Постанова № 49118647, 25.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

П о с т а н о в а

Іменем України

25.08.2015справа № 908/1702/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4, довіреність № 8208-К-О від 20.10.2014 р.,від відповідача:не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької областівід02.06.2015 р.у справі№ 908/1702/15-г (ОСОБА_6В.) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ,доФізичної особи підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя,простягнення 43 338, 76 грн.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк» або Банк) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (далі ФОП ОСОБА_5 або Клієнт) заборгованості у розмірі 43 338, 76 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 р. у справі № 908/1702/15-г позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення у справі № 908/1702/15-г від 02.06.2015 р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_5 посилається на те, що при прийнятті рішення у справі судом були неправильно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Позивач у наданому відзиві вважає рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 24.06.2015 р. порушено апеляційне провадження, справа призначена до слухання на 08.07.2015 р.

Ухвалою від 08.07.2015 р. розгляд апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 р. у справі № 908/1702/15-г відкладено на 25.08.2015 р. у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребування у позивача додаткових документів. На виконання зазначеної ухвали суду позивач надав письмові докази повідомлення відповідача щодо розміру кредитного ліміту, відкритого за заявою ФОП ОСОБА_5 від 03.03.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, з чим погодився представник позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_5 03.03.2011 р. звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із Заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки (далі Заявою), оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ «ПриватБанк», якою просив відкрити поточний та картковий рахунки у національній валюті (т. 1, а. с. 15).

ФОП ОСОБА_5, підписавши цю Заяву, погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі Умови), у т. ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією Заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають Договір банківського обслуговування. Цим підписом ФОП ОСОБА_5 приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах, ОСОБА_7 Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з Клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, або інший інтернет/SMS-ресурс, вказаний банком).

Заяву підписано сторонами та зазначено, що датою відкриття рахунку та прийняття зразків підписів є 03.03.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Крім того, відповідно до розділу 1 Умов, Банк, ПАТ КБ "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.2009 р., керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг. Таким чином, документи, розміщені на сайті Банку це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується Клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Положення ст. 633 ЦК України встановлюють, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов встановлено, що при укладанні договорів та угод або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов сторони допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Зазначене положення узгоджується зі змістом ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», відповідно до якого електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Таким чином, твердження апелянта щодо недоведеності факту укладення договору між сторонами є безпідставним і необґрунтованим.

Зі змісту договору випливає, що Умови та правила надання банківських послуг, ОСОБА_7, розміщені за наведеним у тексті договору посиланням на сайт Банку, є невідємною частиною договору, тому відсутність умов нарахування та розміру процентів за користування кредитом, пені і комісії у тексті документів, наданих позивачем відповідачеві у паперовому вигляді (в заяві про відкриття поточного рахунку від 03.03.2011), не є підставою вважати, ці умови у договорі відсутніми або письмову форму укладення правочину недодержаною. Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на можливість існування станом на 03.03.2011 іншої редакції Умов, аніж тієї, на яку посилається позивач, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цього.

Зміст укладеного між сторонами договору свідчить про те, що він містить елементи кредитного договору та договору банківського рахунку. За приписами ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Отже, до відносин сторін у відповідних частинах застосовуються положення § 1 і 2 глави 71 та глави 72 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1066, 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. При цьому банк зобовязаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику та кредит (§ 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору

У заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити Клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє Клієнту на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного звязку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Викладене відповідає положенню ст. 1069 ЦК України, де зазначено, що якщо за договором банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (§ 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов і правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку Банку і Клієнта (системи Клієнт-Банк, інтернет Клієнт-Банк, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

За п. 3.2.1.1.5. Умов, кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Можливість кредитування рахунку передбачена Заявою та Умовами і не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26006060317848, на підтвердження чого позивачем надано довідку про розміри встановлених кредитних лімітів від 17.02.2015 (т. 1 а. с. 16). Так, станом на 03.03.2011 р. кредитний ліміт зазначеного рахунка становив 10 000, 00 грн., 23.03.2011 р. 9 700, 00 грн., 23.05.2011 р. 10 000, 00 грн., 25.10.2012 р. 15 000, 00 грн., 04.03.2013 р. 20 000, 00 грн., 13.03.2013 р. 22 000, 00 грн., 01.03.2014 р. 22 000, 00 грн., 02.03.2014 р. 21 941, 73 грн. Позивач був повідомлений про встановлення та зміну кредитного ліміту, про що свідчать виписки з системи Приват24 щодо клієнта ФОП ОСОБА_5, надані позивачем (т. 2, а. с. 98-105).

У зв`язку з невиконанням ФОП ОСОБА_5 зобов`язання за договором 24.10.2014, ПАТ КБ "ПриватБанк" була направлена претензія, в якій позивач просить відповідача виконати зобов`язання у повному обсязі, погасивши прострочену заборгованість, що утворилась станом на 24.10.2014 р. Відповідач на зазначену претензію не відреагував.

Проте, відповідач підтверджує факт користування грошовими коштами з відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунку у сумі 21 941, 00 грн. заявою б/н від 01.06.2015 р. (т. 2, а. с. 35). На підтвердження того, що оспорювана сума заборгованості надана відповідачу в якості позики згідно з положеннями про кредитування банківського рахунку, позивач надав суду виписку по рахунку відповідача з 03.03.2011 р. до 26.03.2015 р. (т. 2, а. с. 24-34). З цієї виписки вбачається, що кошти у сумі 21 941, 73 грн. винесені на прострочення кредиту.

За п. 3.2.1.1.3. Умов і правил надання банківських послуг кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з положенням ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. При цьому, як передбачено ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Порядок розрахунків між банком та Клієнтом встановлений п. 3.2.1.4 Умов.

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобовязань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. (п.п. 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.4. Умов визначено, що під непогашенням кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не входить. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов встановлено обовязок Клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одним з правових наслідків невиконання зобовязання, як передбачено ст. 611 ЦК України, є сплата неустойки.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у відсотках річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а у разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

З наявних у матеріалах справи документів, зокрема з розрахунку заборгованості, вбачається, що внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за укладеним ним з ПАТ КБ «ПриватБанк» договором б/н від 03.03.2011 р., у відповідача станом на 10.02.2015 р. утворилась перед позивачем заборгованість: прострочений кредит у сумі 21 941, 73 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 12 486, 85 грн., комісія у сумі 2 369, 76 грн., пеня у розмірі 6 540, 42 грн. (т. 1, а. с. 8-11).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі: 21 941, 73 грн. прострочений кредит, 12 486, 85 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 2 369, 76 грн. комісія, 6 540, 42 грн. пеня.

Щодо інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі і на думку апелянта є підставою для скасування оскарженого рішення, судова колегія апеляційного суду до уваги їх не приймає, оскільки їм була надана належна правова оцінка судом першої інстанції, а також ці доводи не спростовують висновків суду, викладених в оскарженому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 р. у справі № 908/1702/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 у справі № 908/1702/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 у справі № 908/1702/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 у справу;

1 ГСЗО;

1 ДАГС