Постанова № 49118829, 26.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа № 917/1319/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю:

прокурора – Зливка К.О. (посвідчення №013773, від 06.12.2012 року),

представників

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3355П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року по справі № 917/1319/14,

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, м. Київ в інтересах держави в особі Аграрного фонду України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вечірки Агро”, м. Вечірки Пирятинський район, Полтавська область,

про стягнення 362812,10 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року прокурор Шевченківського району м. Києва звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Вечірки-Агро” про стягнення заборгованості в розмірі 362812,10 грн, з яких в.т.ч 190900,00 грн.- сума авансового платежу за форвардним біржовим контрактом № 367 Ф від 01.03.2013 року, з огляду невиконання останнього відповідачем, 64013,20 грн. – 20% штраф вартості непоставленого товару відповідно до п. 7.2. контракту, 59532,28 грн. пені та 22404, 62 грн. – 7% штраф відповідно до п. 7.6. контракту, 25962,00 грн. – за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.09.2014 року у справі № 917/1319/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вечірки-Агро” на користь Аграрного фонду України 190900,00 грн.- сума авансового платежу за форвардним біржовим контрактом № 367 Ф від 01.03.2013 року від 01.03.2013 року, з огляду невиконання останнього відповідачем, 64013,20 грн. – 20% штраф вартості непоставленого товару відповідно до п. 7.2. контракту, 59532,28 грн. пені та 22404,62 грн. – 7% відповідно до п. 7.6. контракту та 6737,00 грн. судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення 25962,00 грн. за користування чужими грошовими коштами у позові відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду у справі № 917/1319/14 частково та у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду до приватного підприємства “ Вечірки-Агро ” про стягнення 64013,20 грн. штрафу 20% вартості непоставленого товару відповідно до п. 7.2. контракту; 59532,28 грн. пені; 22404,62 грн. штрафу - 7 % відповідно до п. 7.6. контракту, - відмовити.

Представник відповідача надав клопотання (вх. №12253, від 25.08.2015 року), в якому просить відкласти розгляд справи на інший день.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його представника (з причин пов’язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, беручи до уваги, що відповідно до вимог статті 33 ГПК України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно з вимогами статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 110). За таких обставин колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи без представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, а також дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013 р. між Аграрним фондом України (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вечірки Агро" (продавець) було укладено Форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна № 367 Ф (далі - контракт), в порядку та на умовах якого продавець передає покупцю у власність товар: пшениця м’яка 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його (п. 1.1. контракту).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне: - кількість (тонн) – 200, місяць поставки – в термін до 01.11.2013 р. (з урахуванням додаткового договору № 1 до контракту від 01.10.2013 року),базис поставки – EXW ДПЗКУ, ПАТ (Філія Гребінківський елеватор) (п. 1.2-1.4 контракту); ціна контракту 381800,00 гривень, у тому числі ПДВ 63633,33 грн. з подальшим коригуванням шляхом укладання додаткових угод (п. 1.5. контракту); авансовий платіж 190900,00 грн. (п. 1.8. контракту); покупець упродовж п’яти робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов’язується перерахувати кошти (авансовий платіж) у розмірі 50 % вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення контракту на поточний рахунок продавця (п. 5.1. контракту); поставка вважається здійсненою в момент підписання акта передавання – приймання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п. 2.2. контракту); за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки (п. 7.2. контракту); у разі виконання покупцем п. 5.1. та невиконання продавцем пункту 2.1. цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості (п. 7.6 контракту); цей контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діє до 31.12.2013 року (п. 10.3. контракту).

01.10.2013 року між сторонами укладено додатковий договір № 1 до Форвардного біржового контракту на закупівлю Аграрним фондом зерна № 367 Ф, п. 1. якого сторони дійшли взаємної згоди та внесли зміни до п. 1.3. розділу 1 та п. 2.1. розділу 2 стосовно дати поставки товару, а саме, змінили дату з 01.10.2013 року на 01.11.2013 року.

Позивач на виконання умов контракту перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 190900,00 грн. (авансовий платіж), що підтверджується платіжним дорученням № 1038 від 05.03.2013 року.

Відповідач в порушення умов контракту не виконав своїх обов'язків щодо поставки в обумовлені строки товару, отримані грошові кошти позивачеві не повернув.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна № 367 Ф від 01.03.2013 року є договором купівлі – продажу, до якого застосовуються приписи параграфу першого глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним контрактом щодо перерахунку авансу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплачений товар не поставив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості - перерахованого авансового платежу у сумі 190900,00 грн. за форвардним біржовим контрактом № 367 Ф від 01.03.2013 р., з огляду невиконання останнього відповідачем.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2. форвардного біржового контракту сторони передбачили, що за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки, а пунктом 7.6. цього ж контракту - у разі виконання покупцем п. 5.1. та невиконання продавцем пункту 2.1. цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості.

Здійснивши перевірку розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 59532,28 грн. пені, 64013,20 грн. штрафу 20 % та 22404,62 грн. штрафу 7 % колегія суддів прийшла до висновку про їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Нарахування і сплата відсотків у грошових зобов'язаннях учасників господарських відносин здійснюється як плата за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем до стягнення була заявлена також сума 25962,00 грн. заборгованості відповідача за користування чужими коштами з посиланням на пункт 1.6. контракту. Відповідно до вказаного пункту вартість користування коштами (авансовим платежем) для окремих об’єктів державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період становить за одиницю товару 129,81 грн., за контрактом 25962,00 грн.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 1.6. та інші умови контракту не приписують, що у відповідача виникає зобов'язання сплатити суму 25962,00 грн. за користуванням грошовими коштами у випадку невиконання поставок. Даним пунктом виведена лише формула ціни за одиницю товару на базисі поставки, яка становить різницю між середньозваженою ціною рівноваги (фіксингу) та вартістю користування коштами (авансовим платежем).

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 190900,00 грн. авансового платежу за форвардним біржовим контрактом № 367 Ф від 01.03.2013 р., з огляду невиконання останнього відповідачем, 64013,20 грн. штрафу - 20 % вартості непоставленого товару відповідно до п. 7.2 контракту, 59532,28 грн. пені та 22404,62 грн. штрафу - 7 % відповідно до п. 7.6. контракту, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині щодо стягнення боргу за користування чужими грошовими коштами позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що Київський апеляційний господарський суд постановою від 23 лютого 2015 року, по справі № 917/1954/14, за позовом ТОВ «Вечірки – Агро» до Аграрного фонду, та ТОВ «Статус.Кво», про визнання форвардного біржового контракту недійсним, постановив апеляційну скаргу ТОВ «Вечірки – Агро» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже колегія суддів не вбачає підстав для відмови в задоволенні, щодо нарахування пені і штрафу, форвардний біржовий контракт є дійсним, отже інших підстав які б перешкоджали винесенню постанови відсутні.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи тому рішення господарського суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року у справі № 917/1319/14 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року у справі № 917/1319/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.08.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.