Постанова № 49148047, 15.04.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1671/10/0770

Рядок статзвітності 8.2.12

Код судді 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року м.УжгородЗакарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Боднар Т.А.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним у повному обсязі рішення ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся приватний підприємець ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, яким просить: 1) визнати нечинним у повному обсязі рішення ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 квітня 2010 року № НОМЕР_1 1009/23-32334712460/2129; 2) стягнути з відповідача всі судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Рішенням Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 квітня 2010 року № НОМЕР_1 1009/23-32334712460/2129, що прийняте на підставі акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Державної податкової адміністрації у Закарпатській області за № 005170 від 16 березня 2010 року до приватного підприємця ОСОБА_3 застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14 557,81 грн. Вважає, що прийняте рішення не відповідає Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області подала письмові заперечення проти позову, відповідно до яких повністю заперечує позовні вимоги з наступних мотивів. Зокрема, відповідач вказав наступне. Перевіркою встановлено, в тому числі, порушення позивачем вимог статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме, надання послуг у сфері грального бізнесу гра на більярдних столах (вісімнадцять більярдних столів) без придбання торгових патентів в період з 01 січня 2010 року по 23 березня 2010 року. Вказані дані відображені у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому вказані послуги надавалися безперервно, по ціні 30 грн. за 1 годину гри на одному більярдному столі. Позивачем не враховано, що статтею 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі для використання столів для більярду, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань. При цьому позивач вважає, що він фактично не надає послуги в сфері грального бізнесу шляхом отримання плати по 30 грн. за 1 годину гри на більярді, а здає напрокат спортивний інвентар для «аматорів». Інспекція вважає, що гра в більярд за фіксовану плату відвідувачами в барі «Максимум» не підпадає під визначення «спортивні аматорські змагання». Тому під час використання гральних столів для надання послуг за плату, позивач повинен був придбати торговий патент на кожен стіл. Крім того, відповідач вважає, що в даному випадку не є обовязковим отримання грошового або майнового виграшу, оскільки статтею 5 згаданого Закону України встановлено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. При цьому під гральним бізнесом у цьому Законівизначено діяльність, повязану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Позивачем здійснюється діяльність по наданню послуг в іншому гральному місці (барі «Максимум»), для яких закон не встановлює обовязковою умову отримання - грошових або майнових виграшів. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлює, що до грального бізнесу не відноситься гра в більярд, яка проводиться без одержання гравцем призу (виграшу). Однак позивач посилається на нормативний акт, який, в даному випадку, не регулює спірні правовідносини і не може бути застосований при вирішенні спору. Преамбулою Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що цей Закон визначає порядок патентування торгівельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться субєктами підприємницької діяльності. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду. Відповідно до статті 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. При цьому під гральним бізнесом в Законі визначено діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Азартна гра будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Цим Законом визначено, що до азартних ігор не відноситься гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу). Поняттям грального бізнесу, яке наведено у Законі «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», визначається діяльність повязана з влаштуванням: казино; інших гральних місць (домів); гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем; проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Під гральним бізнесом в розумінні Закону «Про заборону грального бізнесу» визначено діяльність з організації та проведення азартних ігор: у казино; на гральних автоматах; у букмекерських конторах; електронному (віртуальному) казино. Гральний бізнес, який полягає у влаштуванні гральних місць (домів) з використанням столів для більярду (гра в більярд), що не містить ознак азартної гри (без одержання гравцем призу, виграшу), не заборонений та підлягає патентуванню шляхом придбання патенту згідно з Законом. У звязку з цим субєктам підприємницької діяльності потрібно придбавати торгові патенти для використання столів для більярду, що використовуються для гри без мети одержання гравцем призу (виграшу) та не є такими, що використовуються для спортивних аматорських змагань. А відтак, інспекцією на підставі статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовано до позивача штрафні санкції у подвійному розмірі вартості торгового патенту за період діяльності із зазначеним порушенням (з 01 січня 2010 року по 23 березня 2010 року). Наведені позивачем аргументи не спростовують виявленого та належним чином задокументованого порушення та є спробою уникнути відповідальності за допущене порушення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову з мотивів що наведені в письмовому запереченні та додаткових обґрунтуваннях до нього.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 08 січня 2008 року була зареєстрована виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 278925 (а.с. 7).

Відповідно до картки платника (а.с. 35), а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38) позивач здійснює наступні види діяльності: діяльність барів (код 55.40.0); здавання в оренду власного нерухомого майна (код 70.20.0); інша видовищно-розважальна діяльність (код 92.34.0).

З 16 по 23 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області проведена перевірка господарської одиниці бару «Максимум», що розташована у м. Ужгороді по вул. Гленца, 1 субєкта господарської діяльності ОСОБА_3 За результатами перевірки був складений акт (довідка) від 16.03.2010 року за № 005170 (а.с.а.с. 9-10), з яким був ознайомлений позивач. Відповідно до складеного акту перевіркою встановлено, в тому числі надання позивачем послуг у сфері грального бізнесу гра на більярдних столах (вісімнадцять більярдних столів) без придбання торгових патентів, а саме згідно «Z» звітів по товарах реєстратора розрахункових операцій, які знаходяться в книзі ОРО в період з 01 січня 2010 року по 23 березня 2010 року безперервно надавалися послуги в сфері грального бізнесу гра на більярдних столах по ціні 30 грн. за одну годину гри на більярдному столі (з використанням 18 більярдних столів). Послуги надавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Відповідно до висновку перевірки, позивачем порушено статтю 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Позивач 16.03.2010 року надав свої пояснення на імя голови ДПА в Закарпатській області, зокрема вказав на те, що він надає в оренду 18 більярдних столів, а саме надає спортивне обладнання для аматорських ігор, вартість якого складає 30 грн. на 1 годину. Така діяльність проводиться ним з 01.01.2010 року по день проведення перевірки, а саме 16.03.2010 року і така зміна діяльності сталася внаслідок введення в дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», в якому вказано, що гра в більярд без одержання виграшу не відноситься до грального бізнесу, однак у торгових патентах по яких проводилася діяльність до 01.01.2010 року була зазначена діяльність у сфері грального бізнесу, а тому вважає, що якщо б і далі проводилася діяльність по старих торгових патентах, то позивач тим самим порушував би норми вищевказаного Закону (а.с. 15-17).

На підставі вказаного акту перевірки за порушення статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» 07 квітня 2010 року відповідачем було прийнято рішення № НОМЕР_1 1009/23-32334712460/2129 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14557,81 грн. (а.с. 8).

За результатами вказаної перевірки 23 березня 2010 року також був складений протокол про адміністративне правопорушення № 233, відповідно до якого встановлено здійснення підприємницької діяльності без наявності дозвільних документів, а саме відсутні відповідні торгові патенти. Було порушено статтю 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 164 КУпАП. (зазначений протокол досліджено судом, разом з матеріалами справи № 3-3153/10 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КУпАП).

Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2010 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини. Мотивуючи свою постанову Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області констатував, що вина правопорушниці підтверджується запровадженими відносно неї вищезазначеним протоколом та актом. Зазначена постанова набула законної сили (а.с. 33).

Відповідно до статті 72 частини 4 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до преамбули до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, в тому числі діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік), в тому числі для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду. Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу субєкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Отже, діяльність по наданню послуг з гри на більярдних столах, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань підлягає патентуванню в розумінні Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Статтею 2 частиною 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право субєкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу передбачено статтею 5 Закону.

Статтею 5 частиною 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, повязану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів). Для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, Законом встановлена вартість торгового патенту у розмірі 1800 гривень за кожний стіл для більярду.

Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» також передбачено, що для столів більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, торговий патент не придбавається.

Відповідно до наказу Держкоммолодьспорттуризму від 07 лютого 2001 року № 261, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 155/5346, більярдний спорт входить до переліку видів спорту, що визнані в Україні.

Щодо поняття «використання більярдних столів для спортивних аматорських змагань», то слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» більярд відноситься до самостійного виду спорту. Згідно із статтею 16 вказаного Закону основною формою функціонування та вияву спорту є спортивні змагання, що організовуються з відповідними правилами з офіційним визначенням переможців змагань. Умови і порядок проведення змагань, в тому числі і більярдного спорту, установлюються їх організаторами. Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність як господарська діяльність, у тому числі і підприємницька, повязана з наданням послуг з організації та проведення спортивних змагань професіоналів і любителів спорту (аматорів) і, зокрема, більярдного спорту, а також діяльність із підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, в тому числі більярдного спорту, відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» може здійснюватись лише за наявності відповідної ліцензії. Виходячи з наведеного, використання столів для більярду для спортивних аматорських змагань та використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, законодавчо врегульовано. Тобто у разі наявності відповідної ліцензії для здійснення спортивних аматорських змагань з більярдного спорту, порядок проведення яких визначено Законом України «Про фізичну культуру і спорт», торговий патент не придбавається. Без наявності відповідної ліцензії право на діяльність, повязану з використанням або передачею у подальше використання (оренду) столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети, або без них, надається у разі придбання торгових патентів на кожний більярдний стіл згідно з Законом України «Про патентування певних видів господарської діяльності».

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надавалися послуги гри на більярді.

Відповідно до статті 787 частини 1 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобовязується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Отже обовязковою умовою прокату є саме здійснення підприємницької діяльності з передання речей у найм.

Згідно ст. 788 ЦК України предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Відповідно до картки платника (а.с. 35), а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 38) позивач не здійснює підприємницької діяльності з передання рухомого майна у найм. А отже позиція позивача щодо надання ним послуг з прокату спортивного інвентарю не відповідає фактичним обставинам справи.

Оцінюючи надані представником позивача в якості доказу договір б/н від 27 травня 2010 року про надання послуг (а.с. 39), суд констатує, що предметом даного договору є надання послуг про проведення ХХ обласної міжгалузевої спартакіади, яка проводиться з 5 червня 2010 року, а тому не охоплює термін, у який позивач надавав послуги з гри на більярді та за який було проведено перевірку відповідачем. Що стосується договору б/н від 08.12.2009 року (а.с. 40) то з такого не вбачається термін його дії, дата та час проведення змагань, а також його предметом не являється надання столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, натомість у п. 1.1 такого зазначено, що предметом договору є надання місця для проведення змагань. Ліцензія на спортивну діяльність з гри в більярд у позивача відсутня. За таких обставин суд відхиляє посилання представника позивача на те, що вищевказані 18 столів для більярду надаються позивачем виключно для проведення спортивних аматорських змагань з більярду, а тому не потребують придбання відповідного торгового патенту. Вказані посилання представника позивача спростовуються в тому числі і поясненнями ОСОБА_3 на імя голови ДПА в Закарпатській області (а.с. 15-17).

Відповідно до статті 8 частини 1 абзацу 4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі здійснення таких операцій, без одержання відповідних торгових патентів, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності субєктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. Виходячи з положень даної статті за здійснення діяльності з надання послуг гри на більярді (вісімнадцять більярдних столів) за період з 01 січня 2010 року по 23 березня 2010 року розмір штрафних санкцій становить 14557,81 грн., які і були нараховані відповідачем.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надавалися послуги з гри на більярді, які відповідно до статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» підлягали патентуванню. Позивачем відповідні патенти придбані не були, а отже, відповідачем було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14557,81 грн.

Керуючись статтями 71, 72, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання нечинним у повному обсязі рішення ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.04.2010 року № НОМЕР_1 1009/23-3/2334712460/2129 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_4