Постанова № 49118782, 19.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2015 р. Справа № 907/1244/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді:Данко Л.С.,

Суддів:Гнатюк Г.М.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання:Марочканича І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Володимир», б/н від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3529/15 від 06.08.2015 р.),

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2015 року

за заявою: Приватного підприємства «Володимир», м. Ужгород Закарпатської області

про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р.

у справі № 907/1244/14 (суддя О.С.Йосипчук),

порушеній за позовом

Позивача: Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк», м. Київ,

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», м. Ужгород, Закарпатська обл.,

До відповідача-2: Приватного підприємства «Володимир», м. Ужгород, Закарпатська обл.,

Про: стягнення 104004,71 євро та 198254,51 грн.

За участю представників сторін:

від апелянта/заявника/відповідача-2: не прибув;

від позивача: ОСОБА_2 п/к за довіреністю № 34 від 08.06.2015 р.;

від відповідача-1: не прибув;

Права та обовязки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 серпня 2015 року, справу № 907/1244/14 Господарського суду Закарпатської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 р. внесено зміни у склад судової колегії по справі № 907/1244/14 Господарського суду Закарпатської області, замість суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. (перебування у відпустці) введено суддів Гнатюк Г.М. та Кузя В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Володимир», б/н від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3529/15 від 06.08.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 19.08.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи, матеріали оскарження: 33-35).

Розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. внесено зміни у склад судової колегії по справі № 907/1244/14 Господарського суду Закарпатської області, замість судді Кузя В.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

В судове засідання 19.08.2015 р. представник апелянта/заявника/відповідача-2 не прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду апелянтом подано заяву б/н від 14.08.2015 р. (вх. № 01-04/5179/15 від 19.08.2015 р.) в якій зазначає, що доводи апеляційної скарги та заяві про відстрочення та розстрочення судового рішення підтримує, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. та задовольнити заяву про відстрочення та розстрочення рішення суду, також просить суд розглянути скаргу без участі апелянта.

Представник позивача в судове засідання прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 18.08.2015 р. (вх. № 01-04/5160/15 від 19.08.2015 р.) в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Володимир», м. Ужгород на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2015 року про відстрочку та розстрочку відмовити повністю, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2015 року у справі № 907/1244/14 залишити без змін. Також представником через канцелярію суду подано клопотання б/н від 18.08.2015 р. (вх. № 01-05/3777/15 від 19.08.2015 р.) про заміну Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» ЄДРПОУ 39544699, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 2 та в підтвердження вищенаведеного до клопотання додано копію виписки з ЄДРЮО та ФОП ПАТ «Кристалбанк», копію Статуту ПАТ «Кристалбанк» та інформаційну довідку про тимчасову адміністрацію та ліквідацію банків.

Представником позивача надано усні пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить замінити ПАТ «Пререхідний банк «Крсталбанк» на його правонаступника ПАТ «Кристалбанк» та у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу місцевого господарського суду від 17.07.2015 р. по справі № 907/1244/14 залишити без змін.

Від відповідача-1 представник не прибув, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано ТзОВ «МП Груп 2000» - 13.08.2015 р. за № 88000 15799558 (матеріали оскарження, а. с. 34).

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Володимир», б/н від 27.07.2015 р. (вх. № 01-05/3529/15 від 06.08.2015 р.) до провадження та розгляд справи призначено на 19.08.2015 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи, матеріали оскарження: а. с. 33-35).

Однак, в судове засідання, яке відбулось 19.08.2015 р., представники апелянта/заявника/відповідача-2 та відповідача-1 не прибули.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників апелянта/заявника/відповідача-2 та відповідача-1 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. (п. 5 резолютивної частини ухвали) зобовязано відповідача-1 подати довідку з ЄДРПОУ, письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду відповідачем-1 виконано не було.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/1244/14 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника апелянта/заявника/відповідача-2 та відповідача-1.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, подані відповідно до частини третьої ст. 106 ГПК України (матеріали оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. по справі № 907/1244/14 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Володимир») та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 року у справі № 907/1244/14 (суддя Йосипчук О.С.) відмовлено у задоволенні заяви ПП «Володимир» м. Ужгород про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 року у справі № 907/1244/14 (пункт перший резолютивної частини ухвали) (матеріали оскарження, а. с. 24-27).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 17.07.2015 р. у даній справі, Апелянт/відповідач-2 (Приватне підприємство «Володимир») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/1244/14 від 17.07.2015 р. та винести нову ухвалу, якою заяву Приватного підприємства «Володимир» (надалі ПП «Володимир») про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. по справі № 907/1244/14 задоволити (матеріали оскарження, а. с. 36-38).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського від 17.07.2015 р. прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним зясуванням усіх обставин справи, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення та розстрочення судового рішення законодавчо не обмежений будь якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення та повинен був врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи, однак врахував позицію лише позивача по справі.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що на даний час у апелянта склались обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що повязана з перебуванням товариства у тяжкому фінансовому становищі, та наявна перед контрагентами та державним бюджетом, у звязку з чим підприємство тривалий час здійснює свою діяльність в режимі мораторію, арешту майна та коштів, які накладено постановами державної виконавчої служби, що в подальшому може призвести до зупинки підприємства. Відтак просить відстрочити виконання рішення від 03.02.2015 р. по справі № 907/1244/14 строком на 9 (девять) місяців та розстрочити виконання рішення від 03.02.2015 р. по справі № 907/1244/14 на 3 (три) роки шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами починаючи з 02.04.2016 р.

