Постанова № 49083005, 29.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2015 року

справа № 804/3125/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі №804/3125/14

за позовом: Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»

до: Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач, податковий орган) №0000351500 від 25.10.2013 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 10251,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю висновків податкового органу щодо несвоєчасної салати позивачем земельного податку, оскільки підприємство щомісячно здійснювало сплату за змелю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позивач крім розстроченого податкового боргу та поточних зобов’язань зі сплати земельного податку, мав податковий борг, що виник раніше, на погашення якого й спрямовувались суми, сплачені позивачем. За таких обставин, висновки податкового органу щодо відсутності своєчасної сплати за розстроченим податковим боргом та поточними зобов’язаннями з земельного податку, визнано судом обґрунтованими та правомірними.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено протиправно. Доводи апеляційної скарги повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог. Позивач наполягає на належній та своєчасній сплаті земельного податку та протиправності висновків податкового органу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності по земельному податку КП «Жовтоводськтепломережа». За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10.10.2013 року №12/154, в якому зафіксовано порушення п.57 1 ст.57 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків несвоєчасно сплачено земельний податок. Так, в акті зазначається:

- згідно поданого позивачем податкового розрахунку земельного податку №9004780474 від 07.02.2013 року, при граничному терміні сплати грошового зобов’язання по земельному податк4 04.03.2013 року, фактично сплачено 27.08.2013 року та 09.08.2013 року у розмірі 20 877,60 грн та 1 844,20 грн.; при граничному терміні сплати грошового зобов’язання 01.04.2013 року фактично сплачено 09.09.2013 року та 24.09.2013 року у розмірі 991,15 грн. та 21 730,70 грн.; при граничному терміні сплати грошового зобов’язання 03.05.2013 року фактично сплачено 11.10.2013 року у розмірі 706,40 грн.;

- згідно рішення суду від 26.05.2011 року у справі №2а-16437 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу фактично сплачено 09.09.2013 року, 27.08.2013 року та 30.07.2013 року суму 5 106,60 грн. із затримкою платежів на 1065, 1075 та 1093 дні відповідно.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0000351055, яким до позивача застосовано штраф у сумі 10251,33 грн.

За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга КП «Жовтоводськтепломережа» без задоволення.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій податкового органу та відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Як свідчать надані до суду документи:

15 лютого 2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 2а-16437/10/0470 за позовом Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості, яким адміністративний позов задоволено та стягнуто з комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» податкову заборгованість: по податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1 1 601 гри. 56 коп. по податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 245 465 гри. 82 коп., по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 91 919 гри. 52 коп..

14 квітня 2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу у справі № 2а-1 6437/10/0470 за позовом Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» про стягнення заборгованості, якою розстрочено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а-16437/10/0470 від 15.02.201 1 року на 36 місяців згідно графіка погашення заборгованості перед Жовтоводською об'єднаною податковою інспекцією у сумі 348 986 грн. 90 коп,

Постанова від 15.02.2011 року та Ухвала від 14.04.2011 року у справі № 2а-16437/10/0470 набрали законної сили.

Матеріали справи також підтверджують, що відповідно до Договору про розстрочення від 26.05.201 1 року № 2а- 16437/11020201, а саме - пункту 1.1 орган державної податкової служби надає Платнику розстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.1 1 № 2а-1 6437/10/0470 по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на суму 207 788 грн. 82 коп. під проценти терміном з 26.05.11 до 10.12.14. Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України. Розстрочена сума податкового боргу сплачується за графіком, що додається до даного договору. Відповідно до пункту 6.3 вказаного договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

На виконання Договору про розстрочення від 26.05.2011 року № 2а-16437/11020201, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач щомісячно, у встановлені зазначеним Договором строки, здійснював сплату податкового боргу. Названа обставина підтверджується платіжними дорученнями про сплату податку на прибуток: платіжне доручення № 1398 від 10.07.2013р. на суму 2 553,32 грн.; платіжне доручення № 1625 від 09.08.2013р. на суму 2 553,32 грн.: платіжне доручення № 1813 від 09.09.2013 р. на суму 2 553,32 грн.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (ПК України), порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необгрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які ним не регулюються, а також не враховує, що судовим рішенням встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно з поданою платником податку податковою декларацією.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України, який став підставою для застосування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем с троку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановою суду.

Таким чином відповідач, у даному випадку, ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території У країни.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.11.2012 p. N 1261 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України р. за N 2143/22455, цей порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Більш того, слід застосувати як джерело права рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актієболаг» та Вуліч проти Швеції», в п.110 якого Європейський суд вказує, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Таким чином, колегія суддів вважає, що норми статті 126 Податкового кодексу України безпідставно покладено податковим органом в основу застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки податкового правопорушення в розумінні норм наведеної статті відповідачем не доведено.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки та покладені в основу спірного рішення, необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству, проте правомірність спірного рішення податковим органом не доведена. Отже позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення справи по суті не в повному обсягу встановлено обставини по справі, та не надано їм належну правову оцінку, що призвело до помилкового застосування норм матеріального права та невірного вирішення справи по суті, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі №804/3125/14 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі №804/3125/14 скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.10.2013 р. №0000351500.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна