Ухвала суду № 49115300, 27.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

___________________

УХВАЛА

"27" листопада 2012 р. Справа № 5019/2778/11

Суддя Качур А.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" №03-05/3616 від 15.11.2012 року про відстрочку виконання рішення від 28.02.2012 року по справі №5019/2778/11

За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення 11 340 096 грн. 97 коп.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача ОСОБА_2 компанії Газ України НК Нафтогаз України

про визнання недійсними пунктів 7.3.1, 9.3 договору №06/10-3258 ТЕ-28 від 27.12.2010 року

представники сторін:

від стягувача: ОСОБА_3 довіреність №110/10 від 26.12.2011 року;

від боржника: ОСОБА_4 довіреність №03-05/17 від 03.01.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 5019/2778/11 від 28.02.2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" основного боргу за поставлений природний газ в сумі 10277097,99грн., пені в сумі 756839,14 грн., інфляційних витрат в розмірі 123281,25 грн., 3% річних в сумі 182878,59 грн. та 56460,00 грн. судового збору задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

14.05.2012 року господарським судом Рівненської області видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 5019/2778/11.

15 листопада 2012 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось до господарського суду з заявою № 03-05/3616 від 15 листопада 2012 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2778/11 від 28 лютого 2012 року терміном до 31 грудня 2012 року включно.

В обґрунтування заяви №03-05/3616 від 15.11.2012 року боржник зазначає наступне: 23 липня 2012 року на адресу ТОВ "Рівнетеплоенерго" надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_5 ВП №33424760 від 16.07.2012 року по виконанню наказу господарського суду Рівненської області №5019/2778/11 та стягнення 10277097,99 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 756839,14 грн. пені, 123281,25 грн. інфляційних втрат, 182878,59 грн. 3% річних, 56460,00 грн. судового збору.

Відповідно до п.7.1 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17 10.2012 року ''Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

За п.7.1.1 цієї Постанови відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Можливість надання боржнику відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення розглядається в даному випадку як спосіб стимулювання добровільного виконання.

Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 року 7.2. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь впни відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства, суд, розглядаючи питання надання відстрочки виконання судового рішення, не зв'язаний ні підставами надання відстрочки, ні максимальним строком її надання.

ТОВ "Рівнетеплоенерго" та Управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради уклали договір оренди будівель котелень та теплопунктів від 29.10.2009 року з метою надання послуг теплопостачання споживачам м. Рівне. На підставі цього договору та ліцензії на постачання теплової енергії від 10.11.2009 pоку, серія АВ №500681, яка видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України з 11.11.2009 року. ТОВ "Рівнетеплоенерго" надає послуги теплопостачання споживачам м.Рівне (юридичним особам та населенню). Котельні, індивідуальні теплові пункти, тепломережі, які є власністю територіальної громади м.Рівне, передані в оренду та обслуговування ТОВ "Рівнетеплоенерго" без права подальшого відчуження. Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим, ТОВ "Рівнетеплоенерго" не може належним чином виконувати зобов'язання з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет. ТОВ "Рівнетеплоенерго" відповідно до укладених договорів з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зобов'язується вчасно розраховуватися за поставлений природний газ, однак у випадку заборгованості споживачів усіх рівнів за послуги теплопостачання, які надає ОСОБА_1, вчасна та в повному обсязі оплата за спожитий природний газ неможлива, оскільки використання природного газу здійснюється виключно для виробництва теплової енергії з метою задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій і відповідно його оплата може бути здійснена коштами, що надійшли за вироблену та відпущену теплову енергію. 25 листопада 2009 року, на виконання Постанови КМУ №1082 від 03.12.2008 року "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ", між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ВАТ "Державний ощадний банк України" було укладено договір банківського рахунку зі спеціальним режимом використання. Відповідно до умов даного Договору та п.3 "Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ" більша частина коштів, які надходять на вказаний рахунок від споживачів теплової енергії автоматично списується на уповноваженим банком на розрахунковий рахунок дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за виключенням виручки частини виручки, яка підлягає обов'язковому перерахуванню на поточний рахунок підприємства теплоенергетики для оплати спожитої електричної енергії та забезпечення підприємством вимог статей 15 і 24 Закону України "Про оплату праці", податкових зобов'язань в частині платежів до державного бюджету у поточному році. Таким чином, відкриття даного рахунку є безумовною гарантією обов'язкового погашення заборгованості за спожитий природний газ, однак у зв'язку з недостатнім поступленням коштів на вказаний рахунок від споживачів теплової енергії, оплата боргу в повному обсязі затрудняється.

Таким чином, у зв'язку із неплатоспроможністю більшості споживачів теплової енергії, а особливо фізичних осіб та постійною необхідністю витрат коштів підприємства на підготовку та ремонти об'єктів соціальної сфери до подачі теплоносія, ремонти тепломереж, в даний момент виконання рішення суду є неможливим. Окрім цього, арешт рахунків, майна підприємства на стадії виконання рішення суду може призвести до зриву опалювального сезону 2012-2013 років в м.Рівне.

Відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання", "Правил користування тепловою енергією", які затверджені Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 року, теплопостачальні організації зобов'язуються безперебійно постачати теплову енергію споживачам протягом опалювального сезону.

ТОВ "Рівнетеплоенерго", надаючи послуги теплопостачання, виконує функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини, які гарантовані ст. 48 Конституції України, ст. 293 Цивільного кодексу України, згідно яких кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, належні, безпечні і здорові умови проживання. З огляду на це, на думку заявника, будуть порушені гарантовані Конституцією України основоположні права і свободи людини та громадянина.

У відповідності з п.7 ст.21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та ст.20 ЗУ "Про теплопостачання" тарифи на теплопостачання повинні враховувати повну собівартість теплової енергії та граничний рівень рентабельності. У разі, якщо тарифи на теплову енергію встановлено нижче їх собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачати механізми компенсації цієї різниці в порядку передбаченому законодавством.

В опалювальний період 2011-2012 років ОСОБА_1 надавались послуги з теплопостачання за тарифами, що не відповідають фактичним витратам на надання послуг теплопостачання. Так, згідно розрахунку обсягу фактичної заборгованості з різниці в тарифах за теплову енергію така різниця склала по населенню за 2011 рік склала 20 772 807, 90 грн., 1 квартал 2012 року 4 279 079, 17 грн. Розрахунок різниці в тарифах на послуги теплопостачання погоджений заступником міського голови м.Рівне О.В. Хмилецьким та начальником управління бюджету та фінансів Рівненського міськвиконкому ОСОБА_6.

Разом з цим, Законом України від 12.04.2012 року №4647-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік"" статтю 9 доповнено пунктом 48, що передбачає субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 34-38 статті 4 цього Закону).

Боржник наголошує, що сума основного боргу в розмірі 10 277 097, 99 грн. буде найближчим часом відшкодована як різниця в тарифах на послуги теплопостачання за 2011 рік.

Використання природного газу здійснюється виключно лише для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій і відповідно його оплата може бути здійснена коштами, що надійшли за вироблену та відпущену теплову енергію.

У судовому засіданні представник заявника підтримав у повному обсязі вимоги викладені у заяві про відстрочку виконання рішення.

27.11.2012 року від ОСОБА_2 компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" надійшли письмові заперечення №31/10-7002 від 26.11.2012 року на заяву боржника про відстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 компанії Газ України підтримав у повному обсязі заперечення на заяву боржника про відстрочку виконання рішення.

Заперечення №31/10-7002 від 26.11.2012 року Дочірня компанія Газ України Національної компанії Нафтогаз України мотивовані наступним. Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду. Стягувач зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ Рівнетеплоенерго на даний час веде активну господарську діяльність, а саме укладає договори, по яких отримує продукцію (в даному випадку природний газ), то повинно нести й обов'язки за цими договорами, а саме вчасно розраховуватись у відповідності до договірних умов. Порушення суб'єктами господарських відносин, в тому числі що ТОВ Рівнетеплоенерго, чинного законодавства України призведе до некерованих процесів в економіці держави. Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. На думку стягувача надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень п.6.ст.83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч.1. ст.625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Стягувач зазначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір. Спірний договір є двостороннім правочином, за змістом якого ДК "Газ України" взяла на себе обов'язок поставити природний газ відповідачу, а останній в свою чергу взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами Договору. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань. Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожитий природний газ є спірний Договір та підписані акти приймання-передачі природного газу, а відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином на думку стягувача, ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Стягувач звертає увагу господарського суду на виняткові обставини, які склалися в ДК "Газ України" внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ. ДК Газ України не є газовидобувною компанією. Кошти, що надходять до Компанії, перераховуються до Державного бюджету України, а також спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ. Вказану заборгованість ДК Газ України, в силу ст.617 ЦК України, зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів. Також стягувач зазначає, що невиконання своїх грошових зобов'язань за отриманий природний газ перед Національною акціонерною компанією Нафтогаз України в подальшому призведе до невиконання грошових зобов'язань перед іноземними постачальниками, умовами зовнішньоекономічних контрактів за якими закуповується природний газ для більшості категорій споживачів України встановлені чіткі та жорсткі строки розрахунків за спожитий газ. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що майже і сталося 01.01.2006 року та відбулося 01.01.2009 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення слід відмовити з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, важке фінансове становище стягувача, не є виключною обставиною, яка може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Обґрунтування заявника щодо зменшення доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт, послуг), часткове погашення заборгованості судом відхиляються, оскільки не доводять неможливості виконання рішення.

Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про відстрочку виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" у задоволенні заяви 03-05/3616 від 15 листопада 2012 року про відстрочку виконання рішення від 28.02.2012 року по справі №5019/2778/11.

2. Ухвалу направити сторонам по справі

Суддя Качур А.М.