Постанова № 49118805, 25.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 916/1253/15-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В. Разюк Г.П.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 280515 від 28.05.2015р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № б/н від 07.07.2015р.; ОСОБА_3, за довіреністю № б/н від 02.03.2015р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.07.2015р.

по справі № 916/1253/15-г

за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства ІМЕКСБАНК

до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДАСТІ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ

про визнання недійсним нікчемного правочину та застосування наслідків його недійсності

та за зустрічним позовом ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ДАСТІ

до ОСОБА_5 акціонерного товариства ІМЕКСБАНК

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання правочину дійсним та визнання права власності

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/1253/15-г за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та на стороні відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю „ФРЕГАТ про визнання недійсним нікчемного правочину та застосування наслідків його недійсності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ" до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю „ФРЕГАТ та на стороні відповідача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

22 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернулося до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій просило:

- обмежувати, припиняти, обтяжувати будь-якими правами третіх осіб, в т.ч. заставою, набуті від АТ "ІМЕКСБАНК" права вимоги за кредитними договорами в кількості 23131 кредитів, що були передані ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" згідно договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014р., укладеного між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ „ФРЕГАТ, зміненого тристороннім договором про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014р. укладений між АТ "ІМЕКСБАНК", ТОВ "ФРЕГАТ" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" та договором від 06.01.2015р. про внесення змін до договору цесії, укладеним між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ";

- розпоряджатися, в тому числі продавати, дарувати та іншим чином відчужувати набуті від АТ "ІМЕКСБАНК" права вимоги за кредитними договорами в кількості 23131 кредитів, що були передані ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" згідно договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014р., укладеного між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ „ФРЕГАТ, зміненого тристороннім договором про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014р. укладений між АТ "ІМЕКСБАНК", ТОВ "ФРЕГАТ" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" та договором від 06.01.2015р. про внесення змін до договору цесії, укладеним між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ";

- вимагати та отримувати в порядку реалізації набутих прав вимоги від позичальників АТ "ІМЕКСБАНК" за кредитними договорами в кількості 23131 кредитів, що були передані ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" згідно договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014р., укладеного між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ „ФРЕГАТ, зміненого тристороннім договором про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014р. укладений між АТ "ІМЕКСБАНК", ТОВ "ФРЕГАТ" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ" та договором від 06.01.2015р. про внесення змін до договору цесії, укладеним між АТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАСТІ".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. (головуючий суддя Горячук Н.О.) відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог заяви, оскільки стороною не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Уповноважена особа ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на надані докази та не надав їм належної правовій оцінки, а саме посилається на листи позичальників, з яких вбачається, що відповідач у справі намагається від них повернення грошових коштів на користь ТОВ "Компанія "ОСОБА_1", оскільки права вимоги за кредитними договорами були переданими відповідачу. Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

Представники ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ФРЕГАТ у судове засідання не зявились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки зазначених представників суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ ФРЕГАТ.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України №2 від 16.01.2013р., №6 від 10.07.2014р.)

Однак ОСОБА_5 акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" не надано доказів на обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

У процесі апеляційного розгляду справи представником ПАТ "ІМЕКСБАНК" також не визначено, у чому полягає неможливість виконання рішення суду або труднощі його виконання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так у разі визнання недійсними оспорюваних правочинів, їх наслідком буде реституція, а саме повернення сторін у первісний стан, який існував до укладення зазначених правочинів.

При цьому заявником апеляційної скарги не доведено неможливість застосування реституції у разі позитивного для нього результату вирішення спору без прийняття судом заходів забезпечення позову, на яких наполягає апелянт.

Судова колегія звертає увагу на те, що предметом позову є немайнові вимоги позивача. Умовою же застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Згідно з роз'ясненнями Пленуму ВГСУ не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК інші крім позовних вимоги, наприклад пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо.

Відповідно до пункту 9 Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 16 Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії,господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Посилання апелянта на листи позичальників за кредитними договорами не приймаються до уваги, оскільки не спростовують можливості застосування реституції у разі прийняття рішення на користь позивача, тому що предметом позову не є стягнення грошових коштів з відповідача, а повернення права кредитора за кредитними угодами.

Оскільки ухвала суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. а тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду без змін.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 13 липня 2015 року по справі № 916/1253/15-г - залишити без змін .

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 27.08.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Г.П. Разюк