Ухвала суду № 49083460, 25.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. Справа № 876/7494/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Костіва М.В., Затолочного В.С.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в якому поставив питання про визнання неправомірними дій відповідача, який відмовив йому у зарахуванні на пільгових умовах в півтора кратному розмірі загального стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та просить суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок його стажу роботи із розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців за період роботи з 24.03.1980 року по 01.12.1994 року, а також просив зобовязати виплатити йому недоотримані кошти з 20.04.2015 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він пенсіонером і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи з 24.03.1980 року по 01.12.1994 року, з 01.12.1994 року пл. 19.02.1997 року йому зараховано з розрахунку рік за рік. Хоча згідно чинного законодавства повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди він працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районах Крайньої Півночі. На підтвердження такого права ним було надано трудову книжку, довідку Прикарпатського управління бурових робіт, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, а також ряд інших документів. Проте відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу. Просив позов задоволити.

ОСОБА_2 Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 року позов задоволено частково. Зобовязано управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши в пільговому обчисленні період роботи з 24.03.1980 року по 31.12.1990 року, як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії, що виплачується ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу з 20 квітня 2015 року. У задоволені решта позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.10.1970 року по 01.12.1994 року працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на Україні та вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, з них: з 01.10.1970 року по 23.03.1980 року - робота на Україні, з 24.03.1980 року по 30.09.1986 року - робота вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області), з 01.10.1986 року по 01.12.1994 року - робота вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), що підтверджується довідкою, що є в матеріалах пенсійної справи, виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт від 13.01.2015 року №10-36, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і яка підтверджує постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги та трудовою книжкою.

Згідно з п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Указ), ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - ОСОБА_2), Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, слід звернути увагу, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз. 3 п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV).

Відповідно до пп. «б» п. 7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відтак, із системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, записи у трудовій книжці є основним підтвердженням про укладення трудових договорів в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі та тільки за їх відсутності, необхідним є доведення пільг шляхом надання трудового договору або уточнюючої довідки.

Відтак, позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 24.03.1980 року по 31.12.1990 року, оскільки з наданих ним документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Вказана довідка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії, підтверджує постійну зайнятість позивача на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги. У ній зазначено, що ОСОБА_3 користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». За таких обставин суд вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що період роботи позивача з 24.03.1980 року по 31.12.1990 року в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та довідкою, виданою Прикарпатським управлінням бурових робіт, та є у матеріалах пенсійної справи позивача і які уточнюють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджують постійну зайнятість на пільговій роботі, в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених Указом Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 року у справі №338/881/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: М. Костів

ОСОБА_4