Ухвала суду № 49163991, 13.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року м. Київ К/800/43509/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетпровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013

у справі 2а/0470/12643/12

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Рапід"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

Дніпропетпровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Рапід" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетпровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 24.09.2012 року № 1386/221/34310609.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.10.1 п.138.10 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України; порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.74.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем 12.10.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000642210 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 543 812,44 грн. та штрафної санкції у розмірі 6 009,34 грн.; № 0000652210 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 199 498,30 грн. та штрафної санкції у розмірі 17 735,96 грн.; № 0000662210 на суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 260,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договори з ТОВ «АПК «Співдружність» від 15.09.2010 року № 10 та № 5/05-10 від 05.05.2010.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо.

Оплата позивачем придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ«АПК Співдружність» на час спірних відносин було зареєстроване як платник податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Стосовно заниження аниження позивачем складу скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПП «ТГВ-СНАБ» укладено договір від 01.06.2009 року про виготовлення продукції, а згодом укладеного договору про відступлення вимоги № 1/11 від 05.11.2009 року з ПП «Альта Віста».

У відповідності до пункту 6 Договору між Позивачем та ПП «ТГВ-Снаб» від 01.06.2009 року, договір діє до 31.12.2009 року, а за фінансовими зобов'язаннями -до повного їх виконання. Згідно до Договору про відступлення вимоги № 1/11 від 05.11.2009 року з ПП «Альта Віста», до останнього перейшло право вимоги першого кредитора за договором з ПП «ТГВ-Снаб». У будь-якому випадку строк позовної давності за вищезазначеними договорами не міг сплинути раніше, чим 31.12.2012 року.

Згідно з п.п. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суми безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основної суми кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненок» на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку,що відповідачем невірно зроблено висновок про те, що заборгованість за вказаними договорами відповідає визначенню безповоротної фінансової допомоги.

Стосовно завищене позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування колегія суддів зазначає наступне.

Порядок формування валових витрат І кварталу 2011 р. визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно норм якого до витрат І кварталу 2011 р. включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році.

Таким чином, збитки 2010 року вважаються витратами І кварталу 2011 р., і відповідно надалі є складовою від'ємного значення об'єкта оподаткування саме І кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

Податковий кодекс України прямо встановлює врахування такого від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року для визначення об'єкта оподаткування за наступні податкові періоди 2011 року

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетпровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 у справі 2а/0470/12643/12 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетпровської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 у справі 2а/0470/12643/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко