Постанова № 49083025, 17.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2015 рокусправа № 804/4555/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року

у справі № 804/4555/15 за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому з урахуванням уточнення просить визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товаристваАктабанк ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників Публічного акціонерного товариства Актабанк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства Актабанк ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Актабанк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобовязати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Актабанк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.12.2014 р. (Протокол засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/4) в частині блокування виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в Публічному акціонерному товаристві Актабанк ОСОБА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено, з огляду на те, що під час проведення перевірки договорів Уповноваженою особою було виявлено обставини щодо перерахування вкладником, вклад якого перевищує розмір суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, коштів в розмірі, що не перевищує встановлений розмір відшкодування, на розрахункові рахунки інших осіб. Таким чином, відповідачем виявлено факти укладання банком договорівіз вкладниками, внаслідок чого надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, а саме вказана особа має намір отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування, яке перевищує 200 000,00грн. замість отримання залишку вкладу понад граничний розмір відшкодування за рахунок реалізації майна банку як кредитор четвертої черги. За даним фактом зареєстроване кримінальне провадження. Крім того, зазначено, що відповідно до ст..27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, отже підставою для включення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, є перелік вкладників, складений уповноваженою особою, не включення вкладника до наведеного переліку унеможливлює включення його Фондом до загального реєстру вкладників. Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що днем надходження Вкладу у Бланк є 07.08.2014 року, днем закінчення строку Вкладу та днем розрахунку згідно Договору є останній день, а саме 07.09.2014 року, тобто строк дії Договору вкладу закінчився ще до введення в банку тимчасової адміністрації. Отже Уповноважена особа була зобовязана включити позивача до переліку вкладників ще впродовж перебігу процедури тимчасової адміністрації банку. За результатами неодноразового звернення до банку агента ПУАТ «Фідобанк», до директора розпорядника Фонду дійшов висновку щодо неправомірної бездіяльності Уповноваженої особи та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Та обставина, що кошти на вкладний рахунок та на депозитний рахунок позивача надійшли від фізичної особи ОСОБА_3 07.08.2014 року є обґрунтованою з огляду на те, що підставою надходження коштів від ОСОБА_3 є Договір позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зокрема відбулося повернення коштів позичальником ОСОБА_3 позикодавцеві ОСОБА_1 домовленістю сторін було повернення коштів в безготівковій формі на банківський вкладний рахунок.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Актабанк 07.08.2014 року укладено договір банківського вкладу Банківська класика № В47-0141/Г/630978.

На виконання договору позики від 01.08.2014 р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 перераховано на розрахунковий рахунок 26208001630978 ОСОБА_1 195 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 208455 від 07.08.2014 року та меморіальним ордером № 208626 від 07.08.2014 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 року №19 "Про віднесення ПАТ Актабанк до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.01.2015 року прийнято рішення №6 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Актабанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

На підставі вищезазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Актабанк з відшкодуванням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк ОСОБА_2 строком на 1 рік з 16.01.2015 р. по 15.01.2016 р. включно.

При звернені до банку-агента, позивачу стало відомо, що його не включено до реєстру вкладників, який формує та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач звертався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_2 з заявами від 25.12.2014 р., 12.03.2015 р., про підтвердження або спростування відомостей про внесення його до переліку вкладників на виплату гарантованої суми вкладу, які підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Загального реєстру вкладників на виплату гарантованої суми.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно з п.п.2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із перевіркою окремих платежів та транзакцій, проведених в серпня-липня 2014 року, в частині наявності підстав для отримання вкладниками коштів за вкладами та виявлено обставини щодо перерахування позивачем вкладу, сума якого перевищує розмір суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.

У зв'язку з чим, уповноважена особа звернулася до Фонду з пропозицією розглянути питання можливості та доцільності тимчасового блокування коштів на рахунках окремих вкладників ПАТ "Актабанк", в тому числі й на рахунках позивача.

Вказана пропозиція уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб погоджена Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

21.01.2015 р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_2 подано прокурору м. Дніпропетровськ заяву про злочин.

03.02.2015 року за наведеним фактом зареєстровано кримінальне провадження №12015040030000067.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача щодо наявності в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №12015040030000067, порушеного за ч.3 ст.190 КК України, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч.4 ст.72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення факту зловживання службовими особами ОСОБА_1О своїми правами з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, у суду відсутні підстави вважати такі обставини доведеними.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач роздробив суму коштів, які знаходились на його депозитному рахунку на декілька сум, шляхом перерахування на депозитні рахунки інших фізичних осіб в порушення публічного порядку та черговості, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є підставою для визнання таких правочинів нікчемними.

Як вбачається із пояснень Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК», позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із тим, що правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне володіння майном держави на підставі ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.65-77).

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В силу ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

В силу п.1 ч.4 ст.38 вищезазначеного Закону уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст.228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача на п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу нікчемності правочину, з одночасним зазначенням того факту, що пільги отримав не позивач, а власник великих рахунків, є доказом того, що кваліфікація правочину позивача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, договір банківського вкладу позивача не передбачає передачу майна або платіж з метою надання переваги, прямо не встановленої законодавством чи внутрішніми документами банку, тому договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та відповідачем 1, не може бути нікчемним, оскільки норми п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають отримання певних переваг (пільг) особисто особами, правочини яких в майбутньому на цій підставі можуть бути кваліфіковані як нікчемні.

Колегія суддів встановила, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) , укладеного між позивачем та відповідачем 1, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч.3 с.228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять, тому відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта щодо наявності в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №12014100040017478, порушеного за ч.4 ст.190 КК України, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч.4 ст.72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення факту зловживання службовими особами ПАТ «КБ «УФС» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, у суду відсутні підстави вважати такі обставини доведеними

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем документально підтверджено внесення вкладу до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", який підлягає відшкодуванню у відповідності до вимог вищенаведеного Закону, наявності протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки з урахуванням наявності факту внесення ОСОБА_1 грошових коштів на банківський рахунок, наявні підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Актабанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На момент затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників Уповноваженою особою Фонду позивача до переліку вкладників включено не було, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами не встановлює чіткий порядок дій Фонду після отримання від Уповноваженої особи додаткової інформації, а враховуючи протиправну бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язання Уповноваженої особи подати додаткову інформацію, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників для здійснення виплат.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в позовні вимоги позивача слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № 804/4555/15 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_2 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу "Банківська класика" №В47-0141/Г/630978 від 07.08.2014 р.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу "Банківська класика" №В47-0141/Г/630978 від 07.08.2014 р.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів за Договором банківського вкладу "Банківська класика" №В47-0141/Г/630978 від 07.08.2014 р.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів за Договором банківського вкладу "Банківська класика" №В47-0141/Г/630978 від 07.08.2014 р.

Скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.12.2014 р. (Протокол засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 250/4) в частині блокування виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в Публічному акціонерному товаристві Актабанк ОСОБА_1

Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2015 року.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:С.В. Білак

Суддя:В.А. Шальєва