Постанова № 49124839, 29.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №582/844/13-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ЖмурченкоНомер провадження 33/788/308/13 Суддя-доповідач ОСОБА_1 Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року суддя Апеляційного суду Сумської області Макаровець А. М. , з участю скаржника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року, за якою

ОСОБА_2, 15 травня 1973 р. н., громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає та зареєстрований за адресою: вул. Горького, б. 180, смт. Недригайлів Сумської області, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, -

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу за те, що 22 жовтня 2013 року о 15 год. 30 хв. він, будучи особою, яка двічі на протязі року піддавалася адміністративному стягненню, в смт. Недригайлів по вул. Горького, керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного спяніння, від проходження медичного огляду на стан спяніння, в установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, просить постанову суду в частині адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу скасувати та закрити провадження у справі.

Свої вимоги мотивував тим, що власником автомобіля являється ОСОБА_4 і що стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі, не можна накласти.

Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, які просили апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 №267200 від 22.10.2013 року, складеного на ОСОБА_2, останній керував транспортним засобом ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного спяніння, будучи особою, яка двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню та відмовився від проходження від медичного огляду на стан спяніння в присутності двох свідків.

Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП, за якою притягнуто до відповідальності ОСОБА_2, передбачає накладення стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП (а.с. 3, 9-10, 11, 12, 13-14,15) і йому було призначено, як основне адміністративне стягнення, позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років.

Призначаючи ОСОБА_2 лише додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд першої інстанції, не врахував, що згідно наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №607872 виданого 05 травня 2010 року Роменським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Сумській області, автомобіль марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1, належить не правопорушнику, а іншій особі - ОСОБА_4 (а.с.29), що також зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.10.2013 року, складеного відносно ОСОБА_2

Допитаний при розгляді справи в апеляційному суді в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, він є власником вказаного автомобіля, однак, ним була видана довіреність №1631 від 15 жовтня 2010 року, яка дійсна до 15 жовтня 2020 року, на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на право експлуатації вказаного автомобіля та розпорядження ним. На даний час угоди про відчуження вказаного автомобіля він не укладав і до теперішнього часу автомобіль зареєстрований на його імя.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму ВС України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті не можна накладати додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

За таких обставин постанову суду відносно ОСОБА_2 в частині накладення адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу ВАЗ д.н. НОМЕР_1, не можливо визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, враховуючи, що ні один вид адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП до правопорушника застосувати не можливо.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_1