Постанова № 49090088, 19.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю: ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рогоза Д.В., апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування строком на один рік, -

встановив:

постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

При обставинах, зазначених у постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 18 квітня 2015 року, приблизно об 22 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ» д/н НОМЕР_1, рухався по вул. Донецьке шосе у м. Дніпропетровську з явними ознаками наркотичного сп'яніння та на вимогу працівника ДАІ пройти відповідний огляд для встановлення стану сп'яніння у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а провадження у справі закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що він жодних психоактивних речовин не вживав, а у ході безпідставної перевірки документів, працівниками ДАІ потужним ліхтарем було освітлено його обличчя, що і стало приводом для підозр у вживанні ним наркотичних речовин. Крім того, сам факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не заперечував, пояснивши свою відмову грубим ставлення працівників міліції.

Також, апелянт зазначає, що матеріали справи були оформленні з істотними порушеннями, які у своїй сукупності виключають можливість дійти однозначного висновку щодо його винуватості у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рогоза Д.В. уточнили апеляційну скаргу, зазначивши, що їх доводи щодо скасування постанови суду не надто переконливі, у зв'язку з чим просять змінити призначений вид стягнення на менш суворий, не пов'язаний із позбавленням права керування.

Суд апеляційної інстанції, з'ясувавши думку учасників перегляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах уточненої апеляційної скарги, дійшов висновку, що у її задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено, що відповідальність настає як за керування особою у стані сп'яніння, так і за її відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.

Під час перегляду справи було встановлено, що фактично мала місце відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння, при обставинах викладених у протоколі та рапорті інспектора ДАІ, що підтверджується поясненнями двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Щодо доводів апелянта у частині того, що місцевим судом під час розгляду справи залишено поза увагою істотні порушення норм процесуального права щодо оформлення матеріалів справи і застосування заходів забезпечення провадження, то вони не можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни постанови, оскільки усі необхідні кваліфікуючі ознаки даного правопорушення знайшли своє підтвердження, будучи доведеними наявними у справі доказами.

Що ж стосується доводів щодо суворості призначеного стягнення, то вони також безпідставні.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що працю водієм і позбавлення права керування може поставити його у дуже скрутне матеріальне становище, проте надані ним докази сумнівні і не доводять факт самозайнятості чи того, що особа працює на підприємстві, установі, організації і її робота пов'язана із керування транспортних засобів.

Разом з тим, межі санкції ст. 130 КУпАП свідчить про те, що законодавцем даний вид правопорушень відноситься до категорії грубих, оскільки керування транспортними засобами у стані сп'яніння у більшості випадках супроводжується тяжкими наслідками, пов'язаними із травмуванням людей.

При таких обставинах, застосування до ОСОБА_1 позбавлення права керування є виправданим і достатнім для виправлення особи, а також достатнім та справедливим засобом запобігання вчинення ним подібних правопорушень у майбутньому.

Таким чином, висновки суду першої інстанції знайшли своє підтвердження щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Встановленні у постанові місцевого суду обставини відповідають фактичним обставинам, і повністю погоджується із наявними в матеріалах справи доказами, об'єктивність яких у апеляційного суду сумнівів не викликає.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував, обравши вид та розмір стягнення, яке повністю відповідає суспільній небезпеці вчиненого та є справедливим і достатнім для виправлення зазначеної особи, та недопущення нею у майбутньому аналогічних правопорушень.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

у задоволенні уточненої апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Постанову Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області І.К.Живоглядова