Постанова № 49081018, 18.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 р. Справа № 805/3079/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фону соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства « Інвестиційний дім Астрон» про стягнення адміністративного –господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства « Інвестиційний дім Астрон» про стягнення адміністративного –господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році на загальну суму 15 930,80 грн, з яких основна сума санкції у розмірі 14 443,48 грн, пеня у розмірі 1 487,32 грн, в обгрунтування зазначив, що відповідач має середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу відповідача 23 осіб, таким чином мав працевлаштувати 1 інваліда, фактично у 2014 році не працювало жодного інваліда, що є порушенням статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Представник позивача в судове засідання не з'явився разом з позовною заявою заявив клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, місце і час слухання справи належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Інвестиційний дім Астрон» (код ЄДРПОУ 30399615, вул. Двірцева, буд. 10-72, м. Краматорськ, Донецька область, 84301) пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання – юридична особа, за організаційно-правовою формою – акціонерне товариство.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Так, згідно зі статтею 17 цього Закону метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачаться зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, який наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2014 році становила 23 особи; кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, визначена у звіті, становить 1 осіб, проте кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 0 особа. Таким чином, підприємством за 2014 рік не було працевлаштовано жодного з інвалідів, що, на думку позивача, є порушенням вказаних вище вимог законодавства.(а.с. 6)

Таким чином, оскільки на підприємстві не створено необхідної кількості інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, що не відповідає нормативу, передбаченому статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач згідно вимог статті 20 цього Закону має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, відповідачем у відповідності до викладених приписів не було виконано нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно до вимог статті 20 вказаного Закону відповідач мав сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З урахуванням вимог статті 20 Закону позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 14 443 грн. 48 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.(а.с.7)

Відповідачем у встановлений статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 14 443 грн. 48 коп., що дало підстави позивачеві для нарахування пені відповідно до статті 20 вищезазначеного Закону і пункту 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Таким чином, згідно розрахунку розмір нарахованої пені становить 1487 грн. 32 коп.(а.с.8)

Суд зазначає, що частиною 3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Державна служба зайнятості здійснює пошук належної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Доказів надання зазначених звітів відповідачем до суду не надано. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не інформував Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем до суду не надано доказів виконання вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в частині прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного відділення Фону соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства «Інвестиційний дім Астрон» про стягнення адміністративного – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інвестиційний дім Астрон» (код ЄДРПОУ 30399615, вул. Двірцева, буд. 10-72, м. Краматорськ, Донецька область, 84301) на користь Державного бюджету України адміністративно –господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році, у сумі 14 443 ( чотирнадцять тисяч чотириста сорок три) грн 48 коп, та пеню у сумі 1 487 (тисяча чотириста вісімдесят сім ) грн 32 коп, загальна сума 15 930 ( п’ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять) грн 80 коп. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду(стягувача) 13492430.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.