Колегія суддів дослідивши подані сторонами документи, а також беручи до уваги клопотання позивача б/н від 18.08.2015 р. (вх. № 01-05/3777/15 від 19.08.2015 р.) про заміну Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», код ЄДРПОУ 39544699, зазначає наступне.

Як встановлено колегією суддів, позивач: Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк» є правонаступником всього майна, прав та зобовязань Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк», яке згідно з рішенням засновника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 грудня 2014 року (протокол № 257/14), є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання вкладів фізичних осіб від 13.102014 р., активів (укладаючи права за договорами забезпечення) та обовязків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобовязаннями Публічного акціонерного товариства «Терра Банк», код ЄДРПОУ 24425738, зареєстрованого Національним банком України 18.10.1996 р. за номером 263 (п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» (нова редакція). Банк є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 39544699, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 2, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» яка видана 13.05.2015 р. державним реєстратором ОСОБА_3 та Статутом ПАТ Кристалбанк» (нова редакція), які долучені до клопотання позивача.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, замінити позивача: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «Кристалбанк» на його правонаступника: Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк».

Щодо суті апеляційної скарги та заяви Приватного підприємства «Володимир» колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1244/14 позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» і з Приватного підприємства «Володимир» на користь Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» суму 104004,71 Євро та 198254,51 грн. а також 63384,86 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

У звязку з набранням рішенням законної сили, 24.02.2015 р. Господарським судом Закарпатської області видано накази по справі № 907/1244/14 про примусове виконання рішення господарського суду, щодо стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» і з Приватного підприємства «Володимир» на користь Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк» суму 104004,71 Євро та 198254,51 грн., а також 63384,86 грн. у відшкодування витрат з оплати судового збору.

30.06.2015р. Приватне підприємство «Володимир» звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 03.02.2015 р. у справі 907/1244/14 строком на 9 місяців та про розстрочку виконання рішення від 03.02.2015 р. на 3 роки шляхом сплати щомісячних платежів рівними частинами починаючи з 02.04.2016 р.

Як вбачається з матеріалів оскарження, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015 р. прийнято заяву ПП «Володимир» про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1244/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «Кристалбанк», м. Київ до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000», м. Ужгород, Закарпатська обл. до відповідача-2: Приватного підприємства «Володимир», м. Ужгород, Закарпатська обл., про стягнення 104004,71 євро та 198254,51 грн. (матеріли оскарження, а. с. 4-5).

Однак, місцевим господарським судом в процесі розгляду справи у задоволенні вищезазначеної заяви було відмовлено, про що було прийнято відповідну ухвалу суду від 17.07.2015 р.

З оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що відмовляючи відповідачу-2 у задоволенні заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 р. у справі № 907/1244/14 місцевим судом було зазначено, що в обґрунтування вимог, викладених в заяві, заявник посилається на те, що в даний час Товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі, наявна заборгованість перед контрагентами та Державним бюджетом, а також на наявну несприятливу економічну ситуацією у державі і нестабільність національної валюти, у звязку з чим стягнення з нього на користь стягувача (позивача) за вказаним судовим рішенням боргу за кредитом в євро у повному обсязі може призвести до зупинки його діяльності та неплатоспроможності в цілому, однак апелянтом/відповідачем-2 в підтвердження вищенаведеного не було подано місцевому суду відповідних документів в розумінні статей 33, 34, 121 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу наведеного колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У п. 2.3 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Справа №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», наведено висновок про те, що підставою для застосування статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" є наявність обєктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сімї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з поданої заявником (боржником) заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення, необхідність надання відстрочки і розстрочки останній обґрунтовує з посиланням на тяжке фінансове становище та несприятливою економічною ситуацією у державі і нестабільністю національної валюти, однак, на підтвердження наведених обставин заявник не подав ні місцевому суду ні суду апеляційної інстанції жодних підтверджуючих документів неплатоспроможності боржника на даний час та про наявність у нього таких обєктивних обставин, які б свідчили про неможливість виконання вказаного судового рішення, а тому наведені боржником доводи на підтвердження наявності обставин неможливості виконати рішення суду в повному обсязі не є достатніми та переконливими, у звязку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та заяви ПП «Володимир» м. Ужгород про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015 року у справі № 907/1244/14.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт/відповідач-2 у своїй заяві та апеляційній скарзі просить суд задоволити одночасно відстрочку та розстрочку виконання рішення суду (матеріли оскарження, а. с. 8-10, 36-38).

Однак, слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, тобто процесуальне законодавство не надає господарському суду право одночасно розстрочити і відстрочити виконання рішення суду.

З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015р. у справі № 907/1244/14 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Інші твердження апелянтів, які викладені в апеляційних скаргах, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення та/або погашення заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2015 року у справі № 907/1244/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ПП «Володимир» без задоволення.

Судовий збір за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Замінити позивача: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «Кристалбанк» на його правонаступника: Публічне акціонерне товариство «Кристалбанк».

2.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2015 року у справі № 907/1244/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Орищин Г.В.

19.08.2015 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 25.08.2015 р.