Постанова № 49177377, 27.08.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 903/744/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників:

ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" ОСОБА_1, довіреність №40 від 27.03.2015р.

ТОВ "Аветра" не з`явився

ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" ОСОБА_3 довіреність № 1069/13 від 24.05.2013р.

арбітражний керуючий ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" на ухвалу господарського суду Волинської області від 04.08.2015 у справі № 903/744/14 (суддя Шум М.С)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аветра"

про банкрутство

В судовому засіданні 27.08.2015 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.08.2015 (суддя Шум М.С.) клопотання ліквідатора ТОВ "Аветра" задоволено.

Скасовано арешти, заборони та обтяження, застосовані щодо майна ТОВ "Аветра".

Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, посилався на те, що відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, у зв'язку з чим наявні всі підстави для задоволення клопотання ліквідатора про зняття арештів з майна банкрута.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 04.08.2015 зі справи № 903/744/14 скасувати, як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_5 про зняття обтяжень з нерухомого майна боржника.

В обгрунтування апеляційної скарги банк-іпотекодержатель зазначив, що положеннями чинного законодавства України про іпотеку та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено права господарського суду, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство, припиняти іпотеку нерухомого майна підприємства-боржника, виходячи з обставин визнання боржника банкрутом та введення відносно нього ліквідаційної процедури. Перелік підстав для припинення застави (іпотеки), визначений положеннями статті 593 ЦК України та статті 17 Закону України "Про іпотеку", а отже, не передбачає такої підстави припинення іпотеки як визнання боржника-іпотекодавця банкрутом та введення відносно нього ліквідаційної процедурі у справі про банкрутство.

Також, скаржник зазначає, що заявлена ліквідатором ТОВ "Аветра" ОСОБА_5 вимога про припинення обтяження нерухомого майна банкрута іпотекою в ході ліквідаційної процедури боржника не відповідає способам захисту прав суб'єктів господарювання згідно ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, оскільки положеннями чинного законодавства України про іпотеку та про банкруство не передбачено права господарського суду, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство, скасовувати (припиняти) іпотеку нерухомого майна підприємства-боржника, яка підтверджена дійсними договорами іпотеки, з огляду на визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у складі колегії суддів: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., судді Юрчук М.І., судді Крейбух О.Г. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 27.08.2015.

В судове засідання 27.08.2015р. з'явився представник апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Волинської області від 04.08.2015 зі справи № 903/744/14 скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_5 про зняття обтяжень з нерухомого майна боржника.

Безпосередньо в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 20661/15) ліквідатор вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Окрім того зазначає, що оскаржуваною ухвалою було знято лише арешти з майна банкрута, з метою його подальшого продажу, а іпотека не припинялася.

Представник ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні ухвали правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю зясував обставини справи та дослідив докази у справі, а тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що участь представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутністю інших учасників провадження у справі про банкрутство за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

На підставі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

З моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому режимі і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (постанова пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника товариства з обмеженою відповідальністю Аветра, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Постановою господарського суду Волинської області від 04.11.2014 визнано банкрутом ТзОВ "Аветра", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

З метою зняття арештів, накладених на майно банкрута, ліквідатором на адресу ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" надіслано лист, проте відповіді отримано не було, арешти не зняті (а.с. 81 у т. 5).

17.07.2015 ліквідатор банкрута звернувся до господарського суду Волинської області з клопотанням від 17.07.2015 № 01-12/263 про зняття обтяжень з нерухомого майна банкрута, оскільки перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута під обтяженням у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які в разі банкрутства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно, визначене родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобовязаннями, яке воно забезпечує.

Відповідно до відомостей про майно боржника, що є предметом застави, ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" є іпотекодержателем наступного майна банкрута: автозаправна станція, загальною площею 237,7 кв.м.; земельна ділянка площею 6755 кв.м.; автомобільна заправочна станція (АЗС), площею 58,5 кв.м.; автозаправочний комплекс "Аветра", загальною площею 120,1 кв.м.; земельна ділянка площею 0,2490 га., автозаправний комплекс "Аветра", загальною площею 324,3 кв.м.; земельна ділянка площею 0,9000 га.; автозаправна станція, загальною площею 120,5 кв.м.

Накладені обтяження та арешти на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, реалізації майна, одержання та накопичення коштів та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 38 Закону про банкрутство є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ліквідатор банкрута не просить суд припинити іпотеку чи зобовязати компетентний орган провести державну реєстрацію припинення іпотеки, проте скасувати обтяження, яке виникло на підставі договорів іпотеки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що інтереси іпотекодержателя не порушено, оскільки його вимоги задовольняються переважено перед іншими кредиторами за рахунок даного майна під час здійснення ліквідаційної процедури.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між боржником та кредитором (ПАТ "ОСОБА_2 Аваль") ґрунтуються на зобов'язальних правовідносинах, підстави припинення яких врегульовано Законом України "Про іпотеку" та статтею 593 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" наведено виключний перелік підстав для припинення іпотеки, а саме:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

При цьому, нормами Закону України "Про іпотеку" не визначено, що порушення провадження у справі про банкрутство є підставою для припинення іпотеки, предметом якої визначено майно боржника.

Спеціальним законом та статтею 593 Цивільного кодексу України передбачені підстави, з наявністю яких законодавець пов'язує виникнення такого юридичного факту, як припинення іпотеки.

За своїм правовим змістом таке поняття як припинення іпотеки та припинення, скасування обтяження і виключення його з реєстру є різними правовим явищами, які виникають з різних підстав та мають різні правові наслідки.

Норми законодавства про банкрутство є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Дійсно, у справі про банкрутство усі обмеження щодо розпорядження майном банкрута підлягають скасуванню, а особа реєстратора (відповідні органи) вилучають та знімають саме арешти, заборони та обтяження з відповідних реєстрів, що не є тотожним поняттю - припинення іпотеки.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 04.08.2015 р. у справі № 903/744/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.