком не може погодитися.

Так, 17 лютого 2010 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа-Банк»укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою до кредитного договіру внесені зміни та доповнення, а також установлено графік погашення кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 5 лютого 2014 року (справа №6-160цс13) підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін. На зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається. Такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст.559 ЦК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що договором про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №700005862 від 18 квітня 2008 року збільшено обсяг відповідальності поручителя, оскільки умовами Додаткової угоди змінено п.2.8 та визначено інші умови повернення Кредиту та сплати процентів, без згоди поручительки ОСОБА_2

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що висновки суду про недоведеність відповідачкою ОСОБА_2 своїх заперечень проти позову є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи, а саме наданими кредитним договором від 18 квітня 2008 року та Додатковою угодою до кредитного договору доводиться збільшення обсягу відповідальності поручителя без її на це згоди.

Відповідно до ст.309 ЦПК України так як висновки суду не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовано норми матеріального права, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року і ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Альфа-Банк» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з поручительки ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Сержанюк А.С.

Іванова І.В.