Ухвала суду № 49163819, 20.08.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15451/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/1070/15 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Гурзель І. В., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

сторін - представника АТ БМ Банк ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2014 року по справі за позовом ПАТ "БМ Банк" в особі відділення №13 АТ "БМ Банк" м. Тернопіль до ТзОВ "Р.Е.Й.В.", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ПАТ "БМ Банк" звернулося в суд із позовом до ТзОВ "Р.Е.Й.В.", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2014 року позов ПАТ "БМ Банк" задоволено.

Стягнуто з ТзОВ "Р.Е.Й.В.", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року в сумі 1 093 894,12 євро, що еквівалентно (згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.08.2014 року 100 євро: 1 770,6573 грн.) 19 369 037 грн. 24 коп.

У рахунок погашення кредитної заборгованості ТзОВ "Р.Е.Й.В." перед ПАТ "БМ Банк" за договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року у сумі 1 093 894,12 євро, що еквівалентно 19 369 037 грн. 24 коп., звернуте стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру загальною площею 36,3 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Листопадова 1/19 та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського та районного нотаріального округу ОСОБА_5 30.09.1997 року, по реєстру за № 8272, зареєстрованим Тернопільським бюро технічної інвентаризації 08.12.1997 року за № 460, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, для погашення заборгованості за вказаним кредитом за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчих дій.

Стягнуто із ТзОВ "Р.Е.Й.В.", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ "БМ Банк" 3 654 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 19 березня 2015 року апеляційні скарги ТзОВ "Р.Е.Й.В.- сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2014 року в частині задоволення позову ПАТ"БМ Банк" до ТзОВ "Р.Е.Й.В.- сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року та в частині стягнення судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТзОВ "Р.Е.Й.В. та ОСОБА_3 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року в сумі 1 093 894,12 євро.

Стягнуто солідарно з ТзОВ "Р.Е.Й.В. та ОСОБА_2 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року в сумі 1 093 894,12 євро.

Провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення №13 АТ "БМ Банк" м. Тернопіль до товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-техно" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Повідомлено заявникові-ПАТ"БМ Банк", що розгляд даної справи в частині спору між юридичними особами віднесено до юрисдикції господарського суду.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ "БМ Банк" по 1218 грн. з кожного сплаченого судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 24 червня 2015 року рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 березня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати у частині задоволення позову про солідарне стягнення з них як солідарних боржників на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованості за договором № 2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Апелянти зазначали, що судом першої інстанції солідарно стягнуто з поручителів заборгованість за кредитним договором №2007-22/DC невідновлюваної кредитної лінії від 16.03.2007 року, однак поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним. Судом установлено укладення декількох договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, а тому відсутні підстави для задоволення позову ПАТ "БМ Банк" про солідарне стягнення з поручителів заборгованості за вищезазначеним договором. Вказують на те, що позивач має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів окремо на підставі відповідного договору.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не оскаржується.

У судове засідання апелянти повторно не з'явились. Враховуючи те, що в справі є належне повідомлення сторін, які не з'явились, причини їх відсутності, зазначені в заявах, колегія не визнає поважними, а тому вважає за можливе слухати справу у відсутність сторін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов ПАТ БМ Банк, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання ТзОВ Р.Е.Й.В. узятих на себе зобов'язань за кредитним договором у товариства виникла заборгованість, яка станом на день звернення банку до суду становить 1 093 894,12 євро. Оскільки ТзОВ "Р.Е.Й.В.-сервіс", ТзОВ "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3, ОСОБА_2 поручились перед позивачем за виконання ТзОВ Р.Е.Й.В. кредитних зобов'язань, то вказана заборгованість підлягає солідарному стягненню з боржника та поручителів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судами встановлено, що 16 березня 2007 року між ТОВ «БМ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМ Банк», та ТОВ «Р.Е.Й.В.» укладено договір невідновлюваної кредитної лінії (зі змінами внесеними додатковими договорами від 30 березня 2007 року, від 11 травня 2007року, від 20 серпня 2007 року, від 06 вересня 2007 року, від 07 листопада 2007 року, від 14 листопада 2007 pоку, від 15 листопада 2007 року, від 23 листопада 2007 року, від 11 березня 2008 pоку, від 03 червня 2008 pоку, від 01 березня 2010 pоку, від 31 березня 2010 року, від 05 травня 2010 року, від 12 липня 2010 року, від 27 липня 2011 року, від 30 березня 2012 року, від 29 травня 2012 року), згідно з яким позичальник отримав грошові кошти в сумі, що не перевищує 1 000 000 євро, з терміном погашення не пізніше 28 лютого 2013 року. Банком видано відповідачу кредитні кошти на загальну суму 1 239 272, 89 євро в межах невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 1 000 000 євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 16 березня 2007 року банком укладено договори поруки з ТОВ «Р.Е.Й.В.-техно», з ТОВ «Р.Е.Й.В.- сервіс», з ОСОБА_3, ОСОБА_2, згідно з якими поручителі кожен окремо поручилися за повне та своєчасне виконання ТОВ «Р.Е.Й.В» зобов'язання за кредитним договором.

Згідно з п. 1.2 договорів поруки у разі порушення боржником зобов'язання за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Станом на 15 липня 2014 року заборгованість ТОВ «Р.Е.Й.В» складала 1 093 894,12 євро, з яких заборгованість за тілом кредиту - 928 000 євро, заборгованість за відсотками - 101 606,41 євро, пеня (за період з 15 липня 2013 року до 15 липня 2014 року з урахуванням 180 днів прострочення платежу) - 64 287,71 євро.

18 червня 2013 року ТОВ «Р.Е.Й.В.», ТОВ «Р.Е.Й.В.- сервіс», ТОВ «Р.Е.Й.В.-техно», ОСОБА_3, ОСОБА_2В надіслані повідомлення з вимогою повернути заборгованість за кредитом, сплатити проценти та штрафні санкції.

За змістом п. 3.1. договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.2. договорів поруки відповідальність поручителя й боржника є солідарною.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. ст. 543 ЦК України).

Встановивши, що боржник зобов'язань за кредитним договором не виконує, та що зобов'язання боржника забезпечені порукою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову .

Доводи апеляційної скарги про недопустимість одночасного солідарного стягнення з поручителів заборгованості не заслуговують на увагу, оскільки кредитне зобов'язання забезпечувалося договорами поруки на визначених сторонами умовах, а тому стягнення солідарно з відповідачів суми кредитної заборгованості, за умови пред'явлення відповідних позовних вимог до боржника і поручителів за окремими договорами поруки, узгоджується з вимогами ст. 554 ЦК України,

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.-техно", ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді