Рішення № 4916769, 19.11.2008, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-205/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2008 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська

у складі головуючої Петешенкової М.Ю.

при секретарі Діденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця” до ОСОБА_1, з участю третьої особи: Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. А.Лазаряна про стягнення заборгованості, суд -

УСТАНОВИВ:

18 січня 2007 року позивач звернувся до суду з позовом доОСОБА_1. про стягнення заборгованості. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі укладеного між Дніпропетровським державним технічним університетом залізничного транспорту, Державним підприємством „Придніпровська залізниця” договору та ОСОБА_1. на підготовку спеціаліста з вищою освітою від 10 серпня 2000 року, відповідач порушив зобов”язання передбачені договором, а саме не відпрацював на підприємстві три роки, у зв”язку з звільненням з роботи за власним бажанням. Однак до теперішнього часу, кошті сплачені за навчання відповідача у розмірі 8 750 грн. на рахунок позивача не надійшли, тобто відмовляється від виконання зобов”язання, позивач просив суд стягнути із відповідача 8 750 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особиОСОБА_4. в судовому засіданні вважав позовні вимоги обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1згідно наказу від 31 липня 1996 року № 421/к прийнятий на посаду монтера колії 3 розряду служби колії Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (а.с. 35).

10 серпня 2000 року між Дніпропетровським державним технічним університетом залізничного транспорту, Державним підприємством „Придніпровська залізниця”, та відповідачем ОСОБА_1. укладено договір на підготовку спеціаліста з вищою освітою (а.с.9).

За умовами договору, Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту зобов”язаний забезпечити відповідні умови для отримання студентом повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, за напрямком залізниці та залізнична техніка, за спеціальністю залізничні споруди та колійне господарство.

Відповідно до п.3.6 вищезазначеного договору, після закінчення учбового закладу, студент зобов”язаний був відпрацювати на підприємстві не менше 3-х років.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» платіжними дорученнями від 05 вересня 2000 року № 3353, від 04 вересня 2001 року № 146, від 18 вересня 2002 року № 4631, від 08 січня 2004 року № 100, 02 листопада 2004 року № 3470, від 29 серпня 2005 року № 3066, сплатило за навчанняОСОБА_1. всього 8 750 грн. (а.с. а.с. 12-36).

20 липня 2005 року на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_1звільнений з посади монтера колії 3 розряду служби колії Державного підприємства «Придніпровська залізниця», у зв”язку з переведенням до Синельниківської дистанції колії Державного підприємства «Придніпровська залізниця». 25 липня 2005 року він був прийнятий на посаду бригадира підприємств залізничного транспорту та метрополітенів 5 розряду Синельниківської дистанції колії Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Однак, як вбачається із матеріалів справи, 26 червня 2006 року ОСОБА_1було звільнено з посади бригадира підприємств залізничного транспорту та метрополітенів 5 розряду Синельниківської дистанції колії Державного підприємства «Придніпровська залізниця» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважає, що ОСОБА_1порушив зобов”язання передбачені укладеним договором, оскільки не відпрацював на підприємстві 3-року внаслідок звільнення з місця роботи за власним бажанням.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовна вимога про стягнення суми підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 169, 209, 213-215, 224, 225 Цивільного-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця” р/р 260060000-12 в Дніпропетровській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 8 750 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 87 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 8 867 грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова