Вирок № 49142829, 26.08.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/7096/13-К

Провадження № 1-КП/359/345/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2015 року м Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючий суддя Гончаров О.М.

за участі прокурора Челканов Д.В.

при секретарі Вітківському Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110100001481 від 08.07.2015 року за обвинуваченням відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бориспіль, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніш засуджений 13.12.2013 року Бориспільським міськрайонний судом за ст.. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ

Так, 07.07.2015, близько 10 години 00 хвилин, у ОСОБА_1, який перебуваючи в одній із кімнат будинку свого батька ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом для використання його у власних цілях.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, 07.07.2015 приблизно 10 години 15 хвилин, ОСОБА_1 взяв без дозволу свого батька ключі від автомобіля ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Продовжуючи реалізувати злочинний умисел, ОСОБА_1, підійшов до автомобіля ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився біля подвір'я будинку АДРЕСА_1, за допомогою викрадених ключів відчинив дверцята вказаного автомобіля, сів за кермо, запустив двигун, після чого, на вказаному автомобілі поїхав у напрямку с. Гора, Бориспільського району Київської області по своїх справах.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи 1І1І «Авто-Експрес» від 14.07.2015 матеріальний збиток станом на 07.07.2015, завданий власникові автомобіля ВАЗ 21043,реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження - 7 925 грн. 00 копійок, ринкова вартість вказаного автомобіля станом на 07.07.2015 - 71 597 грн. 00 копійок.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяно матеріальні збитки на суму 7 925 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину визнав повністю, кається в скоєному і пояснив, що 7 липня 2015 року без дозволу батька взяв ключі від автомобіля ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 і поїхав по своїм справам в напрямку с. Гора. По дорозі скоїв ДТП, пошкодивши автомобіль.

Крім повного визнання своєї провини, винність обвинуваченого. у скоєнні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими доказами щодо обставин провадження, які не оспорюються жодним з учасників судового розгляду, тому суд, керуючись ст. 349 КПК України, визнав недоцільним їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 289 ч.2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно,

Винність підсудного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю доведена.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину. Крім того, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого, також підлягає врахуванню при призначенні покарання.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та його відношення до скоєного. Обвинувачений раніше був засуджений із визначенням іспитового строку, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі, без конфіскації майна, враховуючи родинні стосунки між обвинуваченим та потерпілими.

Підстав для повторного застосування ст. 75 КК України не має, оскільки раніше указана норма застосовувалась до нього згідно вироку суду від 13.12.2013 року.

ОСОБА_1 раніше судимий 13.12.2013 року Бориспільським міськрайонним судом за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки,-

З цього приводу є всі підстави для застосування вимог ст. 71 КК України та призначення реального покарання з урахуванням попереднього вироку суду шляхом його частково складання.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, його матеріальне становище.

Процесуальні витрати у справі на проведення дактилоскопічної експертизи складають 1227,60 грн, і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили слід залишити попередній тримання під вартою, підстав для його зміни у суду немає. Строк відбування покарання слід рахувати з моменту його затримання - з 22.07.2015.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді п;яти років позбавлення волі.

Застосувати правила ч. 1 ст. 71 КК України, і до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати покарання 1 місяць за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2013 року, і визначити остаточно до відбуття 5 (п'ять) років 1 ( один) місяці позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виправній установі.

Зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою з моменту затримання - 22.07.2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком суду законної сили.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 (ринковою вартістю 71 597 грн.), вилучений та переданий на зберігання власнику - повернути ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення дактилоскопічної експертизи під час досудового розслідування в сумі 1227 гривень 60 копійок (реквізити для зарахування коштів з судових витрат р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКО Подільському районі м. Києва, код 37975298), які підлягають стягненню на користь держави.

Копію вироку вручити негайно, після його проголошення прокурору та обвинуваченому, іншим учасникам судового провадження - в порядку ч. ч. 6,7 ст. 376 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Вирок набрав законної сили _________

Суддя О.М. Гончаров