Ухвала суду № 49090284, 27.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2383/15 Справа № 183/2893/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства «Новомосковсьтеплоенерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року позовні вимоги КП «Новомосковсьтеплоенерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 19 640,48 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 229,40грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 являється власником квартири за АДРЕСА_1 у м. Новомосковськ, зареєстрована та проживає в ній, що підтверджується наданою інформацією адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 11.06.2014 року. В зазначеній квартирі також зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідач отримує від позивача теплову енергію в опалювальні сезони та на її ім'я відкритий обліковий рахунок № 1-0008202.

Згідно Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Однак, ОСОБА_4 протягом декілька років оплату не здійснювала.

В зв'язку з несплатою за опалення, позивач звертався до суду з заявами щодо видачі судових наказів про стягнення боргу в сумі 5 623,69 грн. та 13 394,00 грн. та такі накази було видано, але 05.11.2009 року та 11.04.2012 року видані судові накази було скасовано у зв'язку з тим, що боржник заявив про незгоду з сумою заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Як вбачається в матеріалах справи, між сторонами не укладався договір на отримання послуг. Дана обставина не заперечувалась сторонами. Відповідно до ст. ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Пунктом 1 ч.3 ст.20 значеного Закону передбачений обов'язок споживача укласти Договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Позивач звертався з вимогою укласти такий договір, а тому діяв в межах вимог Закону «Про житлово-комунальні послуги», що підтверджується довідкою наданою суду КП «Новомосковськтеплоенерго».

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року.

Також позивач неодноразово звертався із листами щодо наявності боргу у відповідача.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а саме зазначена вище сума боргу повинна бути стягнута на користь позивача не солідарно з відповідачів, а з відповідачки ОСОБА_4, як є власником квартири.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки фактичне отримання відповідачем послуг від позивача, відсутність з боку відповідача заяв, тощо про відмову від отримання послуг, свідчить про те, що сторони знаходяться у фактичних договірних відносинах, що покладає на відповідача обов'язок сплачувати за отримане тепло.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки зводяться до загальних фраз про незгоду з рішенням суду та посилання на скрутне матеріальне становище, посилання на відсутність системи опалення жодним доказом не підтверджено.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: