Рішення № 49096250, 18.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №-22-ц/790/6097/15 Головуючий 1 інст. Горчакова О.І.

Справа №-644/2620/15-ц Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: надання послуг.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Міненкової Н.О.

суддів - Кругової С.С., Зазулинської Т.П.

за участю секретаря - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 липня 2015 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2015 року до суду звернувся представник позивача. Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 13444,18 грн. за період з 1.04.2002 року по 30.04.2014 року.

Посилались на те, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 червня 2014 року було скасовано судовий наказ від 02.06.2014 року виданий Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.

Відповідачі проти позову заперечували та зазначали, що в період з 01.05.11 року по 30.04.2014 року вони в повному обсязі сплачували усі платежі, що підтверджується квитанціями з оплати наданих послуг. Позовні вимоги за період з 01.04.12 року по 30.04.2011 року вже вирішувалися судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2011 року по справі №-2029/2-2463/11 за яким з відповідачів стягнуто заборгованість за період з 01.10.2008 року по 30.04.11 року в сумі 1337,92 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, у зв'язку із спливом строків позовної давності. До письмових заперечень додані квитанції за період з квітня 2011 року по квітень 2014 року.

Надаючи пояснення на заперечення представник позивача зазначав, що позивачами за надані послуги проводиться оплата не регулярно. При цьому, до оплати призначалася одна сума , а сплачувалася, або менша, або більша сума. При сплаті більшої суми в квитанція не зазначалося період за який сплачена більша сума, а тому переплачена сума зараховувалася на погашення раніше утвореної заборгованості.

В квітні 2015 року представник позивача уточнив позовні вимоги . Просив стягнути з відповідачів за період з 01.05.2011 року по 31.03.2014 року заборгованість в сумі 1142,72 грн.( а.с.57).

В заяві від 18 травня 2015 року відповідачі погодилися з уточненими позовними вимогами та просили надати їм строк для погашення заборгованості .( а.с.77), 17 .06.2015 просили вдруге оголосити по справі перерву та надати строк для погашення заборгованості, надали квитанцію про сплату заборгованості в сумі 500 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 липня 2015 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з відповідачів заборгованість з 01.05.2011 року по 31.03.2014 року в сумі 1142,72 грн. та судові витрати в солідарному порядку.

Не погодилися з рішенням апелянти й у апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати. Посилаються на те, що зверталися у суд першої інстанції під час розгляду справи з заявами про відкладення розгляду справи та надання строку для добровільного погашення заборгованості. До постановляння судового рішення ними 15.05.2015 року було сплачено в погашення заборгованості 500 грн., а 16.07. 2015 року сплачена решта суми 642,72 грн. Вважають, що судом необґрунтовано не було враховані ці сплати. Крім того, стягнення судових витрат в солідарному порядку не відповідає вимогам процесуального закону.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з уточненими позовними вимогами представник позивача просив стягнути з відповідачів за період з 01.05.2011 року по 31.03.2014 року заборгованість в сумі 1142,72 грн.( а.с.57). 17 травня 2015 року відповідачі разом із заявою про оголошення у справі перерви, у зв'язку із хворобою ОСОБА_1 надали квитанцію про часткове погашення заборгованості в розмірі 500 грн.( а.с.83-86) та просили надати строк для сплати решти боргу. Решта суми заборгованості в розмірі 642,72 грн. була сплачена 16 липня 2015 року.

Судом першої інстанції справа розглянута за відсутності відповідачів. При цьому суд послався на їх заяву про розгляд справи за їх відсутності та про застосування строків позовної давності від 29 квітня 2015 року на а.с. 68-69, що не можна визнати правильним, так як після уточнення позовних вимог 27.04.2015 року відповідачі з уточненими позовними вимогами погодилися і просили надати їм строк для оплати боргу в добровільному порядку, частково сплатили борг в травні і повністю сплатили 16.07.2015 року.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, в частині стягнення заборгованості, та вважає, що необхідно врахувати суму, яка була сплачена під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 500 грн. Сума, яка була сплачена після постановляння рішення суду( 642,72 грн.) підлягає стягненню за вказаним рішенням, з наступним її зарахуванням у сплату заборгованості, так як суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час ухвалення судового рішення.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, згідно із ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають поверненню стороні на користь якої ухвалено рішення пропорційно задоволеним вимогам, при цьому ці витрати розподіляються між відповідачами в частках та не можуть бути стягнуті з них у солідарному порядку. Суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача судові витрати з відповідачів солідарно, допустив порушення норм процесуального закону та матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду і в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,309,317,319 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 січня 2015 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання в загальній сумі 1142,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання 642,72 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в сумі 130 грн., по 43 грн.30 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий-

Судді -