Ухвала суду № 49163502, 26.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/2723/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1525/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.,

при секретарі: Дубовій М.В.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої в її інтересах представником ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 червня 2015 року за позовом ОСОБА_4 до управління комунального майна Хмельницької міської ради, Хмельницького бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи: Хмельницька міська рада, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційна служба Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірним та скасування розпорядження про приватизацію житла, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації права власності.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказував, що 21 січня 1977 року, його мати ОСОБА_1 отримала ордер серії 0№-76 на вселення в квартиру №2, що знаходиться у будинку №6/1 по вул. Куйбишева (Зарічанська) у м. Хмельницькому на склад сімї, в яку входив також він та сестра ОСОБА_5 В зазначеному складі сімї вони вселилися у квартиру і були зареєстровані в ній. Йому стало відомо, що ОСОБА_1 приватизувала зазначену квартиру на своє імя. Приватизація квартири проведена без його відому та згоди на приватизацію. В 2013 році квартира була подарована сестрі ОСОБА_5 Так як він має право на приватизацію 1/3 частини спірної квартири, як член сімї наймача, тому просив визнати недійсним та скасувати розпорядження відділу приватизації виконкому Хмельницької міської ради №12008 від 04 березня 1996 року, свідоцтво про право власності на житло від 04 березня 1996 року, видане ОСОБА_1 Хмельницьким БТІ. Крім того, просив визнати недійсним договір дарування від 13 вересня 2013 року, згідно якого

ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_5 на дану

_______________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_7 Категорія: 59

Доповідач: Варвус Ю.Д.

квартиру.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 червня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження відділу приватизації виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів № 12008 від 04 березня 1996 року про передачу квартири №2, що знаходиться у будинку №6/1 по вул. Куйбишева (Зарічанська) у м. Хмельницькому у приватну власність ОСОБА_1

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 04 березня 1996 року, видане Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на прізвище ОСОБА_1

Визнано недійсним договір від 13 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 по 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач ОСОБА_4 16 листопада 1995 року був засуджений до позбавлення волі, а 18 січня 1996 року на підставі рішення суду виписаний з квартири та знятий з реєстраційного обліку. Однак судом не враховано, що ст.71 Житлового кодексу УРСР на момент спірних правовідносин не передбачала збереження права на житло за особами у разі засудження до позбавлення волі.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що квартиру АДРЕСА_3 (колишня вул. Куйбишева) у м. Хмельницькому було передано в порядку приватизації у власність ОСОБА_1 04 березня 1996 року, тому на вказані правовідносини поширюються положення п.6 ч.3 ст.71 ЖК Української РСР (в редакції від 01 січня 1993 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), а тому протягом усього часу перебування під слідством і судом та протягом шести місяців від вступу вироку суду в законну силу право користування житловим приміщенням за засудженим ОСОБА_4 зберігалося, тому приватизацію було проведено з порушенням зазначених норм закону.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними та відповідають матеріалам справи.

Частиною 1 ст.64 ЖК України визначено, що члени сімї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

В силу положень ч.1 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду до членів сімї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну власність або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сімї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обовязковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Згідно п.6 ч.3, ч.4 ст.71 ЖК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців у випадку взяття під варту протягом всього часу перебування під слідством і судом. У випадку, передбаченому п.6 даної статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку перебування під слідством і судом.

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 27 січня 1977 року отримала ордер на трикімнатну квартиру №2 по вул. Куйбишева (тепер вул. Зарічанська) 6/1 в м. Хмельницькому на сім'ю з трьох осіб: сина ОСОБА_4, доньку ОСОБА_8 (а.с. 8-9). З цього часу позивач проживав і був зареєстрований в зазначеній квартирі як член сімї наймача ОСОБА_1 Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 16 листопада 1995 року ОСОБА_4 був визнаний винним за ст.229-6 ч.2 КК України і засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в виправно-трудовій колонії суворого режиму. Відбував міру покарання до 31 грудня 1997 року.

З повідомлення ЖЕК №6 м. Хмельницького від 27 травня 2015 року видно, що позивач 18 січня 1996 року був знятий з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_4 згідно вироку суду про його засудження.

На підставі розпорядження відділу приватизації виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №12008 від 04 березня 1996 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 в порядку приватизації, відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду, квартири АДРЕСА_5, останній 04 березня 1996 року було видано свідоцтво про право власності на зазначену квартиру. 13 вересня 2013 року ОСОБА_1 подарувала вказану квартиру ОСОБА_5

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватизація спірної квартири здійснена ОСОБА_1 з порушенням вимог закону, тому розпорядження відділу приватизації виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №12008 від 04 березня 1996 року підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності на квартиру №2 по вул. Зарічанська (колишня вул.Куйбишева), 6/1 в м. Хмельницькому недійсним.

Грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам ч.3 ст.215 ЦК України і висновок суду щодо визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_5, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1953 та скасування реєстрації права власності ОСОБА_5 на дану квартиру.

При розгляді справи суд помилково послався на положення п.7 ч.3 ст.71 ЖК України в редакції Закону від 02 березня 2000 року №1525-Ш замість посилання на п.6 ч.3 ст.71 ЖК України в редакції Закону від 06 травня 1993 року, яка підлягала застосуванню. Разом з тим, колегія суддів вважає, що ця помилка не вплинула на висновки суду та законність ухваленого рішення, а тому не може бути підставою для його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданої в її інтересах представником ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус