Постанова № 49071486, 22.07.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2270/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чернецький В. А.

при секретарі Купрєєнко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 першого заступника начальника Костянтинівської обєднанної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, першого заступника начальника Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області, про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, у якої зазначив наступне. 22 квітня 2015 року позивачем за одним листом отримано одразу і протокол про адміністративне правопорушення від 8 квітня 2015 року серія АА № 576185 і постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 187233 від 14 квітня 2015 року, за якою перший заступник начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_3 наклав адміністративне стягнення на директора ТОВ «ТД «Лідер» ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Як встановлено із змісту, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00 гривень за порушення п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідно до положень ч. 3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за несплату несвоєчасну єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за січень 2015 року в сумі 23652,82 грн. по граничному строку сплати 20.02.2015 року, фактично не сплачено в повному обсязі. Позивач вважає таку постанову незаконною та просить суд її скасувати з огляду на порушення під час її прийняття як норм матеріального так і процесуального права. Позивач просить визнати неправомірними дії першого заступника начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_3 та скасувати постанову, закрити провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позов, просив визнати дії першого заступника начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_3 неправомірними та скасувати постанову, закрити провадження по справі.

Представник відповідача до суду не зявився, але у своїх письмових запереченнях позов не визнав. В запереченнях він указав наступне. У звязку із порушенням термінів сплати єдиного соціального внеску у відповідності до вимог п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 р. (далі - Закон і 2464), Костянтинівською ОДПІ на підставі пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та ч. 3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) було складено протокол та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на посадову особу - директора ТОВ «ТД «ЛІДЕР» ОСОБА_2. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, станови та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, і належно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю і фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) і відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру і юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення і інші відокремленні підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно до ч. 8 ст. 9. Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати рий внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до ч. 11 ст. 9. Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ч. 12 ст. 9. Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону № 2464 посадові особи платників єдиного внеску адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків, сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом. Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1. ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. Крім того, Відповідач вважає за необхідне зазначити, що періоди роботи зараховуються до стажу, який дає право на призначення пенсії лише за умови сплати страхових внесків. Якщо роботодавець не здійснив відповідну сплату, незалежно від причин (умисне ухилення, наслідок фінансової неспроможності), період виробничого стажу працівника не можна розцінювати ЯК страховий стаж, що порушує права працівників підприємств. Так; у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне соціальне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, щ П діяло до набрання чинності цим Законом. Завданням законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною інвалідом, хворим членом сімї, смерті громадянина та членів його сімї. Несплата єдиного соціального внеску порушує права та зачіпає інтереси кожного громадянина. Статтею 165-1 КУПАП визначено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальні страхування, а саме ч. 3 цієї статті визначає накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до загальних норм права об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб'єкт адміністративного проступку - посадові особи платників страхових внесків (роботодавців та інших осіб, визначених статтею 4 ЗУ № 2464). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у як формі умислу, так й у формі необережності. Саме несплата єдиного внеску і була встановлена контролюючим органом та у відповідності до вимог законодавства застосована адміністративна відповідальність. Законом № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Контролюючим органом була встановлена несплата єдиного внеску. Позивача було повідомлено про розгляд питання щодо складання протоколу телефонограмою № 286 від 08.04.2015р., на зазначену дату позивач зявився, йому було розяснені його права, (про що свідчить особистий підпис), повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, проте від отримання протоколу позивач відмовився, про що складено акт про відмову від отримання та підпису протоколу від 08.04.2015 р. № 484/05-14-17-02-2602300032. 14.04.2015 року телефонограмою № 292 позивача було повідомлено що розгляд адміністративної справи відбудеться 14.04.2015 року у приміщенні Костянтинівської ОДПІ о 15 год. 00 хв. Проте позивач відмовився від явки для розгляду адміністративної справи, про що складено Акт щодо неявки для розгляду адміністративної справи № 501/05-1417-02- НОМЕР_1 від 14.04.2015 року. Відповідно до п. 3.4. Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.10.2009 N 585 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за N 1262/17278 (далі - Інструкція) справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під нас відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до п. 3.9. Інструкції постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі. Позивач не зявився на розгляд адміністративної справи, клопотань про розгляд справи за його відсутності до Костянтинівської ОДПІ не надходило, таким чином справу було розглянуто за його відсутності.

Крім того, як вбачається з позовної заяви про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, ОСОБА_2 зазначає, як обставину наступне. 15.10.2014 року набрав чинності Закон України № 1669 - VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що у період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення терористичної операції або військових дій на території України - територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Відповідно до розділу VIII Закону № 1669 «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 93 такого змісту:

- "9-3 . Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, - зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч. 2 п.5 розділу VIII Закону № 1669 «Прикінцеві та перехідні положення» Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобовязаний затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подальшої терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Проте відповідно до розпорядження КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053» (чинний станом на дату подання заперечення) було зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053 «затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Таким чином, Закон № 1669 не скасовує обовязків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону №2464 (дає можливість платникам єдиного внеску на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Умовою такого звільнення (відстрочення) є заява у довільній формі, яка подається до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживанні не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, та сертифікат Торгово -промислової палати України.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обовязків платників єдиного внеску, у період з 14.04.2014 року до закінчення АТО до платників, які не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, подали до контролюючого органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України, не застосовуються.

Одночасно Костянтинівська ОДПІ вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 п.2 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату, то вони зобовязані виконувати всі встановлені Законом про ЄСВ функції.

Суд вивчив пояснення представника позивача, дослідивши заперечення представника відповідача, матеріали справи, встановив наступне.

Відповідачем суду не доведено, що позивач є фізичною особою-підприємцем і є платником єдиного податку.

14 квітня 2015 року першим заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_3 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівник ТОВ «ТД «Лідер», згідно якої останній був притягнутий до адміністративної відповідальності, за порушення ст. 165-1 ч.3 КпАП України, а саме за несплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за січень 2015 року року в сумі 23652,82 грн по граничному строку сплати 20.02.2015 р., до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 680 гривень (а.с. 11).

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а спірна постанова скасуванню як незаконна з наступних підстав.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову про скасування постанови перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність.

Відповідно до загальних засад адміністративного судочинства відповідач зобовязаний довести суду правомірність своїх дій та надати відповідні до цього докази. У судовому засіданні не доведено відповідачем за наявністю наданих документів, що при розгляді посадовою особою справи відносно позивача не були досліджені всі обставини справи, правопорушник пояснень не давав, права йому не розяснювались, доказів того, що ОСОБА_2 викликався на розгляд справи та давав пояснення відповідач суду не надав, справу відповідач розглянув формально, в суд справу про притягнення позивача до відповідальності для вивчення не надав.

Суд бере до уваги, ту обставину, що адміністративні матеріали відповідачем були розглянуті без участі позивача, без виклику його та без повідомлення про дату, місце та час розгляду адміністративного матеріалу, що є грубим порушенням норм ст. 268 КпАП України. Зауважив, що відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Як вбачається із змісту постанови, позивача звинувачують саме в допущенні податкового боргу за платежем єдиний внесок з юридичних осіб. Проте, така сума боргу мала виникнути лише за умови порушення зобовязання щодо сплати цього платежу. Проте, відповідно до умов Закону України від 02.09.2014 p. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі за текстом - Закон № 1669) встановлено тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Зокрема, вимогами цього закону звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати єдиного соціального внеску. На виконання вимог Закону № 1669 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р було затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводилась АТО. За умовами п. 5 ст. 11 Закону № 1669, зазначений перелік є попереднім і в подальшому має бути затверджено остаточну його редакцію. Виходячи із чого, вбачається що зазначений перелік не має періоду дії в часі, а лише надавав підстав для початку дії Закону № 1669. Отже, з 30.10.2014 року ТОВ «ТД «Лідер» на законодавчому рівні звільнено від сплати єдиного внеску. Виходячи із наведеного сума єдиного внеску з юридичних осіб у розмірі 23652,82 грн. не мала визначатися як податкове зобовязання та відповідно не мала стати податковим боргом.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів того, що ОСОБА_2 взагалі є субєктом правопорушення, передбаченого ст. ч. 3 ст. 165-1 КУпАП не надано.

Таким чином, суд вирішує спірну постанову скасувати як незаконну, бо відповідач не довів суду законність своїх дій, а спірну адміністративну справу закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 254, 255, 256, 288, 293 КпАП України, ст.ст. 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову від 14 квітня 2015 року № АА № 187233, винесену першим заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ст.165-1 ч.3 КУпАП, скасувати як незаконну, адміністративну справу про це закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя