Постанова № 49146322, 20.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Справа № 809/3030/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства Фірми "Інтерлок" про стягнення податкового боргу в сумі 505531,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2015 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківської області (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Фірми "Інтерлок" (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 505531,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 24.05.2013 року грошових зобовязань по орендній платі на суму 450524,76 грн. та пені, яка обліковується в особовій картці платника на суму 55006,9 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.02.2002 року проведено державну реєстрацію Приватного підприємства Фірми "Інтерлок", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.07.2015 року (а.с.6-7). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 07.05.2013 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлення помилок (порушень) по орендній платі за землю державної та комунальної форми власності, складено акт № 3453/15-03/31789799 (а.с. 12-13), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 24.05.2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем на 382262,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 68262,18 грн. (а.с. 10).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 28.05.2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 9).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, є постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року про відмову в позові ПП Фірми «Інтерлок» до ДПІ у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.05.2013 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 року, якою постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року залишено без змін.

Таким чмином, суд вважає, що визначені позивачем відповідачу податковим повідомленняи-рішенням № НОМЕР_1 від 24.05.2013 року грошові зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 450524,76 грн. є узгодженими з 20.04.2015 року, та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з довідки позивача від 17.07.2015 року та облікових карток платника податку, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 55006,90 грн.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 2080-25 від 10.03.2015 року на суму 5045,23 грн., яка отримана відповідачем 13.05.2015 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (з.б. а.с. 8).

Відповідач згадану податкову вимогу не оскаржував. Враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав, натомість в судвоому засіданні представник відповідача визнав позов.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Фірма "Інтерлок" про стягнення податкового боргу в сумі 505531,66 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити, а саме: стягнути рахунків Приватного підприємства "Фірма "Інтерлок", відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь місцевого бюджету міста Івано-Франківська податковий борг з орендної плати за землю в сумі 505531,66 грн.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Фірма "Інтерлок" (ідентифікаційний код 31789799, що знаходиться за адресою 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 168) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь місцевого бюджету міста Івано-Франківська податковий борг в сумі 505531 (пятсот пять тисяч пятсот тридцять одну) гривню 66 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 25.08.2015 року.